Рішення № 24529008, 19.04.2012, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2-3072/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"19" квітня 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Дубаса В.А.,

при секретарі - Ридзель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди у порядку регресу, -

в с т а н о в и в:

У липні 2011 року ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди у порядку регресу. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що 22.04.2008 року з вини відповідача ОСОБА_2 сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль «Mazda 3», що належав ОСОБА_3, який було застраховано у ЗАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»(правонаступником якого є ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»). Відповідно до платіжного доручення №9649 від 31.07.2008 року ЗАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»виплатило страхувальнику страхове відшкодування за ремонт автомобіля «Mazda 3»д.н.з. НОМЕР_6 у сумі 11 140 грн. 81 коп.

З огляду на викладене, ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»просить суд стягнути з ОСОБА_2 вказану шкоду у порядку регресу.

Представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги позовної заяви підтримав та просив суд її задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та не заперечував проти стягнення з нього виплаченого страхового відшкодування у сумі 7258 грн. 00 коп., у задоволенні решти вимог -просив відмовити.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 керуючи автомобілем «BMW»д.н.з НОМЕР_7 22 квітня 2008 року приблизно о 16 год. 50 хв. рухаючись по Московському мосту, з боку пр. Московського в напрямку пр. Ватутіна у м.Києві, не дотримався безпечної дистанції, в наслідок чого скоїв наїзд на зупинившийся у разі виникнення затору автомобіль «Сузукі-Гранд Вітара» д.н.з. НОМЕР_8, в результаті чого автомобіль «Сузукі»скоїв наїзд на стоячий попереду автомобіль «Мазда-3»д.н.з НОМЕР_6, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 06.06.2008 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення.

Автомобіль «Mazda 3»д.н.з. НОМЕР_6 було застраховано у ЗАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу від 04.12.2007 року, який укладено із власником авто ОСОБА_3, у т.ч. від пошкодження та/або знищення внаслідок ДТП.

Згідно страхового акту від 28.07.2008 року пошкодження транспортного засобу «Mazda 3»визнано страховим випадком та призначено до виплати у якості страхового відшкодування 11 140 грн. 81 коп. (а.с. 29-30).

Позивач у справі платіжним дорученням №9649 від 31.07.2008 року переказав 11 140 грн. 81 коп. ДП «Авто Інтернешенел»страхове відшкодування вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Mazda 3»у сумі 11 140 грн. 81 коп.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).

Як встановлено у судовому засіданні з пояснень відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_2 керував транспортним засобом «BMW»д.н.з НОМЕР_7 власником якого він є.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2. на відповідній правовій підставі керував транспортним засобом «BMW»д.н.з НОМЕР_7 22 квітня 2008 року.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом, що передбачено ч. 1 ст. 1191 ЦК України.

Згідно зі ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 131, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (1962 року народження, уродженця Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) на користь публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»(код ЄДРПОУ 24175269, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 44) матеріальну шкоду у порядку регресу у сумі 11 140 грн. 81 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 111 грн. 41 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120 грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: