Рішення № 24528882, 22.05.2012, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2-4711/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"22" травня 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді ЛЕОНТЮК Л.К.

при секретарі ГОНДЮК Р.П.

з участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача

ПАТ «ПО ВИРОБНИЦТВУ ІНСУЛІНІВ

«ІНДАР» ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві

цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПО ВИРОБНИЦТВУ ІНСУЛІНІВ «ІНДАР» про зміну формулювання причини та дати звільнення , стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, суд -

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства по виробництву інсулінів «ІНДАР» про зміну формулювання причини та дати звільнення , стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачка зазначила, що вона не допустила факту грубого порушення трудових обов'язків, але її було звільнено з роботи за прогул, згідно п.4 ст. 40 КЗпП України .

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, уповноважений за довіреністю від 21.02. 2012 року (а.с. 11) позовні вимоги уточнив, зменшив , підтримав та просив їх задовольнити, просив змінити формулювання причин звільнення позивачки з роботи з Приватного акціонерного товариства по виробництву інсулінів «ІНДАР» із «звільнена з займаної посади за прогул згідно п.4 ст. 40 КЗпП України» на «звільнена за власним бажанням згідно ч.1 ст. 38 КЗпП України », та дату звільнення з «12 грудня 2011 року» на «26 грудня 2011 року», зобов»язавши Приватне акціонерне товариство по виробництву інсулінів «ІНДАР» внести зміни до трудової книжки.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства по виробництву інсулінів «ІНДАР», на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 6 475 ( шість тисяч чотириста сімдесят п»ять) гривень 20 копійок.

Представник відповідача ПРАТ по виробництву інсулінів «ІНДАР» ОСОБА_2, уповноважена за довіреністю № 998/114-10-110 від 25.10.2011 року (а.с. 22), не заперечувала проти задоволення позовних вимог, надавши в судове засідання проект мирової угоди.

У судовому засіданні вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_3 її представника ОСОБА_1, уповноваженого за довіреністю від 21.02. 2012 року (а.с. 11) , представників відповідача ПРАТ по виробництву інсулінів «ІНДАР» ОСОБА_2, уповноважену за довіреністю № 998/114-10-110 від 25.10.2011 року (а.с. 22), ОСОБА_4, уповноважену за довіреністю № 378/114-10-110 від 15 березня 2012 року ( а.с. 13), допитавши в судовому засіданні 25.04.2012 року в якості свідка ОСОБА_5 (а.с. 53-55), дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_3 перебувала у трудових правовідносинах з відповідачем -Приватним акціонерним товариством по виробництву інсулінів «ІНДАР»з вересня 2007 року.

Згідно наказу ЗАТ по виробництву інсулінів «ІНДАР»№ 115-к від 03.09.2007р. була прийнята на роботу на посаду фахівця відділу реєстрації, перереєстрації препаратів (а.с.40).

Наказом ЗАТ по виробництву інсулінів «ІНДАР» № 151-к від 18.08. 2010 року ОСОБА_3 з 25.08. 2010 року переведена на посаду представника з медичних питань та фармакологічного нагляду відділу поставок продукції ( а.с. 39).

Наказом ЗАТ по виробництву інсулінів «ІНДАР»від 23.12.2011 року №359-к

(а.с.41) на підставі акту про відсутність працівника на роботі від 12.12. 2011 року, подання заступника голови правління з питань продажу продукції на внутрішніх ринках ОСОБА_6 «Про застосування дисциплінарного стягнення « від 12.12. 2011 року, ОСОБА_3 звільнена за прогул, згідно п.4 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до

працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Як вбачається з пояснень позивачки в судовому засіданні 25.04. 2012 року

( а.с. 55), остання 12 грудня 2011 року в період часу з 09 години до 16 години 00 хвилин

знаходилася в правлінні ПРАТ «Індар» за адресою у м. Києві, вул. Зрошувальна, 5, написала заяву про звільнення з підприємства за власним бажанням з 26.12. 2011 року, яку підписав її безпосередній керівник ОСОБА_5, керівник департаменту ОСОБА_6, не заперечував проти звільнення з зазначеної підстави і голова правління товариства ОСОБА_7, про що свідчать їх підписи на заяві ( а.с. 8), оригінал заяви оглянутий в судовому засіданні, та вказаний факт підтвердив допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, крім того пояснив, що посада позивачки передбачає роботу за межами підприємства, а саме просування продукції в різних регіонах України. Крім того, менеджер ОСОБА_8 12.12. 2011 року знаходився у Львові і факсом надіслав доповідну записку для вжиття заходів реагування, щодо відсутності на своїх робочих місцях працівників, у тому числі і ОСОБА_3, пояснень від ОСОБА_3 він не відбирав.

За відсутності інших встановлених фактів, суд приходить до висновку, що

сама по собі відсутність позивачки 12.12. 2011 року на роботі, чи на робочому місці ( місце виконання трудових обов»язків -Рівненська, Хмельницька, Житомирська області) , ще не свідчить про порушення нею трудової дисципліни. Стягнення оголошується в наказі ( розпорядженні) і повідоммляється працівникові під розписку.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, позивачка з 13.12. 2011 року по

25.12. 2011 року перебувала на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності ( а.с. 9) . 26.12. 2011 року позивачка передала лікарняний в медичний пункт ПРАТ «Індар» на реєстрацію, після чого передала до відділу кадрів, де отримала обхідний листок ( а.с. 10). Протягом 26-27 грудня 2011 року позивачка здала матеріальні цінності, які їй надавалися в користування та залишок грошових коштів, отриманих на відрядження, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 235 від 27 грудня 2011 року ( а.с.52), проте , видати трудову книжку та провести повний розрахунок відповідач відмовився.

Лише 01.02. 2012 року позивачка прибувши до ПРАТ «Індар»отримала трудову книжку, в якій зазначено під записом № 13, що її звільнено з 12.12. 2011 року, відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України ( за прогул) згідно з наказом № 359-К від 23.12. 2012 року. При цьому у трудовій книжці під № 11 зроблено з посиланням на

наказ № 359-К від 23.12. 2012 року запис про її звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, як вона і просила в своїй заяві про звільнення. Але під № 12 міститься запис, що попередній запис вважати не дійсним ( а.с. 7).

Отже, за таких обставин, суд вважає, що наказ відповідача № 359-К про

звільнення ОСОБА_3 з 12 грудня 2011 року за прогул на підставі п.4 ст.40 КЗпП України та запис № 13 в трудовій книжці є незаконним і як таким, що суперечить ст. ст. 147, 149 КЗпП України, оскільки порушень трудової дисципліни позивачка не допускала, дисциплінарне стягнення застосовано до неї за проступки, яких вона не вчиняла, від позивача не зажадали яких -небуть письмових пояснень перед застосуванням дисциплінарного стягнення.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 38 КЗпП України працівник вправі розірвати безстроковий трудовий договір, укладений із роботодавцем, попередивши його письмово за два тижні.

Діючи у відповідності з приписами ч.1 ст. 38 КЗпП України, позивачка подала відповідну заяву про звільнення її з 26 грудня 2011 року, тобто за два тижні до звільнення. Останнього робочого дня, а саме 26 грудня 2011 року, відповідач зобов»язаний був звільнити позивачку з роботи за власним бажанням відповідно до поданої нею 12 грудня 2011 року заяви.

Згідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що у період з 13.12. 2011 року

по 25.12. 2011 року позивачка була тимчасово непрацездатна, що підтверджується листком непрацездатності серії АВХ № 274182, через що, її звільнення з роботи 23.12. 2011 року чи в інший послідуючий день, з ініціативи адміністрації у період тимчасової непрацездатності позивачки суперечить п.4 ст. 40 КЗпП України та є незаконним.

Відповідно до вимог ст.235 КЗпП України, у разі визнання формулювання

причини звільнення неправильним, або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов»язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю закону.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов»язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов»язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. Однак в порушення ст. 47 КЗпП України відповідачем позивачці в день звільнення не було видано наказ про звільнення, належно оформлену трудову книжку та відповідач не провів належні виплати, що в цій частині не спростовує і сам представник відповідача .

Відповідно до ч.4 ст. 235 КЗпП України, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується

середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Отже, трудову книжку позивачка отримала лише 01.02. 2012 року, а тому

відповідач зобов»язаний виплатити їй середній заробіток за весь час вимушеного

прогулу.

Як вбачається із роз»яснень п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду

України від 06.11. 1992 року № 9 « Про практику розгляду судами трудових спорів «

із подальшими змінами, у випадках стягнення на користь працівника середнього

заробітку за час вимушеного прогулу в зв»язку з затримкою видачі трудової

книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення

середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Розрахунок компенсації яка підлягає сплаті позивачці за час вимушеного

прогулу здійснюється відповідно до вимог Постанови КМУ № 100 від 08.02. 1995 року „Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати". Відповідач зобов''язаний виплатити позивачці середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв»язку з несвоєчасною видачею трудової книжки, а саме: з 26.12. 2011 року по 01.02. 2012 року в сумі 6 475, 20 гривні.

Розрахунок заробітної плати за період вимушеного прогулу виконано виходячи

з виплати заробітної плати позивачці, яка здійснювалася шляхом перерахування

грошових коштів на банківську картку двома платежами. Виплати позивачці за два

місяці перед звільненням становили за період жовтень -листопад 2011 року ( 6321,02

грн. + 6629,38 грн.) = 12 950,40 грн. : на 2= 6475,20 грн. ( розмір заробітної плати за

місяць).

Крім того відповідач повинен сплатити судовий збір в дохід держави

виходячи з розміру задоволених вимог позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст . 43 Конституції України, п.32

Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11. 1992 року № 9 « Про

практику розгляду судами трудових спорів « , ст. ст. 10, 57, 60, 208, 209, 212-215, 218,

222, 294 ЦПК України та на підставі п. 4 ст. 40, ст. 38, 147, 148, 149, 233, 235, КЗпП

України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПО ВИРОБНИЦТВУ ІНСУЛІНІВ «ІНДАР» про зміну формулювання причини та дати звільнення , стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити .

Змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_3 з роботи з Приватного акціонерного товариства по виробництву інсулінів «ІНДАР» із «звільнена з займаної посади за прогул згідно п.4 ст. 40 КЗпП України» на «звільнена за власним бажанням згідно ч.1 ст. 38 КЗпП України », та дату звільнення з «12 грудня 2011 року» на «26 грудня 2011 року», зобов»язавши Приватне акціонерне товариство по виробництву інсулінів «ІНДАР» внести зміни до трудової книжки ОСОБА_3

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПО ВИРОБНИЦТВУ ІНСУЛІНІВ «ІНДАР» , Код ЄДРПОУ 21680915, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5 судовий збір на користь держави в розмірі 214 (двісті чотирнадцять ) гривень 60 коп. на р/р 31218206700003 УДКCУ у Дарницькому районі, код ЄДРПОУ 38021179, на р/р 31218206700003 ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, код класифікації бюджету 22030001, призначення платежу 22030001;050; «судовий збір», Дарницький районний суд код ЄДРПОУ 02896704 за зміну формулювання причини та дати звільнення.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПО ВИРОБНИЦТВУ ІНСУЛІНІВ «ІНДАР» , Код ЄДРПОУ 21680915, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5 на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 29000, АДРЕСА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 6 475 ( шість тисяч чотириста сімдесят п»ять) гривень 20 копійок.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПО ВИРОБНИЦТВУ ІНСУЛІНІВ «ІНДАР» , Код ЄДРПОУ 21680915, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, буд. 5 судовий збір на користь держави в розмірі 647 ( шістсот сорок сім ) гривень 50 коп. на р/р 31218206700003 УДКCУ у Дарницькому районі, код ЄДРПОУ 38021179, на р/р 31218206700003 ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, код класифікації бюджету 22030001, призначення платежу 22030001;050; «судовий збір», Дарницький районний суд код ЄДРПОУ 02896704 за стягнення заробітної плати .

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ ЛЕОНТЮК Л.К.