РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" травня 2012 р. Справа № 13/5025/1847/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Олексюк Г.Є.
суддів Гудак А.В.
суддів Сініцина Л.М.
при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Мале приватне підприємство "Квант" м. Шепетівка на рішення господарського суду Хмельницької області від 14.11.11 р.
у справі № 13/5025/1847/11 (суддя Матущак О. І. )
позивач Приватне підприємство "Націонал"
відповідач Мале приватне підприємство "Квант"
про стягнення 60 070,40 грн. заборгованості
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_3,представника довіреність в справі
відповідача - Береговенко В.Ф.,директора
Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 21 травня 2012 року у зв"язку з неможливістю судді Огородніка К.М. та судді Саврія В.А. прийняти участь в судовому засіданні через участь в судових засіданнях в складі колегій суддів по інших справах та відповідно до затверджених складів колегій визначено колегію у складі : головуюча суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Сініцина Л.М.
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14 листопада 2011 року у справі № 13/5025/1847/11 позов приватного підприємства "Націонал" до малого приватного підприємства "Квант" про стягнення 60070,40 грн. задоволений в повному обсязі.
Стягнуто з малого приватного підприємства „Квант" на користь приватного підприємства „Націонал" суму 60 070,40 (шістдесят тисяч сімдесят гривень 40 коп.) заборгованості, 600,70 (шістсот гривень 70 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Задовольняючи позовні вимоги з огляду на норми ч.1 ст.530 ЦК України, ч.ч.1,3 ст.612 ЦК України, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов заявлено обґрунтовано , оскільки відповідач зобов"язання перед позивачем виконав не у повному обсязі.
Не погодившись з постановленим рішенням , відповідач - мале приватне підприємство "Квант" звернувся з апеляційною скаргою, якою просить рішення господарського суду Хмельницької області від 14.11.11 року у справі № 13/5025/1847/11 скасувати та прийняти нове з врахуванням додатково викладених МПП "Квант" обставин та поданих доказів.
Так, МПП "Квант" не заперечує того, що між ним і позивачем існували господарські відносини згідно договору № 22/Н-10 від 12.03.2010 року, відповідно до якого МПП "Квант" отримало 134 515,00 гривень та відвантажило в рахунок розрахунків пиломатеріалів, але не на суму 74444,60 грн., а на суму 124 119,37 грн. Вказує, що подаючи до суду позов на суму 60 070,40 грн. ,ПП "Націонал" не врахувало відвантажених йому на накладній № 14 від 19.09.2010 року 44.55 м. куб. пиломатеріалів на суму 49674,77 грн., що було здійснено самовивозом позивача, у зв"язку з чим в акті звірки взаємних розрахунків станом на 16.09.2010 року значиться заборгованість на користь позивача в сумі 60 070,40 грн.
Апелянт зазначає, що він був позбавлений можливості довести в місцевому господарському суді дану обставину за об'єктивних причин,оскільки не отримував повідомлення про розгляд справи, внаслідок чого суд припустився помилки, задоволивши вимоги позивача в повному обсязі.
Просить задовольнити апеляційну скаргу .
Приватне підприємство "Націонал" подало відзив на апеляційну скаргу , відповідно до якого вважає рішення господарського суду Хмельницької області правильним, а подану скаргу такою, що не підлягає задоволенню .
Зокрема , позивач заперечує той факт ,що після підписання акту звірки взаємних розрахунків станом на 16.09.2010 р., МПП "Квант" відвантажило Приватному підприємству "Націонал" по накладній № 14 від 19.09.2010 р. - 44,55 м. куб. пиломатеріалів на суму 49674, 77 грн., які було вивезено самостійно представником підприємства. Вказує,що після підписання акту звірки на 16.09.2010 р. вони не отримували ніяких пиломатеріалів від МПП "Квант", тобто будь-які накладні та інші документи про відвантаження нібито 19.09.2010 р. у їх адресу 44.55 м. куб. пиломатеріалів у них відсутні. Крім того, з накладної № 14 вбачається,що товар відпущено ПП "Націонал" через ОСОБА_5 Проте, на дату складання вищевказаної накладної ОСОБА_5 не був направлений у відрядження, підпис на накладній не належить ні йому , ні головному бухгалтеру підприємства.
Позивач звертає увагу, що для отримання товару ПП "Націонал" повинно було видати представнику підприємства довіреність, яку у свою чергу МПП "Квант" повинно отримати для відпуску такого товару. До матеріалів справи не додано такої довіреності, що свідчить про фіктивність відпуску товару.
Просить рішення господарського суду Хмельницької області від 14 листопада 2011 року залишити без змін , а апеляційну скаргу малого приватного підприємства "Квант" без задоволення.
Під час апеляційного перегляду справи представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав і просить її задоволити. Додатково пояснив, що справа була розглянута місцевим судом без їх участі , і вони не могли надати суду докази відвантаження ними пиломатеріалів на суму 49674, 77 грн. Даний товар отримав працівник позивача ОСОБА_5 на підставі довіреності від 01 січня 2010 року, оригінал якої він для огляду надав в судовому засіданні.
Представник позивача в судовому засіданні не заперечив, що довіреність видана їх підприємством і не заперечив проти зміни рішення з врахуванням проведеного 18 вересня 2010 року відвантаження пиломатеріалу на суму 49674,77 грн.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга МПП "Квант" підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Так, судом встановлено ,що 12.03.2010р. між МПП "Квант" та ПП Націонал" було укладено договір № 22/Н-10, за умовами п.1.1 якого продавець (відповідач) продає, а покупець (позивач ) купує пиломатеріали, найменування, кількість і ціна яких вказана в додатку до договору, який є невід'ємною його частиною. (а.с. 12-13).
Пунктом 3.2. вказаного договору, сторони передбачили термін поставки товару, а саме на протязі 15 календарних днів з моменту здійснення 50% передоплати покупцем за партію товару.
Матеріали справи свідчать , що на виконання умов вказаного договору позивачем було проведено попередню оплату за товар на загальну суму 134 515,00 грн., що підтверджено банківськими виписками від 24.03.2010р. на суму 84 515,00грн., від 09.06.2010р. на суму 20 000,00грн. та від 13.04.2010р. на суму 30 000,00грн. (а.с. 28-30)
Відповідно до накладної № 21 від 10.06.2010р. відповідач передав позивачу товар на загальну суму 74 444,60 грн.(а.с. 15)
30.08.2010р. відповідач надіслав на адресу позивача лист-повідомлення, яким гарантував відвантаження 3-4 вересня 2010р. обрізних матеріалів хвойних порід у кількості 75-80 куб. м., однак у зазначені строки відвантаження не було здійснене.(а.с. 9)
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.
Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів.
Цивільний кодекс у ч. 1 ст. 509 ЦК України також визначає зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як свідчать матеріали справи, 31.03.2011р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензійний лист № 2/П-11 із вимогою повернути суму попередньої оплати в розмірі 60 070,40 грн., оскільки строк дії договору закінчився 31.12.2010р., а також в листі позивач повідомив відповідача про втрату інтересу у придбанні пиломатеріалів та просив повернути кошти (а.с.3) . Даний лист був повернутий позивачу з відміткою» по закінченню терміну зберігання « (а.с. 10-11).
Оскільки умови договору відповідачем не були виконані в повному об»ємі , позивач звернувся з даним позовом до суду .
Разом з тим, приймаючи рішення і задовольняючи позов ПП « Націонал» на суму 60070,4 грн., місцевий господарський суд не врахував відвантажених відповідачем по накладній № 14 від 18.09.2010 року 42.55 м. куб. пиломатеріалів на суму 49674,77 грн., (а.с.53), які були отримані працівником позивача -його комерційним директором ОСОБА_5 , на підставі довіреності 1\Д від 01 січня 2010 року , справжність якої не заперечується представником позивача в судовому засіданні апеляційного господарського суду .
Крім того, як пояснили в судовому засіданні представники сторін , інших договорів,в т.ч і щодо поставки пиломатеріалів, між ними не існувало.
Відповідно до п. 2 ст. 207 ЦК України ,правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною ( сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Факт отримання позивачем товару на суму 49 674, 77 грн., підтверджується накладною № 14 від 18 .09.2010р. , оригінал якої оглянутий в судовому засіданні апеляційного господарського суду .
Оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, а саме: договір № 22/Н-10 від 12 березня 2010 року , долучені до матеріалів справи накладні № 21 від 10.06.2010р та № 14 від 18 вересня 2010 року , довіреність № 1/Д від 01 січня 2010 року , видану на ім»я комерційного директора ПП " Націонал" ОСОБА_5 , апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що поставка товару ( пиломатеріалу) здійснювалась на підставі укладеного між сторонами договору 22/Н-10 від 12 березня 2010 року ,заборгованість відповідача перед позивачем по даному договору становить 10 395 грн. 63 коп., і підлягає до стягнення в примусовому порядку.
Враховуючи вищенаведене , суд апеляційної інстанції прийшов до висновку,що у зв»язку з неповним з»ясуванням обставин,що мають значення для справи , оскаржуване рішення підлягає зміні.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ч.5 ст. 49 ГПК України передбачає, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, та інші витрати , пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення заявлених вимог - 17, 3% , судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 103 грн. 92 коп. судового збору (державного мита) та 40 грн. 83 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
Оскільки апеляційна скарга відповідача задоволена,на його користь з позивача підлягає до стягнення судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 665 грн.53 коп.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою МПП «Квант» сплатило судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме 822, 75 грн. ,замість 804,75 грн. З огляду на викладене, враховуючи вимоги п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне повернути апелянту надлишково сплачену суму судового збору, що становить 18 грн.
Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,п.1ч.1ст. 104,105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу малого приватного підприємства "Квант»задоволити частково .
Рішення господарського суду Хмельницької області від 14 листопада 2011 року у справі № 13\5025\1847\11 змінити .
Стягнути з малого приватного підприємства „Квант" (м. Шепетівка, вул. Карла Маркса, буд. 55, кв. 24 ,ідентифікаційний код 14163295) на користь приватного підприємства „Націонал"(м. Дніпропетровськ, вул. Гопнер, буд. 2 ,ідентифікаційний код 13465746) основний борг в сумі 10 395,63 (десять тисяч триста дев»яносто п»ять гривень 63 коп.) , 103,92 (сто три гривні 92 коп.) витрат по оплаті державного мита та 40,83 грн. (сорок гривень 83 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з приватного підприємства „Націонал"(м. Дніпропетровськ, вул. Гопнер, буд. 2 ,ідентифікаційний код 13465746) на користь малого приватного підприємства „Квант" (м. Шепетівка, вул. Карла Маркса, буд. 55, кв. 24 ,ідентифікаційний код 14163295) судовий збір в розмірі 665, 53 грн.( шістсот шістдесят п»ять гривень 53 коп.) за подачу апеляційної скарги.
Повернути малому приватному підприємству „Квант" (м. Шепетівка, вул. Карла Маркса, буд. 55, кв. 24 ,ідентифікаційний код 14163295) судовий збір у розмірі 18 грн.(вісімнадцять грн.), як внесений у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Господарському суду Хмельницької області на виконання означеної постанови видати накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку .
Головуюча суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Гудак А.В.
Суддя Сініцина Л.М.
Судове рішення № 24463240, Рівненський апеляційний господарський суд було прийнято 23.05.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 13/5025/1847/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: