Ухвала суду № 24523294, 22.05.2012, Апеляційний суд Київської області

Справа № Провадження №22-ц-341/12 22-ц/1090/2399/12 Головуючий у І інстанціїВойнаренко Л.Ф.Категорія26Доповідач у 2 інстанції Олійник22.05.2012 У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого -судді Олійника В.І.,

суддів: Панасюка С.П., Рудніченко О.М.,

при секретарі Соловйову А.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк»на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 жовтня 2011 року у справ за позовом Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2010 року Публічне акціонерне товариство «Фольксбанк»звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно, посилаючись на те, що 7 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Електрон Банк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «ФольксБанк»та громадянином ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №КF 45482, з наступними змінами та доповненнями, згідно якого позивачем було надано відповідачу кредит в розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) доларів США строком на 15 (п'ятнадцять) років з кінцевим строком погашення не пізніше 5 листопада 2027 року (п. 1.1. 1.3. Кредитного договору).

Позивачем умови кредитного договору виконано та надано кредит в сумі, визначеній кредитним договором.

Відповідач також зобов'язався прийняти та належним чином використати та повернути позивачу вказані кредитні кошти не пізніше 5 листопада 2027 року частинами, визначеними згідно кредитного договору.

Однак відповідач свої зобов'язання, передбачені кредитним договором, не виконує та порушив умови кредитного договору щодо належного та своєчасного повернення коштів.

В зв'язку з цим позивачем, на підставі ч.2 ст.1050, ст.1048 ЦК України та кредитного договору 7 жовтня 2010 року надіслано повідомлення-вимогу за вихідним №10-3/20274.

Згідно з кредитним договором повідомлення-вимога про виконання зобов'язань за кредитним договором повинна бути виконана позичальником (відповідачем) протягом 30 календарних днів.

Проте повідомлення-вимога, яка була отримана адресатом 15 жовтня 2010 року на дату подання позовної заяви, залишена відповідачем без належного реагування і повне чи часткове погашення заборгованості за кредитним договором відповідачем не проведено.

Заборгованість відповідача по кредиту станом на 17 листопада 2010 року склала 826 521 долар США та 09 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 17 листопада (7,9357 гри. за долар США) становило 6 559 023 (шість мільйонів п'ятсот двадцять три) грн. 41 коп., з яких:

- 719 999 (сімсот дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) доларів США 67 центи - заборгованість по тілу кредиту;

- 99 519 (дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) доларів США 67 центів - нараховані та несплачені проценти за користування кредитними коштами;

- 7002 (сім тисяч два) долари США 09 центів - пеня за несвоєчасне (неналежне) порушення кредиту, процентів або комісій.

В якості забезпечення виконання зобов'язань відповідача по кредитному договору 9 листопада 2007 року між сторонами було укладено 3 іпотечні договори, відповідно до яких позивачем було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме:

за іпотечним договором від 9 листопада 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованим у реєстрі за №8660, земельну ділянку площею 0,1480 га. яка знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, масив «Вишгородський». Земельна ділянка передана для будівництва та обслуговування житлового будинку. Кадастровий номер земельної ділянки 32 218 860 01 01 119 0005;

за іпотечним договором від 9 листопада 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3. зареєстрованим у реєстрі за №8661, земельну ділянку площею 0,1571 га. яка знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, масив «Козина спина». Земельна ділянка передана для будівництва та обслуговування житлового будинку. Кадастровий номер земельної ділянки 32 218 860 01 01 119 0108;

за іпотечним договором від 9 листопада 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованим у реєстрі за № 8662, земельну ділянку площею 0,1619 га. яка знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, масив «Козина спина». Земельна ділянка передана для будівництва та обслуговування житлового будинку. Кадастровий номер земельної ділянки 32 218 860 01 01 119 0106;

Позивач просив ухвалити рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме, а саме, на вищевказані земельні ділянки для задоволення грошових вимог ПАТ «Фольксбанк»за кредитним договором №КF 45482 від 7 листопада 2007 року в сумі 826 521 (вісімсот двадцять шість тисяч п'ятсот двадцять один) долар США 09 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 17 листопада 2010 року (7.9357 грн. за долар США) становило 6 559 023 (шість мільйонів п'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч двадцять три ) грн. 41 коп.

Просив надати ПАТ «Фольксбанк»право продажу предмету іпотеки, а саме, вказаних земельних ділянок.

Також просив надати право ПАТ «Фольксбанк» право в управлінні нерухомим майном, а саме продажу предмету іпотеки, а саме земельних ділянок.

Крім того, просив надати право ПАТ «Фольксбанк»(79000, м. Львів, вул. Грабовського, 11 рах. № 32002100500 в ЛТУ НБУ м. Львова, МФО 325213, код ЄДРПОУ 19358632) на отримання будь-яких документів та довідок, необхідних для продажу нерухомого майна -земельних ділянок.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 19 жовтня 2010 року Публічному акціонерному товариству «Фольксбанк»у задоволенні його позову відмовлено.

В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення і ухвалення нового, яким задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судом встановлено, що 7 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Електрон Банк», правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Фольксбанк»та громадянином ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №КF 45482 з наступними змінами та доповненнями, згідно з яким позивачем було надано відповідачу кредит в розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) доларів США строком на 15 років з кінцевим строком погашення не пізніше 5 листопада 2027 року (п.1.1., 1.3. Кредитного договору).

Позивачем умови кредитного договору виконано та надано кредит в сумі, визначеній кредитним договором.

Відповідач також зобов'язався прийняти і належним чином використати та повернути позивачу вказані кредитні кошти не пізніше 5 листопада 2027 року частинами, визначеними згідно кредитного договору.

Відповідач свої зобов'язання, передбачені кредитним договором, належним чином не виконував та порушив умови кредитного договору щодо своєчасного повернення коштів і у зв'язку з чим позивачем на підставі ч.2 ст.1050. ст.1048 ЦК України та кредитного договору 7 жовтня 2010 року надіслано відповідачу повідомлення-вимогу за вихідним №10-3/20274.

Заборгованість відповідача по кредиту станом на 17 листопада 2010 року складає 826 521 (вісімсот двадцять шість тисяч п'ятсот двадцять однин) долар США та 09 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 17 листопада (7,9357 грн. за долар США) становило 6 559 023 грн. 41 коп.

В якості забезпечення виконання зобов'язань відповідача по кредитному договору від 9 листопада 2007 року між сторонами було укладено 3 іпотечні договори, відповідно до яких позивачем було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме, зазначені вище земельні ділянки.

Статтею 3 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що іпотекою може бути забезпечено виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з п.4 Іпотечних договорів: «За рахунок предмету іпотека іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за Основним зобов'язанням у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачене умовами кредитного договору, а також відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основними зобов'язаннями і зверненням стягнення на предмет іпотеки.

Як передбачено ст.ст. 572, 575 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язань, забезпеченого заставою одержати отримати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Вирішуючи питання щодо позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції правильно врахував вимоги ст.ст. 38, 39 Закону України «Про іпотеку», які зобов'язують перевіряти та досліджувати питання вартості предмета іпотеки, встановлення його початкової ціни.

Відповідно до вимог ч.1 ст.39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмету іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмету іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмету іпотеки; початкова ціна предмету іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з частиною 3 вказаної статті суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав. Підставою для дострокового звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду не достатньо лише посилання кредитора на факт наявності заборгованості боржника за кредитним договором. Позивач же, звертаючись до суду з позовом, як на підставу дострокового звернення стягнення на предмет іпотеки, посилається лише на факт порушення ОСОБА_2 умов договору кредиту та наявність у неї перед банком вищевказаної заборгованості за кредитним договором.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмету іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмету іпотеки та звичайною ціною на нього.

Однак, апелянтом не надано до суду жодних доказів того, що предмет іпотеки відповідає розміру заборгованості відповідача перед позивачем, а також того, що між сторонами було узгоджено спосіб реалізації предмету іпотеки та його ціну, оскільки до повноважень суду не входить оцінка майна, що підлягає реалізації, а належить до виключної компетенції спеціальних суб'єктів, що займаються оціночною діяльністю.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, частина перша якої передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню, а відповідно до частини третьої -обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Проте, апелянтом в судовому засіданні не надано доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та обґрунтовували його вимоги та заперечення.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 19 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Олійник В.І.

Судді: Панасюк С.П.

Рудніченко О.М.