Постанова № 24486616, 05.06.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2012 р. Справа № 5004/526/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя суддіМуравйов О.В. Полянський А.Г. Яценко О.В. (доповідач у справі)розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 рокуу справі№ 5004/526/11господарського судуВолинської областіза заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс"провизнання наказу таким, що не підлягає виконаннюза позовом Прокуратури міста Луцька в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Волинського обласного управління ВАТ "Ощадбанк"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс"простягнення 726 318, 64 грнв судовому засіданні взяли участь представники від прокуратури Рудак О.В. посвідчення № 72 від 14.04.2008 року

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс" (далі за текстом -ТОВ "Євро Сервіс") звернулось до господарського суду Волинської області із заявою про визнання наказу господарського суду Волинської області від 12.10.2011 року № 5004/526/11 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 08.02.2012 року ТОВ "Євро Сервіс" в задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду Волинської області від 12.10.2011 року № 5004/526/11 таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ТОВ "Євро Сервіс" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 08.02.2012 року у справі № 5004/526/11.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 року апеляційну скаргу ТОВ "Євро Сервіс" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Волинської області від 08.02.2012 року у справі № 5004/526/11 -без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ТОВ "Євро Сервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 08.02.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 року у справі № 5004/526/11, аргументуючи порушенням норм права, зокрема ст. 117 Господарського процесуального кодексу України

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

18.05.2011 року рішенням господарського суду Волинської області у справі №5004/526/11, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.07.2011 року, стягнуто з ТОВ "Євро Сервіс" на користь відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від імені якого діє Волинське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" (далі за текстом -ВАТ "Ощадбанк") 726 643, 61 грн., з них 683 770, 71 грн. основного боргу, 22 144, 47 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 20 728, 43 грн. пені.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що у серпні 2011 року на виконання рішення господарського суду від 18.05.2011 року у справі № 5004/526/11 ТОВ "Євро Сервіс" було сплачено 201 350, 00 грн., що підтверджується банківською випискою від 22.08.2011 року.

12.10.2011 року на виконання рішення господарського суду Волинської області від 18.05.2011 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.07.2011 року, місцевим господарським судом видано наказ № 5004/526/11-1.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою відділу державної виконавчої служби Рожищенського районного управління юстиції (далі за текстом -ВДВС Рожищенського РУЮ) від 22.11.2011 року було відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного наказу, боржнику надано строк для добровільного виконання наказу до 29.11.2011 року; накладено арешт на все майно, що належить йому, в межах суми звернення стягнення 726 643, 61 грн.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 11.11.2012 року скаргу ТОВ "Євро Сервіс" про бездіяльність органу державної виконавчої служби, в якій відповідач просив скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.11.2011 року, зобов'язати ВДВС Рожищенського РУЮ винести нову постанову про відкриття виконавчого провадження із врахуванням зменшеної суми боргу та своєчасно направити її боржнику -відхилено.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено. ТОВ "Євро Сервіс" на виконання рішення господарського суду у справі № 5004/526/11 було сплачено 20 000, 00 грн., що підтверджується квитанцією від 30.12.2011 року.

Статтею 124 Конституції України, з якою кореспондуються положення ст. 115 ГПК України, встановлено імперативний припис, згідно якого судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів -це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативними актами, рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.

Частиною 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова (абзац 2 ч. 2 ст. 25 ЗУ "Про виконавче провадження").

Згідно приписів ч. 2 ст.117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Частиною 4 ст. 117 ГПК України встановлено, що господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Вказаний перелік підстав визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, є вичерпним.

Таким чином процесуальним законом передбачено два випадки за яких господарський суд своєю ухвалою може визнати наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, а саме: коли наказ було видано помилково та коли обов'язок боржника припинився або добровільним виконанням або з інших причин.

З матеріалів справи вбачається, що рішення господарського суду Волинської області від 18.05.2011 року набрало законної сили, у зв'язку з чим 12.10.2011 року згідно вимог ст. ст. 116, 117 ГПК України місцевим господарським судом було наказ.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарських судів про те, що зміна суми боргу на стадії виконання судового рішення не є підставою для внесення до наказу відповідних змін та не перешкоджає державному виконавцю здійснити дії щодо виконання судового наказу, зокрема, зарахувати часткову оплату.

Законодавством не передбачено видачі кількох наказів на виконання одного рішення суду.

Крім того, відповідно до ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є підставою для закінчення виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що сума боргу ТОВ "Євро Сервіс" сплачено частково, в той час, як відповідач просить визнати повністю наказ господарського суду Волинської області від 12.10.2011 року таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з положеннями ст. 116 ГПК України наказ господарського суду є виконавчим документом судового рішення, яким порушене або оспорене право і охоронюваний законом інтерес позивача захищене встановленим судом способом та відповідно до ст. 115 вказаного Кодексу виконується у примусовому порядку у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження".

Положеннями ст.117 ГПК України щодо визнання наказу таким, що не підлягає до виконання, визначені підстави захисту порушених прав боржника або стягувача на стадії виконання судового рішення.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком попередніх інстанцій, що звернення відповідача із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає до виконання, боржник не вказано які саме його право порушено.

Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що до матеріалів виконавчого провадження долучено інформацію про часткове погашення боргу, а тому доводи відповідача про те, що в майбутньому виконавчою службою виконавчий збір буде розраховано із загальної суми, присудженої до стягнення є безпідставними.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки місцевого та апеляційного господарських судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Сервіс" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 року у справі № 5004/526/11 залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 року у справі № 5004/526/11 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В. Муравйов

Судді А.Г. Полянський

О.В. Яценко