Ухвала суду № 24516255, 30.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 р.Справа № 2а-608/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2012р. по справі № 2а-608/12/2070

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАСК-Флекс"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАСК-Флекс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 0006502305 від 19.12.11року, прийняте ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова за наслідками позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "ХАСК-Флекс" (акт перевірки №5767/2305/33066880 від 05.12.2011 року) у повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова на підставі наказу від 22.11.2011 року № 2442, згідно з 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАСК-Флекс"щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Торговельний Дім "Лайнер" їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011р., за результатами якої складено акт від 05.12.2011р. № 5767/2305/33066880.

В акті перевірки вказано, що перевірка проводилась з 22.11.2011 р. по 28.11.2011 р.

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки податковим органом зазначено, що позивач порушив п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1 п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, підприємством ТОВ "ХАСК-Флекс" завищено податковий кредит за червень 2011р. на суму 450000,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 05.12.2011р. № 5767/2305/33066880 ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення №0006502305 від 19.12.2011р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 450000,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -1,0 грн.

ТОВ "ХАСК-Флекс"28.12.2011р. в порядку адміністративного оскарження була подана скарга до ДПА в Харківської області про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення. Рішенням ДПА у Харківської області вих. №90/10/25-203 від 06.01.2012 року позивачу було відмовлено в задоволенні скарги про скасування повідомлення-рішення №0006502305 від 19.12.11р.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0006502305 від 19.12.2011р., було невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Податковим органом під час проведення перевірки встановлено, що в перевіряємий період підприємство позивача мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Торговельний Дім "Лайнер"по договору купівлі-продажу №401 від 04.04.2011р.

Відповідно п.1.2 розділу 1 вказаного договору найменування товару, ціна, повний асортимент товару вказується в накладних. На виконання вказаного пункту договору підприємством позивача отримані видаткові накладні № 49 від 02.06.11р. на суму 480000,00грн. (ПДВ 80000,00грн.); № 135 від 07.06.11р. на суму 432000,00грн. (ПДВ 72000,00грн.); № 215 від 10.06.11р. на суму 517200,0грн. (ПДВ 86200,00грн.); № 253 від 14.06.11р. на суму 384000,00грн. (ПДВ 64000,00грн.); № 352 від 20.06.11р. на суму 508200,00грн. (ПДВ 84700,00грн.); № 497 від 29.06.11р. на суму 315500,00грн. (ПДВ 63100,00грн.). У наведених накладних вказаний перелік продукції та її кількість.

В матеріалах справи також наявні податкові накладні № 49 від 02.06.11р. на суму 480000,00грн. (ПДВ 80000,0грн.); № 135 від 07.06.11р. на суму 432000,00грн. (ПДВ 72000,00грн.); № 215 від 10.06.11р. на суму 517200,00грнр. (ПДВ 86200,00грн.); № 253 від 14.06.11р. на суму 384000,0грн. (ПДВ 64000,00грн.); № 352 від 20.06.11р. на суму 508200,00грн. (ПДВ 84700,00грн.); № 497 від 29.06.11р. на суму 315500,00грн. (ПДВ 63100,00грн.). Дані податкові накладні надані підприємству позивача на виконання положень чинного законодавства України, що регулює право підприємство на віднесення сум податку до податкового кредиту та на виконання 3.1.2 розділу 3 договору купівлі-продажу №401 від 04.04.2011р.

В якості доказів транспортування підприємством позивача на виконання п.3.1.1 розділу 3 договору купівлі-продажу №401 від 04.04.2011р. у матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні № Х10773-004 від 02.06.2011р.; № Х10777-001 від 07.06.2011р.; № Х10784-002 від 10.06.2011р.; № Х10792-003 від 14.06.2011р.; № Х10796-002 від 20.06.2011р.; № Х10802-004 від 29.06.2011р. Вантаж був отриманий відповідно доручень, які зазначені в товарно-транспортних накладних.

Сплата коштів за отриману продукцію підтверджується виписками з банківського рахунку за відповідній період (а.с.48-52).

З акту перевірки від 05.12.2011р. № 5767/2305/33066880 вбачається, що підставою винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є посилання податкового органу на акт №4227/2305/33184456 від 02.11.2011 р. Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Лайнер"(код ЄДРПОУ 33184456) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "ХАСК-Флекс"за червень 2011року та порушення Закону України від 16.07.1999р. №996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно з п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України, платник податку - будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному цим Кодексом. Виходячи з приписів Податкового кодексу України відповідальність за порушення вимог чинного законодавства несе саме платник податку.

Отже, податковий орган фактично застосував до позивача негативні наслідки, які є результатом дій (бездіяльності) інших юридичних осіб.

Колегією суддів встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочину, укладеного між позивачем та контрагентом - "Торгівельний Дім "Лайнер"до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за згаданим вище правочином, фактичного понесення витрат у спірних правовідносинах ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Наявні у справі документи також не містять жодних доказів наявності між позивачем та ТОВ "Торгівельний Дім "Лайнер" взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.

Колегія суддів не знаходить висновки викладені в акті перевірки №4227/2305/33184456 від 02.11.2011 р. Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Лайнер" достатнім і переконливим доказом неможливості проведення господарської діяльності ТОВ "ХАСК-Флекс".

Також, матеріали справи не містять жодних доказів невиконання або неналежного виконання зобов'язань ТОВ "ХАСК-Флекс" за правочином з контрагентом - "Торгівельний Дім "Лайнер".

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На виконання вказаних норм позивачем складені відповідні податкові накладні без порушення вимог статті 201 Податкового кодексу України. Посилання відповідача в акті перевірки на порушення вказаної статті є необґрунтованими та не відповідають дійсності. Перевіряючими в акті перевірки не зроблено посилань на те в чому саме полягає порушення статті 201 Податкового кодексу України.

Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 6.2. Порядку заповнення податкової накладної № 166, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому, як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. В абзаці 1 пункту 5 Порядку № 166 зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.6 ст. 210 Податкового кодексу України передбачається, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В акті первірки встановлено що сума податку на додану вартість, яка була включена ТОВ "ХАСК-Флекс" до складу податкового кредиту підтверджена податковими накладними.

Таким чином ТОВ "ХАСК-Флекс" правомірно включило до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентом, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім у власній господарській діяльності.

Колегією суддів дослідженні первинні документи, установлена податкова правосуб'єктність учасників господарських операцій, досліджено наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Колегія суддів зазначає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за вказаним вище договором. Копії податкових накладних не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приймаючи до уваги приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" колегія суддів зазначає, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання, в матеріалах справи немає.

Оскільки висновки перевіряючих про порушення ТОВ "ХАСК-Флекс" вимог Податкового кодексу України ґрунтуються виключно на судженні про неможливість контрагента позивача здійснювати господарську діяльність у спірних правочинах, а обґрунтованість та правомірність згаданого судження не знайшла свого підтвердження, колегія суддів вважає, що висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень закону мають характер припущень, а відтак, не можуть бути покладені в основу податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, податковий орган не надав належних доказів правомірності висновків акту перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2012р. по справі № 2а-608/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 05.06.2012 р.