Ухвала суду № 24515854, 29.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 р.Справа № 2а-1870/8462/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НБВ Плюс" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2011р. по справі № 2а-1870/8462/11

за позовом Сумської міжрайонної державної податкової інспекції

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НБВ Плюс"

про стягнення податкової заборгованності,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Сумська міжрайонна державна податкова інспекція, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НБВ Плюс", в якому просив суд стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача та за рахунок готівки, що належить відповідачу, податковий борг в загальному розмірі 1 814 088грн.

Свої вимоги мотивує тим, що, за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «НБВ ПЛЮС»14.10.2010року було винесено податкове повідомлення-рішення №0000262301/0/1085, яким відповідачу було визначено суму податкового зобов'язання за платежем «акцизний збір» в загальному розмірі 1 814 088грн.. Однак, відповідач, всупереч вимог Податкового кодексу України порушив строки сплати узгодженого податкового зобов'язання, у зв'язку з чим за ним з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій утворилась заборгованість в загальному розмірі 1 814 088грн., яка станом на момент звернення з позовом до суду залишилась відповідачем не сплаченою.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2011 року адміністративний позов Сумської міжрайонної державної податкової інспекції задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 19 Конституції України, Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ст. 159 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ «НБВ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33872312) зареєстровано як юридичну особу, та взято на облік в Сумській МДПІ як платника податків, що вбачається зі змісту позовної заяви та підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.4), копією довідки з ЄДРПОУ (а.с.5), довідкою Сумської МДПІ про взяття на облік платника податків від 28.02.2007р. №999 (а.с.6).

27.09.2010р. повноважними особами Сумської МДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «НБВ ПЛЮС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 10.02.2010р., про що 27.09.2010р. за №158/23/33872312/138 було складено акт (а.с.8-21).

В ході перевірки серед іншого було встановлено порушення відповідачем вимог ст.ст. 2, 3, 4. Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 18-92 «Про акцизний збір», ст. 1. Закону України «Про ставки акцизного збору на деякі товари (продукцію)», в результаті чого занижено акцизний збір в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 206 785грн.

На підставі акта перевірки від 27.09.2010р. за №158/23/33872312/138 (а.с.8-21), в якому були зафіксовані вказані вище порушення, повноважною особою позивача 14.10.2010р. відносно ТОВ «НБВ ПЛЮС» було винесено податкове повідомлення-рішення №0000262301/0/1085, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «акцизний збір на бензини моторні для автомобілів» в загальному розмірі 1814088,00грн., в тому числі - 1 206 785грн. сума основного платежу, 607 303грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с.23).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що узгоджена сума податкового зобов'язання, всупереч вимог Податкового кодексу України, своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи відповідачем не погашена та складає в загальному розмірі 1 814 088грн. (а.с.29,30), доказів сплати боргу відповідачем не надано, а отже податкове повідомлення-рішення №0000262301/0/1085, яким визначено суму податкового зобов'язання є правомірним.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно пп.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі -Закон №2181), у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а"-"в" підпункту 4.2.2 п.4.2 ст.4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.25-27), відповідачем в судовому порядку було оскаржено податкове повідомлення-рішення №0000262301/0/1085 від 14.10.2010р., а також податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами адміністративного оскарження від 17.11.2010р. №0000262301/1/2857 та від 17.12.2010р. №0000262301/2/2936. Однак, постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.06.2011року у справі №2а-1870/1611/11, якою задоволено позовні вимоги ТОВ «НБВ ПЛЮС» та визнано протиправними та скасовані вказані податкові повідомлення-рішення, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011року було скасовано та прийнято нову, якою відмовлено в задоволенні позову ТОВ «НБВ ПЛЮС» про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень.

В розумінні ст. 254 КАС України судове рішення в справі №2а-1870/1611/11 набрало законної сили. Згідно ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно пп. 5.2.4, п.5.2 ст. 5 Закону №2181 (чинного на час винесення податкових повідомлень-рішень), п.56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Згідно п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Разом з тим, як вбачається із довідки про нараховані та не сплачені суми податків (а.с.29), та розрахунку заборгованості (а.с.30), судом встановлено, що відповідачем всупереч вимог ст. 57 Податкового кодексу України після прийняття 19.10.2011р. постанови Харківським апеляційним адміністративним судом (а.с.25-27) за результатами оскарження податкових повідомлень-рішень, визначене в них податкове зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 1 814 088грн. у встановлений строк у повному обсязі погашеним не було.

У зв'язку з тим, що узгоджена сума податкового зобов'язання відповідачем не була сплачена, позивачем, зважаючи на приписи п.6.2. ст.6 Закону №2181 відповідачу були надіслані перша податкова вимога від 05.03.2010р. за №1/28 (а.с.7), друга податкова вимога від 02.07.2010р. за №2/86 (а.с.7), які вручені повноважній особі відповідача 28.05.2010р. та 10.07.2010р. (а.с.7). Однак, як вбачається з матеріалів справи (а.с.29,30) і після вручення податкових вимог податковий борг залишився відповідачем не сплаченим.

Згідно п. 20.1.18. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В силу п.п. 95.3., 95.4. ст. 95 даного кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини; орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов'язання, всупереч вимог Податкового кодексу України, своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи відповідачем не погашена та складає в загальному розмірі 1 814 088грн. (а.с.29,30), доказів сплати боргу відповідачем не надано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2011 року по справі № 2а-1870/8462/11 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НБВ Плюс" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.12.2011р. по справі № 2а-1870/8462/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.