Рішення № 24462791, 28.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/4075-2012 28.05.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут авіаційної технології»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техно-Прогрес»

про розірвання договору та стягнення 672 450,00 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -довіреність № 292 від 03.06.2011; ОСОБА_2 -довіреність б/н від 03.06.2012;

від відповідача: ОСОБА_3 -довіреність б/н 27.02.2012;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Український науково-дослідний інститут авіаційної технології»звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Техно-Прогрес" про розірвання договору та стягнення 672 450,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо забезпечення належного фінансування та будівництва прибудови згідно умов Договору № 9 про дольову участь в будівництві прибудови до адміністративно-виробничої будівлі по вул. Фрунзе, 19-21 в Подільському районі м. Києва від 01.07.2005 та Додаткової угоди № 2 від 05.09.2008 до вищевказаного Договору.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, розірвавши Договір № 9 від 01.07.2005 року (з урахуванням Додаткової угоди № 2 від 05.09.2008 до вищевказаного Договору) укладений між позивачем та відповідачем, а також стягнути з відповідача на свою користь 672 450,00 грн. -пені, 14 522,00 грн. -судового збору.

Ухвалою від 02.04.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 30.04.2012.

Враховуючи те, що 30.04.2012 є вихідним днем, розгляд справи було призначено на 07.05.2012.

07.05.2012 представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 28.05.2012.

28.05.2012 через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, згідно якого просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні 28.05.2012 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.05.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2005 між Відкритим акціонерним товариством «Український науково-дослідний інститут авіаційної технології»(перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Український науково-дослідний інститут авіаційної технології», далі по тексту -Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техно-Прогрес»(далі по тексту -Генпідрядник-Інвестор, відповідач) укладено Договір про дольову участь в будівництві прибудови до адміністративно-виробничої будівлі по вул. Фрунзе, 19-21 в Подільському районі м. Києва (надалі по тексту - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору за цим Договором Сторони зобов'язуються об'єднати свої зусилля з метою будівництва прибудови до існуючої адміністративно-виробничої будівлі по вул. Фрунзе, 19-21 в Подільському районі м. Києва ( в подальшому -Об'єкт).

Відповідно до п. 1.2. Договору фінансування будівництва Об'єкту проводиться за кошти Генпідрядника-Інвестора з залученням коштів юридичних та фізичних осіб, кредитів банків, та інше.

Як слідує з п. 1.3. Договору земельна ділянка для проектування і будівництва прибудови до існуючої адміністративно-виробничої будівлі по вул. Фрунзе, 19-21 в Подільському районі м. Києва надана Київською міською радою в оренду Замовнику згідно Договору оренди від 09 липня 2004 року.

Генпідрядник-Інвестор зобов'язується побудувати об'єкт у відповідності до проектно-кошторисної документації погодженою з Містобудівною радою та затвердженої Замовником у встановлені Календарним графіком строки (п. 3.1. Договору).

Генпідрядник-Інвестор зобов'язаний підготувати всю необхідну проектно-технічну документацію, побудувати та здати Об'єкт в експлуатацію до 2-го кварталу 2007 року (п. 3.15 Договору)

Додатковою угодою № 2 від 05.09.2008 року до Договору № 9 від 01 липня 2005 року (далі по тексту -Додаткова угода № 2) сторони конкретизували свої зобов'язання за Договором № 9 від 01.07.2005 року та визначили строки будівництва. Генпідрядник-Інвестор зобов'язався здійснювати організацію будівництва шляхом укладення договорів на розроблення проектно-кошторисної документації, будівельного підряду та фінансування відповідних робіт. Прибудова будується на земельній ділянці по вул. Фрунзе, 19-21, кадастровий номер 8 000 000 000: 85:312:0023 площею 5 434 м2, яка знаходиться в орендному користуванні Замовника згідно Договору оренди з Київською міською радою від 09.07.2004 року. Згідно даних Генпідрядника-Інвестора приблизний загальний обсяг фінансування будівництва першої та другої черги (ціна договору) складав близько 150 мільйонів гривень, (п. 1.5.2. Додаткової угоди № 2 до договору).

Як слідує з п. 1.5.1. Додаткової угоди № 2 Об'єкт за цим Договором - прибудова до існуючої адміністративно-виробничої будівлі адміністративного корпусу, яка складається з 7-поверхового блоку «А»та 10- поверхового блоку «Б», що повернуті між собою під кутом, та 6-поверхового блоку «В».

В підземній частині блоку «Б»розміщений підземний паркінг на 49 машино-місць. Будівництво Об'єкта здійснюється у дві черги:

- в І чергу виконується будівництво блоків «А»і «Б»;

- в II чергу виконується будівництво блоку «В»;

Згідно п. 3.15 Додаткової угоди № 2 Генпідрядник-Інвестор зобов'язується побудувати Об'єкт у відповідності до затвердженого Замовником проекту, вихідних даних на проектування, умов цього Договору та ввести його в експлуатацію до 31 грудня 2010 року, у тому числі:

- першу чергу будівництва - в III кварталі 2010 року;

- другу чергу будівництва - в IV кварталі 2010 року.

Відповідно до п. 8.2.1. Додаткової угоди № 2 за виконання Замовником обов'язків, визначених цим Договором та після закінчення будівництва першої черги будівництва (блоків «А»і «Б») Об'єкта і прийняття його в експлуатацію державною приймальною комісією, у власності Замовника, згідно Акту розподілу першої черги будівництва Об'єкту залишається 1408,3 (одна тисяча чотириста вісім цілих три десятих) квадратних метри загальної площі приміщень блоку «Б», а саме:

- 3-й поверх: Робочі приміщення площею - 400,3 кв.м;

- 4-й поверх: Робочі приміщення площею - 680,05 кв.м;

Місця загального користування на 3 та 4 поверхах площею - 282,95кв.м.

Машино-місця підземного паркінгу (блок «Б»)- 45 кв.м. (три машино-місця).

Згідно з п. 8.2.3. Додаткової угоди № 2 за виконання Генпідрядником-Інвестором обов'язків, визначених цим Договором, та після закінчення будівництвом першої черги будівництва Об'єкта і прийняття її в експлуатацію державною приймальною комісією, у власності Генпідрядника-Інвестора залишається (крім приміщень, які відійшли у власність Замовника) усі інші приміщення першої черги будівництва Об'єкта загальною площею 12687,7 квадратних метрів, з них:

- адміністративні приміщення та технічні приміщення загального користування - 11058,7 кв.м;

- 46 (сорок шість) машино-місць підземного паркінгу загальною площею 1 629,0 кв.м.

Відповідно до п. 1.6. Додаткової угоди № 2 цей Договір є виключно Договором про дольову участь в будівництві прибудови до адміністративно-виробничої будівлі по вул. Фрунзе, 19-21 в Подільському районі м. Києва. Договір не передбачає об'єднання, створення спільного підприємства або спільної діяльності.

На виконання умов Договору позивач отримав в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві дозвіл № 0608-Пд/С від 29.07.2008 на виконання будівельних робіт із будівництва прибудови адміністративного корпусу до існуючої-адміністративно виробничої будівлі за адресою: вул. Фрунзе, 19-21, у Подільському районі м. Києва (копія дозволу міститься в матеріалах справи).

Спір виник у зв'язку з тим, що відповідач в зазначений умовами Договору та Додаткової угоди № 2 термін не виконав своїх зобов'язань щодо будівництва прибудови, і у зв'язку з чим позивач просить суд розірвати Договір № 9 від 01.07.2005 укладений між ним та відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор-прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 2 ст. 220 ГК України встановлено якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як слідує з ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 10.3. Додаткової угоди № 2 передбачено, що Договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення Договору стороною, коли внаслідок завданої цим шкоди друга Сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні Договору.

Листом № 1-01/11/11 від 24.10.2011 позивач звернувся до відповідача з пропозицією про розірвання Договору № 9 від 01.07.2005 за взаємною згодою сторін.

У відповіді на лист № 1-01/11/11 від 24.10.2011 відповідач відхилив пропозицію повністю та листом від 22.02.2012р. № 01-02-2012 надіслав позивачу Додаткову угоду про перенесення строків будівництва прибудови на 3-4 квартали 2014 року.

Позивач листом від 02 березня 2012р.№ 98 повідомив відповідача, про відмову від продовження терміну дії Договору № 9 від 01.07.2005, так як підписання додаткової угоди не наблизить обидві сторони до його виконання.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином - на виконання умов Договору № 9 від 01.07.2005 на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31.03.2008 за № 480 «Про надання дозволу на будівництво прибудови до адміністративно-виробничої будівлі на вул. Фрунзе, 19-21 у Подільському районі м. Києва» отримав в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві дозвіл № 0608-Пд/С від 29.07.2008 на будівництво прибудови та передав його Генпідряднику - Інвестору. Однак останній своїх зобов'язань перед Замовником не виконав, не забезпечив належного фінансування та будівництва прибудови у встановлені Договором № 9 від 01.07.2005 та Додатковою угодою № 2 від 05.09.2008 строки, у зв'язку з чим подальше виконання зобов'язання відповідачем втратило інтерес для позивача. Крім того Замовник не зміг отримати того, на що він, як сторона Договору, розраховував при його укладенні, а саме на отримання новозбудованих приміщень площею 1 408,3 м2 та 45,00 м2 машино-місць в підземному паркінгу.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що неможливість виконання Договору у встановлений строк призвела «світова фінансова криза», що на його думку привело до настання кризових явищ і в Україні, зокрема у будівельній галузі.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм, викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання Договору № 9 про дольову участь в будівництві прибудови до адміністративно-виробничої будівлі по вул. Фрунзе, 19-21 в Подільському районі м. Києва від 01.07.2005 укладеного між позивачем та відповідачем нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо будівництва прибудови, а тому позивач, керуючись п. 6.3. Додаткової угоди № 2, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 672 450,00 грн.

Згідно з п. 6.3. Додаткової угоди № 2 при введенні в експлуатацію першої черги будівництва Об'єкту Генпідрядником-Інвестором пізніше ніж у першому кварталі 2011 році останній зобов'язаний сплатити Замовнику пеню у розмірі 0,5% (пів відсотка) вартості не виконаних робіт станом на 01.04.2011 р. за кожний день просрочки.

При затримці строку введення в експлуатацію першої черги будівництва Об'єкту Генпідрядником-Інвестором пізніше ніж у четвертому кварталі 2011 році останній зобов'язаний сплатити Замовнику пеню у розмірі 1,0% (один відсоток) вартості не виконаних робіт станом на 01.10.2011р. за кожний день прос рочки.

При затримці строку введення в експлуатацію першої черги будівництва Об'єкту Генпідрядником-Інвестором пізніше ніж у першому кварталі 2012 року останній зобов'язаний сплатити Замовнику пеню у розмірі 1,5% (півтора відсотки) вартості не виконаних робіт станом на 01.04.2012 р. за кожний день просрочки.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

По-перше, вищенаведений шестимісячний строк не є проміжком часу протягом якого особа має право звернутися до суду за захистом порушеного права щодо стягнення неустойки, тобто не є строком позовної давності, оскільки в нормі йдеться саме про припинення нарахування штрафних санкцій, за стягненням яких особа має право звернутися в межах річного строку позовної давності, встановленого п.1 ч.2 ст.258 ЦК України. При цьому, згідно Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 16.04.1993 року №01-6/438 (п.11), якщо відповідно до чинного законодавства або за договором неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочки виконання зобов'язання, строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо.

По-друге, сторони договору можуть обумовити про незастосування до договірних правовідносин положень вказаного Закону. Якщо ж така умова в договорі відсутня, то ч.6 ст.232 ГК України може застосовуватися.

Оскільки договір сторін не містить умови про незастосування ч.6 ст.232 ГК України, то у даному випадку на правовідносини сторін наведена норма розповсюджується. З огляду на викладене суд не погоджується з доводами позивача стосовно того, що оскільки сторони в договорі передбачили нарахування пені за кожен день прострочення, то диспозитивні положення вищенаведеної норми не регулюють правовідносин сторін, а межі нарахування пені визначені початком прострочення виконання зобов'язання і моментом, коли це зобов'язання було виконано (такої ж позиції притримується Вищий Господарський Суд України у своїй Постанові від 11.10.2007 у справі № 41/153-07).

Судом встановлено що в Договорі № 9 від 01.07.2005 та в Додатковій угоді № 2 від 05.09.2008 року до Договору № 9 від 01.07.2005 не вказано вартості робіт (договірної ціни), а п. 1.5.2. Додаткової угоди № 2 від 05.09.2008 року визначено «приблизний загальний обсяг фінансування будівництва»а не «договірна вартість» як те про що зазначав відповідач при нарахуванні пені, та відповідно до цього позивачем не обрахована вартість не виконаних робіт відповідачем станом на 01.04.2011.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати Договір № 9 про дольову участь в будівництві прибудови до адміністративно-виробничої будівлі по вул. Фрунзе, 19-21 в Подільському районі м. Києва від 01.07.2005 (з урахуванням Додаткової угоди № 2 від 05.09.2008 до вищевказаного Договору) укладений між Публічним акціонерним товариством «Український науково-дослідний інститут авіаційної технології»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 19-21, код ЄДРПОУ 14308552) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техно-Прогрес»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 19-21, код ЄДРПОУ 32853456).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Техно-Прогрес»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 19-21, код ЄДРПОУ 32853456) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Публічного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут авіаційної технології»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 19-21, код ЄДРПОУ 14308552) 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. -судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 05.06.2012 р.