Ухвала суду № 24511115, 29.05.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2012 р.Справа № 2а-940/11/1470

Категорія:8.2.9Головуючий в 1 інстанції: Мороз А.О

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Посторонка І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою представника Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року по справі за адміністративним позовом Миколаївської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо»до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про визнання дій неправомірними, скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2011 року Миколаївська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства «Динамо»звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про визнання неправомірними дій щодо визначення позивачу земельного податку на загальну суму 120949,0 грн. та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0004621503/0, 0004641503/0, 0004651503/0 від 22 грудня 2010 р.

В обґрунтування адміністративного позову зазначалося, що позивач є закладом фізичної культури і спорту, а відповідно до ст. 12 п. 4 Закону України "Про плату за землю", такі заклади звільняються від сплати земельного податку, а тому відповідач діяв неправомірно визначаючи йому податкове зобов'язання із сплати цього податку.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року адміністративний позов Миколаївської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Динамо»задоволений частково. Податкові повідомлення-рішення № 0004621503/0, № 0004641503/0, № 0004651503/0, прийняті ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва 22 грудня 2010 р. скасовані. В решті адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представника Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги представника Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що 10 грудня 2010 р. ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правильності та повноти нарахування земельного податку за 2008-2009 p.p. та 10 місяців 2010 р. Результати перевірки оформлені актом від 10 грудня 2010 р. № 4623/153-02942367.

Як зазначено у висновку акту перевірки, внаслідок неправомірного використання МООФСТ "Динамо" пільги із сплати земельного податку, ним занижена узгоджена сума такого податку за 2008 р. у сумі 19112,72 грн., за 2009 р. у розмірі 24196,62 грн., за 10 місяців 2010 р. - 18661,90 грн., чим порушено ст. ст. 7, 12 п. 4 Закону України "Про плату за землю".

В акті перевірки зазначено, що позивач не користується пільгами із сплати земельного податку, які передбачені ст. 12 п. 4 Закону України "Про плату за землю", оскільки він є громадською організацією, діяльність яких не віднесена до інших угруповань, тобто фактично відповідач ставить під сумнів статус позивача як закладу фізичної культури та спорту. Також в акті перевірки зазначено, що Перелік № 250 містить вичерпний список закладів, які звільняються від сплати земельного податку і в ньому позивач відсутній.

На підставі акту перевірки, 22 грудня 2010 р. відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення: № 0004621503/0, яким позивачу визначено земельний податок у розмірі 19112,72 грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 9556,36 грн., № 0004641503/0, яким позивачу визначено земельний податок у розмірі 24196,62 грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 12098,31 грн., № 0004651503/0, яким позивачу визначено земельний податок у розмірі 18661,90 грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 37323,80 грн.

Вирішуючи справу суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що позивач на підставі положень ст.12 п.4 Закону України "Про плату за землю" звільнений від сплати земельного податку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ст.12 Закону України "Про плату за землю" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), від земельного податку звільняються вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, - за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за умови спрямування відповідних сум земельного податку на розвиток фізичної культури і спорту за напрямами і в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно зазначив, що наведена стаття передбачає два самостійні випадки звільнення від сплати земельного податку:

1) вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

2) підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно - спортивної спрямованості, тільки в частині земельного податку за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення змагань та навчально- тренувального процесу збірних команд України, бази олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статуту позивача, він є складовою частиною фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" та є фізкультурно-спортивною організацією, основним завданням якої є створення умов для розвитку фізичної культури і спорту (п. п. 1.1., 1.2., 2.2. статуту). Статус позивача як закладу фізичної культури та спорту підтверджується і довідками ФСТ "Динамо" України, управління з питань фізичної культури і спорту Миколаївської обласної державної адміністрації.

Згідно довідки головного управління державного казначейства України у Миколаївській області від 9 лютого 2011 р. № 300/04-04, МООФСТ "Динамо" включена до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів і фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що позивач не входить до підприємств, установ, організацій, які звільняються від сплати земельного податку, оскільки суд першої інстанції правильно встановив належність МООФСТ "Динамо" до закладів фізичної культури та спорту, який фінансується за рахунок Державного бюджету України та обґрунтовано встановив та навів мотиви для звільнення позивача від сплати земельного податку на підставі першого випадку.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони ґрунтуються на помилковому застосуванні апелянтом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 травня 2012 року.

Головуючий:

Судді: