Ухвала суду № 24460402, 03.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2012 р.Справа № 2а-1670/9411/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2011р. по справі № 2а-1670/9411/11

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області представленого Решетилівським відділенням Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

22 грудня 2011 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції (Решетилівське відділення) про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково.

Податкове повідомлення-рішення Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції (Решетилівське відділення) № 0000141702 від 12 жовтня 2011 року в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість за штрафними санкціями на суму 481 гривень 98 копійок визнано протиправним та скасовано.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Обгрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказує, що розмір податкового кредиту документально підтверджений, наявні та належним чином оформлені необхідні первинні документи, а саме - податкові накладні, квитанції до прибуткових касових ордерів, рахунки. Крім того, позивач зазначає, що не повинен нести юридичну відповідальність за порушення його контрагентом вимог податкового законодавства.

Суд апеляційної інстанції, на підставі п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що з 19.09.2011р. по 23.09.2011р. Полтавською міжрайонною ДПІ (Решетилівське відділення) проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за вересень, лютий 2011 року по взаємовідносинах з TOB "НПП Брат".

30.09.2011р. за результатами перевірки складений акт № 755/17/2619217674 "Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер з ДРФО НОМЕР_2) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за вересень 2010р., лютий 2010р. по взаємовідносинам з ТОВ "НПП Брат" (код ЄДРПОУ 34156215), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення суми податкового кредиту у лютому 2011 року на суму 1935,90 грн.

12.10.2011р. на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення № 0000141702, яким збільшено суму грошового зобов'язання ОСОБА_1 за платежем з податку на додану вартість у розмірі 2419,88 грн., в тому числі, за основним платежем - 1935,90 грн., за штрафними санкціями - 483,98 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем, суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи, виписані на виконання договору з контрагентом позивача ТОВ "НПП Брат", не відповідають встановленим законодавством вимогам щодо оформлення. Факт придбання товару у ТОВ "НПП Брат" у судовому засіданні не підтверджено.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції правомірним, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.п. "а" п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було укладено усний договір з ТОВ "НПП Брат", предметом якого була купівля-продаж дизельного палива. На виконання вказаного договору ТОВ "НПП Брат" виписано позивачу по справі податкові накладні №101 від 02.02.2011р., відповідно до якої позивачем сплачено ціну дизельного палива у розмірі 6883,20 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 1147,20 грн., а також податкову накладну №215 від 10.02.2011р., відповідно до якої позивач сплатив ціну товару у розмірі 4732,20 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 788,70 грн. Позивачем віднесено до складу податкового кредиту за період лютого 2011 року суми податку на додану вартість, сплаченого в ціні товару за господарськими операціями з ТОВ "НПП Брат" у розмірі 1935,90 грн.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно п.48.3 ст. 48 ПК України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з пунктом 8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту позивачем надано копії податкових накладних № 101 від 02.02.2011, № 215 від 10.02.2011 (а.с. 15, 18 ), накладних № 101, № 215 (а.с. 14, 17 ), рахунків № 101, № 215 (а.с. 14, 17), корінців квитанцій до прибуткового касового ордера (а.с. 13, 16), ліцензійної картки та ліцензії на автомобіль МАЗ 9758 (а.с. 11-12 ), подорожнього листа (а.с. 75 Т.1), трудового договору з водієм (а.с. 72).

В ході судового розгляду встановлено, що письмових договорів з TOB "НПП Брат" позивачем не укладалось, оформлення документів проводилось після здійснення готівкових розрахунків, на заправній станції в м. Дніпродзержинську. Товарно-транспортні накладні на перевезення придбаного товару не складались, оскільки залив дизпалива проводився безпосередньо до паливних баків автомобіля МАЗ 9758. На підтвердження використання пального позивачем наданий подорожній лист № 183094.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що оптова та роздрібна торгівля дизпаливом не входить до переліку видів діяльності TOB "НПП Брат". Крім того, судом першої інстанції встановлено той факт, що у ТОВ "НПП "Брат" відсутні земельні ділянки, основні фонди, транспортні засоби, що підтверджується неподанням розрахунків транспортного збору, збору за забруднення навколишнього природного середовища, відсутність додатків К1 до декларацій з податку на прибуток.

Крім того, суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи встановив неналежне оформлення накладної № 215 від 10.02.2011р., оскільки в ній відсутня печатка TOB "НПП Брат". Зі змісту подорожнього листа не слідує, що 02.02.2011 маршрут автомобіля МАЗ 9758 проходив через м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області.

Викладені обставини, на думку колегії суддів, вказують на відсутність доказів, які б свідчили про фактичне придбання дизпалива ФОП ОСОБА_1 саме у TOB "НПП Брат". Відтак первинні документи складені на виконання договору купівлі-продажу дизельного палива не відповідають дійсності.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 ПК України).

З наведеного вбачається, що позивачем порушено вимоги податкового законодавства щодо порядку та підстав формування податкового кредиту та неправомірно включено до його складу суми ПДВ сплачені в ціні товару по господарських операціях з ТОВ "НПП Брат" за лютий 2011 року.

Посилання позивача у апеляційній скарзі на той факт, що угода з контрагентом та первинні документи складені у відповідності до вимог чинного законодавства, спростовуються матеріалами справи та висновками суду. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.12.2011р. по справі № 2а-1670/9411/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Сіренко О.І.