Рішення № 24528866, 05.04.2012, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2-646/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"05" квітня 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва

у складі : головуючого судді - Дубаса В.А.,

при секретарі - Іващенко К.В., Ридзель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом акціонерного товариства «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА»в особі філії акціонерного товариства «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА»в м. Києві до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2011 року АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА»в особі філії АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА»в м. Києві звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про звернення стягнення на предмет іпотеки у вигляді квартири.

Обґрунтовуючи позовні вимоги банк виходить з того, що між АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА»в особі філії АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА»в м. Київ та ОСОБА_2 12.11.2007 року було укладено договір про надання споживчого кредиту №88/07-F, згідно умов якого вказаний відповідач отримала від позивача кредит у сумі 300 000 гривень на строк до 09.11.2012 року зі сплатою 21% річних за користування кредитом.

Позивач виконав умови кредитного договору та надав відповідачу зазначені грошові кошти у повному обсязі.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_2 умови договору споживчого кредиту належним чином не виконує і станом на 21.01.2011 року сума загальної заборгованості перед позивачем складає 327198 грн. 59 коп.

Окрім того, 12.11.2007 року між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з метою забезпечення згаданого договору споживчого кредиту укладено договір поруки, відповідно до якого відповідачі передали в іпотеку позивачу нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності у рівних частинах відповідачам.

Зважаючи на неналежне виконання ОСОБА_2 умов вказаного договору споживчого кредиту від 12.11.2007 року АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА»в особі філії АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА»в м. Києві просило суд звернути стягнення на зазначений предмет іпотеки у вигляді квартири шляхом проведення прилюдних торгів та зобов'язати відповідачів звільнити квартиру за забезпечити їх виселення.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи у їхню відсутність до суду не надходило.

Представник КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак до суду надіслав письмове заперечення проти позову, у якому просив суд відмовити у задоволенні вимог що пред'явлені до БТІ, а справу розглянути за відсутності їх представника.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що між між АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА»в особі філії АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА»в м. Києві та ОСОБА_2 12.11.2007 року було укладено договір про надання споживчого кредиту №88/07-F, згідно умов якого вказаний відповідач отримала від позивача кредит у сумі 300 000 гривень на строк до 09.11.2012 року зі сплатою 21% річних за користування кредитом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач виконав умови кредитного договору та надав відповідачу зазначені грошові кошти у повному обсязі про що свідчить заява на видачу готівки №713 від 12.11.2007 року та квитанція від 12.11.2007 року про здійснення валютно-обмінної операції (а.с 18, 19).

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при цьому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Частиною 2 ст. 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно з п.п. 3.1.1 п. 3 вказаного договору про надання споживчого кредиту банк має право вимагати дострокового повернення кредиту і сплати процентів, сплати неустойки та відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням зобов'язань, у той же час згідно з п.п. 4.1.1. п. 4 договору позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочки у випадку порушення строку повернення кредиту.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які фактично є членами сім'ї інших відповідачів у справі, у грудні 2008 року отримали лист-вимогу про усунення порушень від 02.12.2008 року про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 16,17).

Приписами статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом, що встановлено ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позика частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася. та сплати процентів, належних йому відповідно до кредитного договору.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 своїх зобов'язань за договором споживчого кредиту належним чином не виконує та має заборгованість станом на 21.01.2011 року на загальну суму 327198 грн. 59 коп. Наявність вказаної заборгованості підтверджується наданим позивачем розрахунком, який перевірено судом (а.с. 6-7).

Окрім того, 12.11.2007 року між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з метою забезпечення згаданого договору споживчого кредиту укладено договір поруки, згідно якого відповідачі передали в іпотеку позивачу нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності у рівних частинах відповідачам на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18.09.2006 року, яке видане відділом приватизації житла Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації згідно з розпорядженням (наказом) від 18.09.2006 року за №42841.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або належного виконання боржником основного зобов'язання iпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог iпотекодержателя.

Статтею 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено право iпотекодержателя на продаж предмета іпотека будь-якій особі - покупцеві на підставі рішення суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що вимога позивача з приводу звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення наявної заборгованості за договором кредиту також відповідає вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: зокрема, опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Окрім того, ст. 38 цього Закону передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, у частині 6 визначає, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Як вбачається з п. 1.3 договору іпотеки заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами у сумі 670640 грн., з огляду на те, що вказану вартість визначено самими сторонами по договору суд, вважає за необхідне визначити саме таку початкову ціну предмету іпотеки.

Таким чином, з умов укладених між позивачем та відповідачами правочинів та зі змісту наведених правових норм вбачається, що вимоги АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА»в особі філії АТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА»в м. Києві в частині звернення стягнення на зазначений предмет іпотеки у вигляді квартири шляхом проведення прилюдних торгів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Однак, в частині пред'явлених банком позовних вимог про зобов'язання відповідачів звільнити квартиру за забезпечити їх виселення суд вважає за необхідне відмовити виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

Разом з тим, у частині 1 статті 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 цієї ж статті 40 законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в частині 3 статті 109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою частиною 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку".

У матеріалах справи відсутні докази про отримання відповідачами письмової вимогу іпотекодержателя добровільно звільнити житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги.

Оскільки законом передбачений певний порядок добровільного виселення за вимогою банку, і цей порядок банком не дотриманий, позов про виселення без дотримання попереднього порядку є передчасним.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, відповідачами суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і ході судових засідань.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Єврейської АО, Росії, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1) перед акціонерним товариством «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА»в особі філії акціонерного товариства «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» в м. Києві (код ЄДРПОУ 25960155, розташоване за адресою: м. Київ, провулок Тбіліський, 4/10) за договором від 12.11.2007 року про надання споживчого кредиту №88/07-F у сумі 327198 грн. 59 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 (загальною площею 72,20 кв.м, жилою площею 41,00 кв.м.), що належить на праві власності у рівних часках ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (на підставі свідоцтва про право власності на житло від 18.09.2006 року, яке видане відділом приватизації житла Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації згідно з розпорядженням (наказом) від 18.09.2006 року за №42841) шляхом проведення прилюдних торгів, визначивши початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації у сумі 670640 грн. 00 коп.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА»в особі філії акціонерного товариства «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» в м. Києві витрати по сплаті судового збору у сумі 1700 грн. 00 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: