Постанова № 24486476, 30.05.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2012 р. Справа № 5021/1863/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМирошниченка С.В.,суддівБарицької Т.Л., Хрипуна О.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Харківської філіїна постановуХарківської апеляційного господарського суду від 29.02.2012 р.у справі№ 5021/1863/2011 господарського суду Сумської областіза позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Харківської філіїдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"простягнення 3 198 995,01 грн.

За участю представників:позивача:Левченко О.Є.відповідача:Вєтоха А.С.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 24.11.2011 р. у справі № 5021/1863/2011 (судді: Зайцева І.В., Моїсеєнко В.М., Котельницька В.Л.) позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.02.2012 р. (судді: Л.М. Здоровко, О.В. Плахов, І.А. Шутенко) рішення господарського суду Сумської області від 24.11.2011 р. в частині стягнення пені, інфляційних збитків та 3% річних скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено, в іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишивши в силі рішення господарського суду першої інстанції.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що суд апеляційної інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи.

Колегія суддів, проаналізувавши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 02.10.2009 р. між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шосткінське підприємство "Харківенергоремонт" було укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 09/10-84 БО-03., згідно умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю протягом жовтня 2009 року -липня 2010 року, природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Позивач свої зобов'язання згідно договору виконав, передавши відповідачу протягом жовтня 2009 р. -липня 2010 р. природний газ в обсязі 6298,185 тис. куб. м., на загальну суму 16496155,78 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на момент звернення позивача з позовом заборгованість відповідача перед позивачем становила 1757551,94 грн.

Дана сума заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи документами та не заперечується відповідачем.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи те, що сума заборгованості за договором № 09/10-84 БО-03 є доведеною, підтвердженою матеріалами справи, не заперечується самим відповідачем, Вищий господарський суд України погоджується з апеляційним господарським судом, що рішення господарського суду Сумської області в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1757551,94 грн. основного боргу.

Харківський апеляційний господарський суд обґрунтовано не погодився з рішенням господарського суду першої інстанції в частині стягнення пені, інфляційних, 3% річних та в цій частині визнав таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин справи, зважаючи на таке.

08.08.2011 р. Кабінетом Міністрів України на виконання п. 3 статті 3 цього ж Закону затверджена постанова № 894, яка врегульовує порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом, відповідач є підприємством, що виробляє, транспортує і постачає теплову та електричну енергію, отже на нього поширюється дія Закону "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію"

Заборгованість може бути як встановлена так і не встановлена судовим рішенням. В даній справі розмір заборгованості визначений позивачем та не встановлений судовим рішенням.

Наявний в матеріалах справи розрахунок свідчить про те, що пеня, інфляційні збитки та 3% річних нараховані на заборгованість за природний газ, спожитий відповідачем в період, передбачений процедурою списання та не сплачені станом на дату набрання чинності Законом.

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника та погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача пені, інфляційних збитків та 3% річних.

Згідно з ч. 1 ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За висновком колегії суддів, апеляційний господарський суд повно встановив обставини справи, надав їм вірну юридичну оцінку, встановив відсутність підстав для задоволення позову та прийняв обґрунтоване рішення.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановленого у справі апеляційною інстанцією судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9 та 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Харківської філії залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.02.2012 р. у справі № 5021/1863/2011 залишити без змін.

Головуючий С.В. МирошниченкоСуддіТ.Л. Барицька О.О. Хрипун