Рішення № 24501535, 01.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/4654-2012 01.06.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Пластмодерн»ДоПриватного акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» Простягнення 491 169,45 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -дов. № б/н від 10.01.12р.;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Пластмодерн»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» про стягнення 491 169,45 грн.

Ухвалою від 09.04.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 11.05.2012 року.

Представник позивача 11.05.2012 року в судовому засіданні надав заяву про зменшення позовних вимог, документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та усні пояснення по суті спору.

11.05.2012 року представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, однак подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи до 28.05.2012 р.

В судовому засіданні 28.05.2012 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання 28.05.2012 р. повторно не з'явився, проте телеграмою просив суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю його представника бути присутнім у даному судовому засіданні.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, ухвалою суду від 28.05.2012 року розгляд справи було відкладено на 01.06.2012 року.

01.06.2012 року представник позивача в судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої нарахував та просить стягнути з відповідача 467 617,76 грн. -основного боргу, 14 236,09 грн. -пені, 3 088,61 грн. -інфляційних втрат та 5 226,99 грн. -3 % річних.

Представник відповідача в судове засідання 01.06.2012 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 01.06.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Пластмодерн»(далі -продавець, позивач) та Приватного акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка», яке змінено на Приватне акціонерне товариство «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»(далі -покупець, відповідач) був укладений договір купівлі-родажу № 265/09(далі -Договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що продавець бере на себе зобов'язання виготовити та передати покупцю, а покупець бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити плівку поліетиленову(надалі товар) таких типів: - термоусадочну згідно ГОСТ 25951-83; - стретч згідно ТУ У 6-00209651.202-99.

Відповідно до пункту 2.2. договору, оплата по цьому договору здійснюється покупцем на поточний рахунок продавця на протязі 30 календарних днів від дати відвантаження товару згідно відповідної накладної.

Згідно з пунктом 2.3. договору, загальна сума цього договору, в т.ч. ПДВ, складається з вартості відвантаженого по даному договору товару згідно підписаних сторонами накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 7.1. договору сторони узгодили, що договір набуває чинності з 04 січня 2010 року і діє до 31 грудня 2010 р.

П.1 додаткової угоди №1 від 04.01.2011 року говорить, що сторони домовились продовжити строк дії договору № 265/09 від 28 грудня 2009 року до 31 грудня 2011 р. включно.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 503 242,80 грн., що засвідчується видатковими накладними № 3115 від 17.08.2011 року на суму 105 494, № 3290 від 31.08.2011 року на суму 19 112,42 грн., № 3459 від 13.09.2011 року на суму 33 543,24 грн., № 3764 від 03.10.2011 року на суму 50 564,07 грн., № 3765 від 03.10.2011 року на суму 37 671,18 грн., 3927 від 13.10.2011 року на суму 44 490,12 грн., № 3925 від 13.10.2011 року на суму 16 782,27 грн., № 3964 від 17.10.2011 року на суму 38 420,94 грн., № 4003 від 19.10.2011 року на суму 16 550,10 грн., № 4118 від 26.10.2011 року на суму 37426,23 грн., № 4119 від 26.10.2011 року на суму 44 869,50 грн., № 4255 від 07.11.2011 року на суму 57 838,02 грн., копії яких наявні у матеріалах справи.

В свою чергу, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 468 617,76 грн.

18 квітня 2012 року відповідач здійснив часткову оплату, в сумі 1 000,00 грн., на користь позивача, чим, в свою чергу, зменшив суму боргу до 467 617,76 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 467 617,76 грн.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі -продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення передплати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 467 617,76 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 5.2. договору, у випадку затримки оплати товару згідно п. 2.2. цього договору покупець виплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості замовленого товару за весь час затримки оплати.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 5.2. договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 14 236,09 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, дати виникнення прострочення по сплаті грошового зобов'язання, здійснених поставок, а також порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних - 5 226,99 грн. та інфляційні втрати -3 088,61 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, дат здійснених поставок, а також порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, в сумі 5 222,80 грн. та 3050,20 грн. відповідно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка»(місцезнаходження: 03057, м. Київ, Шевченківський р -н, вул. Ежена Потьє, буд. 6, код ЄДРПОУ 00382496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Пластмодерн»(місцезнаходження: 08298, Київська обл., смт. Коцюбинське, вул. Доківська, буд. 14, код ЄДРПОУ 16401787) 467 617(чотириста шістдесят сім шістсот сімнадцять) грн. 76 коп. -основного боргу, 14 236(чотирнадцять тисяч двісті тридцять шість) грн. 09 коп. -пені, 3 050(три тисячі п'ятдесят) грн. 20 коп. -інфляційних втрат, 5 222 (п'ять тисяч двісті двадцять дві) грн. 80 коп. - 3% річних та 9 802(дев'ять тисяч вісімсот дві) грн. 54 коп. -судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

06.06.2012 року

Суддя Спичак О.М.