Вирок № 24463975, 30.05.2012, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 0315/307/2012

Провадження №1/0315/ 25/2012

19.03. 2012р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.05.2012року Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Ф. В. Самрука

при секретарі - Островерхій Т.С.,

за участю : прокурора - Шептура А.М.,

захисника - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Стара Вижівка кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта вища, тимчасово безробітного, одруженого, має на утриманні малолітню дочку, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України,

в с т а н о в и в :

Призначений відповідно до наказу начальника УМВС України у Волинській області № 174 о/с від 20.10.2008 року на посаду дільничого інспектора Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області, перебуваючи на вказаній посаді та будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу - старшим лейтенантом міліції, працівником органу дізнання, підсудний ОСОБА_2, умисно, з метою приховання злочину, використовуючи владу та службове становище, всупереч інтересам служби , діючи в особистих інтересах, підриваючи авторитет правоохоронного органу, в порушення ст.ст. 97,99 КПК України, згідно яких прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов"язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий орган дізнання або суддя зобов"язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу, відмовити в порушенні кримінальної справи, направити заяву або повідомлення за належністю; коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів; за відсутності підстав до

-2-

порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи та організації,; ст.5 ЗУ " Про міліцію" від 20.12.1990 року № 565-ХІІ, згідно якої міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом, міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини не залежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань, всупереч функціональних обов"язків дільничого інспектора міліції Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області, затверджених начальником Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області, згідно яких зобов"язаний проводити заходи по попередженню та припиненню злочинів на території обслуговування і району, 20 січня 2012 року в приміщенні Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області, що по вулиці Жовтневій,20 смт.Стара Вижівка склав завідомо неправдивий документ, а саме заяву та пояснення від імені ОСОБА_3, в яких вказав, що останній загубив свій мобільний телефон марки " Нокіа 5130".

Однак, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 з письмовою заявою про згубу мобільного телефону 20.01.2012 р. в Старовижівський РВ УМВС України у Волинській області не звертався і таких пояснень дільничому інспектору міліції ОСОБА_2 не надавав, а навпаки, повідомив йому в телефонній розмові що у нього викрали мобільний телефон при обставинах, зазначених у його заяві та поясненнях, наданих працівникам міліції Луцького МВ УМВС України у Волинській області; а заява та пояснення від 20.01.2012 року від імені ОСОБА_3, які були відібрані дільничим інспектором ОСОБА_2., написані та підписані іншою особою, про що свідчить висновок судово-почеркозначої експертизи № 90 від 29.02.12р. Після цього підсудний ОСОБА_2 умисно з метою приховання злочину, використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби, діючи в особистих інтересах, підриваючи авторитет правоохоронного органу, в якому він працював, 20.01.2012 року у вищезгаданому приміщенні Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області склав ще один завідомо неправдивий документ, а саме постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за зверненням ОСОБА_3 до якої вніс завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_3 загубив свого мобільного телефона марки " Нокіа 5130", хоча йому було відомо про те, що в ОСОБА_3 вказаного телефона викрали. Вказану постанову, що містила завідомо неправдиві відомості, підсудний ОСОБА_2 особисто підписав та передав її для погодження в.о. начальника СДІМ Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області старшому лейтенанту міліції ОСОБА_4 та для подальшого її затвердження начальнику Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області майору міліції ОСОБА_5

В подальшому прокурором Старовижівського району Волинської області

-3-

ОСОБА_6 зазначену вище постанову від 20 січня 2012 року дільничого інспектора міліції Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_2 про відмову в порушенні кримінальної справи було скасовано та порушено кримінальну справу за фактом таємного викрадення майна у ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України. Внаслідок зловживання підсудним ОСОБА_2 службовим становищем було заподіяно істотної шкоди інтересам держави, що виразилась у підриві авторитету та престижу органів внутрішніх справ в особі Старовижівського райвідділу міліції.

Крім цього, призначений відповідно до наказу начальника УМВС України у Волинській області № 174 о/с від 20.10.2008 року на посаду дільничого інспектора Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області, перебуваючи на вказаній посаді та будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу - старшим лейтенантом міліції, працівником органу дізнання, підсудний ОСОБА_2, умисно, з метою приховання злочину, використовуючи владу та службове становище, всупереч інтересам служби , діючи в особистих інтересах, підриваючи авторитет правоохоронного органу, в порушення ст.ст. 97,99 КПК України, згідно яких прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов"язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий орган дізнання або суддя зобов"язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу, відмовити в порушенні кримінальної справи, направити заяву або повідомлення за належністю; коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів; за відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи та організації,; ст.5 ЗУ " Про міліцію" від 20.12.1990 року № 565-ХІІ, згідно якої міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом, міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини не залежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань, всупереч функціональних обов"язків дільничого інспектора міліції Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області, затверджених начальником Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області, згідно яких зобов"язаний проводити заходи по попередженню та припиненню злочинів на території обслуговування і району, 20 січня 2012 року в приміщенні Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області, що по вулиці Жовтневій,20 смт.Стара Вижівка склав завідомо неправдивий документ, а саме заяву та пояснення від імені ОСОБА_3, в яких вказав, що останній загубив

-4-

свій мобільний телефон марки " Нокіа 5130".

Однак, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 з письмовою заявою про згубу мобільного телефону 20.01.2012 р. в Старовижівський РВ УМВС України у Волинській області не звертався і таких пояснень дільничому інспектору міліції ОСОБА_2 не надавав, а навпаки. повідомив йому в телефонній розмові що у нього викрали мобільний телефон при обставинах, зазначених у його заяві та поясненнях, наданих працівникам міліції Луцького МВ УМВС України у Волинській області; а заява та пояснення від 20.01.2012 року від імені ОСОБА_3 які були відібрані дільничим інспектором ОСОБА_2., написані та підписані іншою особою, про що свідчить висновок судово-почеркозначої експертизи № 90 від 29.02.12р. Після цього підсудний ОСОБА_2 умисно з метою приховання злочину, використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби, діючи в особистих інтересах, підриваючи авторитет правоохоронного органу, в якому він працював, 20.01.2012 року у вищезгаданому приміщенні Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області склав ще один завідомо неправдивий документ, а саме постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за зверненням ОСОБА_3 до якої вніс завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_3 загубив свого мобільного телефона марки " Нокіа 5130", хоча йому було відомо про те, що в ОСОБА_3 вказаного телефона викрали. Вказану постанову, що містила завідомо неправдиві відомості, підсудний ОСОБА_2 особисто підписав та передав її для погодження в.о. начальника СДІМ Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області старшому лейтенанту міліції ОСОБА_4 та для подальшого її затвердження начальнику Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області майору міліції ОСОБА_5

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні своєї винуватості в перд"явленому звинуваченні не визнав і показав суду, що ніяких злочинів не приховував, умисно службовим становищем не зловживав та умисно документів не підробляв. Показав також, що він дійсно 20 січня 2012 року виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за зверненням ОСОБА_3, в якій зазначив, що ОСОБА_3 згідно його ж пояснень телефон загубив з своєї необережності, оскільки він лежав в куртці, яка не застібалась. Підтвердив,що пояснення від імені ОСОБА_3 він написав власноручно, хоча, як з"ясувалось, він особисто саме з такою особою як ОСОБА_3 перед цим не зустрічався, в чому в даний час він переконаний особисто. Своє пояснення, дане ним на досудовому слідстві 17.02.12р. (а.с.19-20), в частині власноручного написання ним пояснення від імені ОСОБА_3, в якому останній зазначає, що телефон загубив ,підтвердив.

Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_2 своєї винуватості не визнає, його винуватість у скоєному підтверджується показаннями свідків та іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, свідок ОСОБА_3 показав, що 10 січня 2012 року він разом із ОСОБА_7 біля 18 год.30 хв. перебуваючи в барі " Мрія" с. Дубечне

-5-

Старовижівського району, де вживали алкогольні напої. В боковій кишені куртки, яка застібалась на замок ,перебував його мобільний телефон "Нокіа-5130 С-2", імей НОМЕР_1, вартістю 490 грн. з сім карткою мобільного оператора " Діджус" та флеш карткою об"ємом 1 ГБ вартістю 50 гривень. Час від часу він виходив на вулицю курити і на той час телефон залишався без нагляду. Приблизно біля 22 год. коли він повернувся з вулиці і хотів зателефонувати, то виявив, що з куртки його телефон викрали . Він переконаний в тому, що телефон саме викрали, бо він його загубити не міг, бо як виходив на вулицю то телефон був в кишені куртки, яка застібалась. Поскільки він був зайнятий навчанням в м. Луцьку, то відразу не мав можливості повідомити про це в Старовижівський відділ міліції, а повідомив про це в Луцький МВ міліції 16.01.12р.. Після цього ніхто ніяких пояснень у нього не брав і лише 26 січня 2012 року, коли він повертався з навчання з Луцька в с. Дубечне, то до нього зателефонував ОСОБА_2, якому він детально розповів про обставини викрадення у нього мобільного телефону і який сказав, що напише за нього пояснення. Через деякий час він дізнався, що в порушенні кримінальної справи за фактом викрадення мобільного телефону відмовлено в зв"язку з тим, що він нібито його загубив.

Свідок ОСОБА_7 дав аналогічні покази в частині обставин викрадення телефону у ОСОБА_3 та розмови останнього з ОСОБА_2 26.01.2012р.

Свідок ОСОБА_8 показав, що 16 січня 2012 року в чергову частину Луцького МВ УМВС України у Волинській області звернувся із заявою ОСОБА_3 про крадіжку у нього 10 січня 2012 року мобільного телефона в с. Дубечне Старовижівського району. Після цього він дав доручення слідчому ОСОБА_9. оформити відповідні матеріали у ОСОБА_3, а сам пізніше в той же день повідомив про це в Старовижівський РВ УМВС України у Волинській області. На підставі звернення ОСОБА_3 в базу "Амор" були внесені дані, саме як про крадіжку мобільного телефону.

Свідок ОСОБА_9 підтвердив покази свідка ОСОБА_8 в тому, що саме він приймав заяву і пояснення від ОСОБА_3 про крадіжку у нього мобільного телефону 10.01.2012р. в с. Дубечне Старовижівського району. Термін "зник", зазначений у поясненні ОСОБА_3, пояснив, що мав на увазі під ним саме крадіжку мобільного телефону, так як про це і зазначено у протоколі заяві ОСОБА_3 від 16.01.2012р.

Свідок ОСОБА_10 показав, що він як старший оперуповноважений в особливо важливих справах відділу ВБ у Волинській області проводив службове розслідування у справі ОСОБА_2 по факту підробки документів та винесення незаконної постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. В результаті якої було встановлено, що заява і пояснення ОСОБА_3 від 20.01.2012р., відібрані ОСОБА_2, підписані іншою особою, про що свідчить відповідний висновок спеціаліста, а в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки злочинів за ст.ст.364,366 КК України. Вважає, що такими

-6-

діями ОСОБА_2 завдана істотна шкода авторитету органів внутрішніх справ. Показав також, що наскільки йому стало відомо, постанова прокурора Старовижівського району про скасування постанови ОСОБА_2 від 20.01.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи і порушення кримінальної справи за ч.1 ст. 185 КК України, на якій була дата 13.01.2012р., була підготовлена прокурором Старовижівського р-ну як проект такої постанови, оскільки прокурор повинен був узгодити її зміст у порядку підлеглості.

Свідок ОСОБА_5 показав, що в Старовижівський РВ УМВС України у Волинській області 16.01.12р. від оперативного чергового Луцького МВ УМВС України у Волинській області по телефону надійшло повідомлення про звернення ОСОБА_3 про втрату ним 10.01.12р. мобільного телефону. 20.01.2012р. він отримав матеріали, в т.ч. і постанову про відмову в порушенні кримінальної справи по цьому факту за підписом ОСОБА_2 , з якою він погодився. Після цього з Луцького міськвідділу міліції надійшли матеріали по факту крадіжки в ОСОБА_3, які він доручив ОСОБА_4 приєднати до відмовного матеріалу.

Свідок ОСОБА_11 показав, що 16 січня 2012 року близько 20 год. він як оперативний черговий Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області отримав повідомлення від чергового Луцького МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_8 про те, що до них зернувся ОСОБА_3 із заявою про втрату ним 10.01.2012р. в барі " Мрія" с. Дубечне мобільного телефону " Нокіа", вартістю 490 грн. Після цього він повідомив про це ДІМ ОСОБА_2, а 17.01.12р. передав картку первинного обліку в.о.начальника ДІМ ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_4 показав, що 17.01.2012р. він як виконуючий обов"язками начальника сектора ДІМ Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області передав ОСОБА_2 картку первинного обліку щодо рати ОСОБА_3 мобільного телефону, інформація щодо чого надійшла з Луцького МВ міліції для перевірки за ст. 97 КПК України. А 20.01.2012 р. він отримав від ОСОБА_2 відмовний матеріал з постановою про відмову в порушенні кримінальної справи, з якою він погодився і після цього цей матеріал був переданий начальнику Старовижівського РВ УМВС України для погодження.

А 23.01.2012р. ввечері він отримав від оперативного чергового ОСОБА_12 матеріали з Луцького МР УМВС України у Волинській області, не вникаючи в них і зрозумівши , що ці матеріали стосуються факту втрати ОСОБА_3 мобільного телефону та побачивши на них резолюцію начальника РВ міліції приєднати їх до матеріалів перевірки, він також поставив свою резолюцію ОСОБА_2 про приєднання їх до відмовного матеріалу.

Свідок ОСОБА_12 повністю підтвердив покази свідка ОСОБА_4 щодо передачі ним ОСОБА_4матеріалів , що надійшли з Луцького МВ УМВС України у Волинській області, по факту згуби ОСОБА_3 мобільного телефону.

-7-

Свідок ОСОБА_13 показала, що 23.01.2012 року за № 108 нею як завідуючою канцелярією Старовижівського РВ міліції були зареєстровані матеріали, що надійшли з Луцького МВ міліції за № 922 від 18.01.2012р. відносно ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_6 показав, що він як прокурор Старовижівського району 20.02.2012р. порушив кримінальну справу щодо ДІМ ОСОБА_2 за ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 364 КК України, був старшим слідчо-оперативної групи і проводив досудове слідство у цій кримінальній справі в межах своєї компетенції. Постанова про скасування постанови ДІМ ОСОБА_2 від 20.01.2012р про відмову в порушенні кримінальної справи і одночасне порушення кримінальної справи за фактом таємного викрадення майна у ОСОБА_3 за ч.1 ст. 185 КК України 13.02.2012р. була підготовлена ним як проект, оскільки її необхідно було погодити в порядку підлеглості в обласній прокуратурі, а датою її складання як оригіналу постанови являється 17.02.2012 р., про що була винесена постанова про уточнення даних 01.03.2012р. Будь- яких порушень прав ОСОБА_2 на досудовому слідстві не допускалось.

Свідок ОСОБА_14 показав, що як помічник прокурора Старовижівського району він 08.02.2012р. в приміщення Луцького МВ міліції відібрав пояснення у ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_3, а також тоді ж прийняв заяву у ОСОБА_3 про злочин щодо крадіжки у нього мобільного телефону. В Стару Вижівку він прибув 9 лютого 2012 року, а документи віддав прокурору ОСОБА_6. 10.02 2012р. і тоді ж саме була зареєстрована заява ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_15 показала, що відмовні матеріали в порушенні кримінальної справи по факту згуби мобільного телефону ОСОБА_3 надійшли в прокуратуру Старовижівського району 30.01.2012р. з Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області.

Показала також, що виправлення дати з "8" на "10" на заяві ОСОБА_3 про крадіжку мобільного телефону було проведено тому, що ці матеріали надійшли 10.02, а тому і були зареєстровані 10.02, а цифра "8" поставлена машинально і тому була виправлена нею.

А щодо дати виправлення на постанові прокурора про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи і про порушення кримінальної справи з "13" на "17" то це було зроблено тому, що 17.02.12р. не було можливості витягти з комп"ютера цю постанову датою 17.02.12р. в зв"язку з відсутністю помічника прокурора, який готував проект цієї постанови датою 13.02.12р.

Свідок ОСОБА_16 показала, що від її сина ОСОБА_3 їй стало відомо про те, що 10.01.12р. у нього в барі "Мрія" с. Дубечне було викрадено мобільний телефон, так як загубити його він не міг.

З протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин від 16.01.2012р. вбачається, що ОСОБА_3 повідомив Луцький міський відділ міліції про крадіжку в нього 10.01.2012р. з куртки в барі " Мрія" с. Дубечне мобільний телефон " Нокіа 5130-С-2" імей НОМЕР_1 (а.с. 127);

протоколом заяви або повідомлення про злочин від 08.02.2012р., згідно

-8-

якого ОСОБА_3 повідомив саме про крадіжку телефону і що як йому стало відомо, працівники Старовижівського РВ УМВС України підробили протокол усної заяви про злочин та пояснення, написавши від його імені про факт згуби телефону та підробивши підписи під вищевказаними документами (а.с.6);

протоколом виїмки документів в Луцькому МВ УМВС України у Волинській області від 29.02.2012р., а саме журналу реєстрації вихідної кореспонденції та журналу реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються (а.с.182) та протоколом огляду цих документів від 29.02.2012 р. з яких вбачається, що в журналі реєстрації вихідної кореспонденції Луцького МВ УМВС України у Волинській області 17.01.2012 р. за №922 зареєстровано, що із Луцького МВ УМВС України в Стару Вижівку направлено матеріали по заяві ОСОБА_3 на 2 аркушах, ( знаходиться при матеріалах справи).

а з журналу реєстрації заяв і повідомлень про злочини , що вчинені або готуються Луцького МВ УМВС України у Волинській області вбачається, що у ньому 16.01.12р. за № 577 зареєстровано звернення ОСОБА_3 за фактом

зникнення телефону " Нокіа 5130 с-2 імей НОМЕР_1 (знаходиться при матеріалах справи);

З висновку судово-почеркознавчої експертизи за № 90 від 29.02.2012 року вбачається, що рукописні записи та підпис у заяві ОСОБА_3 від 20.01.2012 року виконані не ОСОБА_3, не ОСОБА_2, а іншою особою;

Підписи навпроти прізвища ОСОБА_3 в поясненні ОСОБА_3 від 20.01.2012 року та після рукописного запису " записано вірно і прочитано" в поясненні ОСОБА_3 від 20.01.2012 року виконані не ОСОБА_3, не ОСОБА_2, а іншою особою;

Рукописний запис "записано вірно і мною прочитано", що розміщений в поясненні ОСОБА_3 від 20.01. 2012 року , виконаний не ОСОБА_3, не ОСОБА_2, а іншою особою; (а.с. 191-203);

З копії наказу начальника УМВС України у Волинській області № 174 о/с від 20.10.2008 року вбачається, що ОСОБА_2 призначений на посаду дільничого інспектора міліції Старовижівського РВ УМВс україни у Волинській області (а.с.40);

З копії наказу начальника УМВС України у Волинській області № 168 о/с від 04.05.2010 р. вбачається, що ОСОБА_2 призначено чергове спеціальне звання старший лейтенант міліції (а.с.212);

З копії функціональних обов"язків дільничного інспектора міліції Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області, затверджених начальником Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області, вбачається, що він зобов"язаний проводити заходи по попередженню та припиненню злочинів на території обслуговування і району (а.с.41-45);

З копії журналу реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, що ведеться в Старовижівському РВ УМВС України у Волинській області вбачається, що за № 91 від 16.01.2012 року по телефону від о/ч Луцького МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_8 в Старовижівський РВ УМВС України у Волинській області надійшла інформація

-9-

про факт втрати мобільного телефону " Нокіа" імей НОМЕР_1, вартістю 490 грн., ст. 185 КК У (а.с.32-34);

З копії журналу реєстрації вхідної кореспонденції Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області вбачається, що 23.01.2012 року за № 108 з Луцького МВ УМВС України у Волинській області надійшли матеріали відносно ОСОБА_3 (а.с.35-37);

З копії висновку службового розслідування стосовно ДІМ ОСОБА_2 , проведеного ст. о/у в особливо важливих справах відділу ВБ у Волинській області ДВБ МВС України підполковником міліції ОСОБА_10 від 15.02.2012 року вбачається факт підробки документів та наслідки цього ( а.с.67-68)

З копії супровідного листа Старовижівського РВ УМВС України у Волинській області від 27.01.2012 р. № 509 вбачається, що з Старовижівського РВ УМВС у прокуратуру Старовижівського району надійшов відмовний матеріал № 84 за фактом втрати ОСОБА_3 мобільного телефону. (а.с.117);

З рапорту ДІМ ОСОБА_2 від 24.01.2012 р. вбачається, що 24.01.2012 р. йому надійшли матеріали з Луцького МВ УМВС України у Волинській області які зареєстровані в ЖРЗПЗ за № 577 від 16.01.2012 р. про те, що згідно усної заяви про злочин від 16.01.12р. мобільний телефон " Нокіа -5130" імеі НОМЕР_1 був таємно викрадений невідомою особ у ОСОБА_3 з кишені його куртки (а.с.125);

Виходячи з всього вищенаведеного , всі заперечення підсудного ОСОБА_2 на досудовому слідстві і в судовому засіданні в тому, що він умисно службовим становищем не зловживав та документів не підробляв, не знайшли свого належного підтвердження в судовому засіданні і повністю спростовуються вищенаведеними доказами. Покази підсудного в тому, що мобільний телефон ОСОБА_3 міг загубити так само не знайшли свого належного підтвердження , оскільки сам ОСОБА_3 категорично заперечує проти цього, а в кримінальній справі , порушеній по факту таємного викрадення у ОСОБА_3 майна, на даний час проводиться досудове слідство.

Тому, аналізуючи зібрані по справі докази, суд погоджується з кваліфікацією органами досудового слідства дій підсудного ОСОБА_2 за ч.3 ст. 364 , ч.1 ст. 366 КК України, оскільки своїми умисними діями , які виразились у зловживанні службовим становищем, вчинені працівником правоохоронного органу, тобто умисному , з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використанні працівником правоохоронного органу влади і службового становища всупереч інтересам служби , що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам , свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин , передбачений ч.3 ст. 364 КК України,а своїми умисними діями , що виразились у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, іншому підробленні документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів підсудний ОСОБА_2 вчинив службове підроблення, тобто злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України.

-10-

Характеризуючи особу підсудного та обговорюючи питання про вид і міру покарання щодо нього вбачається, що скоїв умисні тяжкий та невеликої тяжкості злочин.

Обтяжуючих та пом"якшуючих покарання обставин не встановлено .

Враховуючи тяжку та невелику ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винуватого, який по місцю проживання і роботи характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, відсутність обтяжуючих і пом"якшуючих покарання обставин суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередженння нових злочинів буде покарання з випробуванням без застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна, оскільки статтею 77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені при прийнятті рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, серед яких конфіскація майна відсутня.

Оскільки підсудний ОСОБА_2 на час розгляду справи в суді звільнений з органів внутрішніх справ, то позбавляти його спеціального звання старшого лейтенанта міліції суд не вбачає потреби.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.81 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України суд ,

з а с уд и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів. передбачених ч.3 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України, призначивши покарання:

- за ч.3ст. 364 КК України у виді позбавлення волі на строк п"ять років; з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов"язків на строк три роки без конфіскації майна;

- за ч.1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі на строк два роки з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з виконанням адміністративно- господарських та організаційно-розпорядчих обов"язків на строк один рік.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк п"ять років з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з виконанням адміністративно- господарських та організаційно -розпорядчих обов"язків на строк три роки без конфіскації майна.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на строк п"ять років, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину і виконає покладенів на нього обов"язки: не виїжджати за межі України на постійне

-11-

проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально- виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази по справі :

- журнал реєстрації вихідної кореспонденції Луцького МВ УМВС України у Волинській області прошитий, пронумерований і скріплений печаткою чорного кольору, на 152 аркушах, початий 03.01.12р. № 1, закінчений 09.02.12р. № 2544, інв 10644 зберігати при справі та журнал реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються Луцьким МВ УМВС України у Волинській області, який прошитий, пронумерований і скріплений двома печатками чорного кольору на 316 аркушах, розпочатий 01.01.2012 р., закінчений 24.01.2012 р. інв. № 10646, що приєднані до матеріалів кримінальної справи - зберігати при справі.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області р/р 31256272210012 в ГУ ДКУ у Волинській області МФО 803014 ідентифікаційний код 25574908 450 (чотириста п"ятдесят) гривень 24 коп. за проведення почеркознавчого дослідження та 703 (сімсот три) гривні 20 копійок за проведення почеркознавчої експертизи, а всього разом 1153 (одна тисяча сто п"ятдесят три ) гривні 44 копійки.

Міру запобіжного заходу до набранням вироком законної залишити попередню - підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Старовижівський районний суд протягом п"ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: Ф. В. Самрук