Ухвала суду № 24486045, 29.05.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2012 р.Справа № 2а-3843/11/1470

Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Мороз А.О

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2011р. по справі за адміністративним позовом ТОВ «Никкартонторг»до ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2011р. ТОВ «Никкартонторг»звернулося в суд із позовом до ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 березня 2011р. за №0000612301.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що висновок ДПІ про порушення ним вимог податкового законодавства в частині порядку формування податкового кредиту безпідставний, адже ґрунтується на припущеннях щодо порушень, які допущені іншими платниками податків, за дії або бездіяльність, за яких він відповідальності не несе. Позивач наголошує на тому, що ним виконані всі умови для формування податкового кредиту: укладено договір, за умовами якого придбано послуги, в ціні яких сплачено ПДВ, від контрагента отримано податкову накладну, на підставі якої і сформовано податковий кредит. Посилаючись на вказані обставини просить позов задовольнити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2011р. позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва від 21 березня 2011р. за №0000612301.

Відшкодовано ТОВ «Никкартонтог»судовий збір у сумі 3,40грн. з Державного бюджету України.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанову суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що в період з 2 березня 2011р. по 9 березня 2011р. податковими органами проведена виїзна позапланова перевірка товариства з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 1 березня 2010р. по 31 травня 2010р. За результатами перевірки виявлені порушення податкового законодавства, а саме: заниження податку на додану вартість на суму 19705грн. Податковими органами 21 березня 2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000612301, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 19705,0грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4926,25грн. (а. с. 7). Враховуючи, що товариство спростувало висновки податкових органів, щодо порушення податкового законодавство, надало докази правомірності формування податкового кредиту, суд вважав необхідним податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2011р. скасувати.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що з 2 березня 2011р. до 9 березня 2011 р. ДПІ проведена документальна виїзна позапланова перевірка позивача з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 1 березня 2010р. до 31 травня 2010р. За результатами перевірки складений акт від 9 березня 2011р. №621/23-100/36954722 (далі - акт перевірки) (а. с. 8-27).

В акті зазначено, що позивачем порушено ст.7 п.7.4. пп.7.4.1.,7.4.5. Закону України "Про податок на додану вартість", а також ст.203 п.1,5, ст.215 п. п.1, 2 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 19705,0грн.

Виходячи із висновку акту перевірки, 21 березня 2011р. ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000612301, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 19705,0грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4926,25грн. (а.с. 7).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з наступного.

Нормативним актом, який регулював порядок сплати ПДВ та формування податкового кредиту, на час виникнення спірних правовідносин є Закон України "Про податок на додану вартість".

Згідно ст.3 п3.1. пп. 3.1.1. Закону України "Про податок на додану вартість", об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до ст.4 п.4.1. Закону України "Про податок на додану вартість", база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайної ціни.

Як встановлено ст.7 п.7.2. пп.7.2.1. Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, оформлену у відповідності до зазначених норм цього Закону.

За правилами ст.9 ч.1,2Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ст.7 п.7.2. пп.7.2.6. Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до ст.7 п.7.3. пп.7.3.1. Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Єдине обмеження щодо включення до складу податкового кредиту сплаченого податку, міститься у ст.7 п.7.4. пп.7.4.5. Закону України "Про податок на додану вартість", в якій зазначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, на момент перевірки, позивач надав податкову накладну, видану ТОВ "Алхена", яка за формою та змістом відповідає вимогам законодавства (а. с. 40).

Крім того, на підтвердження правомірності своїх дій, позивач надав договір від 2 березня 2010р. №ДГ-02\02-10 укладений між ТОВ «Алхена»про надання послуг (а.с.34-37). За умовами цього договору, останнє товариство зобов'язувалось надати позивачу інформаційно-консультаційні та посередницькі послуги із збуту товару позивача, а також маркетингові послуги з дослідження ринку збуту продукції позивача (п. п. 1.1., 1.2. договору), конкретні види і період надання послуг визначаються в актах приймання-передачі (п. 1.3.), оплата послуг здійснюється позивачем із розрахунку 120,0 грн., у тому числі 20 % ПДВ за 1 тонну проданого позивачем товару, кінцева вартість послуг погоджується сторонами на момент підписання акту приймання-передачі (п. 3.1.1.).

На підтвердження виконання умов договору, щодо надання послуг, позивач надав листи ТОВ "Алхена", датовані 1 квітня 2010р. та 19 квітня 2010р., з переліком суб'єктів господарювання, які були виявлені ним під час дослідження ринку збуту продукції позивача (а. с. 85-88). В акті перевірки відповідачем також відображено факт постачання позивачем своєї продукції підприємствам, які виявлені ТОВ "Алхена" (а. с. 20-26). Оплату наданих послуг позивач здійснив відповідно до рахунку (а.с.38).

Таким чином, судом першої інстанції правомірно встановлено, що позивач довів факт отримання послуг від ТОВ "Алхена" та використав їх у власній господарській діяльності, що підтверджується фактом укладення договорів з всіма підприємствами, які були виявлені у ході маркетингових досліджень ринку, проведених ТОВ "Алхена".

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що товариство правомірно сформувало податковий кредит та заниження податку на додану вартість не допустило, а тому обґрунтовано скасувало податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2011р. за №0000612301.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва -залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду Миколаївської області від 30 серпня 2011р. - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко