Постанова № 24445911, 07.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 1593/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2012 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників: позивача - Малишко В.С., відповідача - Черніченко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДП "Харківський машинобудівний завод "Фед", звернуся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.10.2011року №0000770841 про зменшення ДП "ХМЗ"ФЕД" суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 139414,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 69707 грн. та податкове повідомлення-рішення від 25.10.2011р. №0000780841 про зменшення ДП "ХМЗ"ФЕД" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 75682,00грн.

В судовому засіданні представник позивача доводи та вимоги адміністративного позову підтримав, просив суд про їх задоволення в повному обсязі. В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив про безпідставність та незаконність зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Стверджує, що суми податкового кредиту з податку на додану вартість сформовані ним по взаємовідносинам з контрагентами в межах звичайної господарської діяльності, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Представник відповідача в наданих до суду письмових запереченнях на позов та її представник в судовому засіданні виклав власну правову позицію щодо обставин справи, вимоги адміністративного позову не визнав.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані судом та надані сторонами по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав та мотивів.

З 22.09.2011р. по 21.10.2011р. фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2011 року, за результатами якої складено акт №12119/41-018/14310052 від 21.10.2011 року.

В ході проведення перевірки встановлені порушення, а саме п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201, п.200.3, абз. «а», «б»п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України , підприємством завищено суму бюджетного відшкодування липня 2011 року на 139414,00грн.; підприємством завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2011р. на 75682,00грн.

На підставі висновків акту перевірки начальником Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові винесене податкове повідомлення-рішення від 25.10.2011року №0000770841 про зменшення ДП "ХМЗ"ФЕД" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 139414,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 69707 грн., та податкове повідомлення-рішення від 25.10.2011р. №0000780841 про зменшення ДП "ХМЗ"ФЕД" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 75682,00 грн.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку шляхом подання скарг до державної податкової адміністрації у Харківській області та ДПС України.

За результатами розгляду зазначених скарг ДПА у Харківській області та ДПС України винесені рішення, згідно яких скарги залишені без задоволення.

Щодо виявлених в ході проведення перевірки порушень вимог податкового законодавства, суд зазначає наступне.

Правила формування податкового кредиту, обчислення та сплати подану на додану вартість врегульовані розділом V Податкового кодексу України. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. За замістом п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Таким чином, норми податкового законодавства пов'язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної. Разом з цим суд відмічає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Щодо висновків податкового орану про неправомірне врахування позивачем при формуванні податкового кредиту липня 2011 року податкових накладених №№19, 20, 24 отриманих від ТОВ «Рембудмонтаж»на загальну суму 450000грн., в т.ч. ПДВ - 75000грн. та податкової накладної №4 отриманої від ПАТ «Акко-Інвест»на суму 6114,40 грн., в т.ч. ПДВ -1019,40грн. суд зазначає наступне.

Між позивачем (замовник) та ТОВ «Рембуд»(генпідрядник) укладено договір генпідряду №16х/08-209 від 18.01.2008р. щодо виконання будівельно-монтажних робіт на об'єктах ДП "ХМЗ"ФЕД" (т.2 а.с. 130-132).

На виконання зазначеного договору ТОВ «Рембуд»(генпідрядник) укладено договір №3 від 22.07.2010р. з ТОВ «Рембудмонтаж»(субпідрядник), згідно якого генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт по капітальному ремонту на об'єктах ДП "ХМЗ"ФЕД", пунктом 4.1 якого передбачено. що субпідрядниу зобов'язаний якісно та в установлений термін провести роботи та здати їх генпідряднику по акту здачі-приймання виконаних робіт. (т.2 а.с. 133-134).

У зв'язку з ліквідацією ТОВ «Рембуд»між ТОВ «Рембуд», ТОВ «Рембудмонтаж»та ДП "ХМЗ"ФЕД" укладено договір про переведення боргу від 16.12.2010р., згідно якого регулюються взаємовідносини, пов'язані із заміною кредитора у зобов'язанні, що виникає з договору генпідряду №16х/08-209 від 18.01.2008р. (основний договір) між первісним кредитором (ТОВ «Рембуд») та новим кредитором (ТОВ «Рембудмонтаж»). Первісний кредитор переводить на нового кредитора право вимоги грошового зобов'язання, що виникло на підставі основного договору (т.2 а.с. 135).

Судом встановлено, не заперечувалось представниками сторін по справі, що позивач на підставі договору №3 від 22.07.2010р. до складу податкового кредиту липня 2011 року включив податкові накладні №19 від 07.07.2011р., №20 від 11.07.2011р., №24 від 29.07.2011р., виписані ТОВ «Рембудмонтаж»на загальну суму 450000грн., в т.ч. ПДВ 75000 грн. (т.1 а.с. 86-88).

Вказані податкові накладні виписані ТОВ «Рембудмонтаж»на суму отриманих грошових коштів, згідно платіжних доручень №6152 від 07.07.2011р. на суму 150000 грн., №6333 від 11.07.2011р. на суму 100000грн., №7158 від 29.07.2011р. на суму 200000грн. (т.1 а.с.89-91).

Відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт по договору №3 від 22.07.2010р. за які надішли грошові кошти у липні 2011р. встановлено, що будівельні роботи виконані у березні 2011р., про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011р.:

- №68/210 від 31.03.2011р. на суму ПДВ 2580,73грн.;

- №335/210 від 31.03.2011р. на суму ПДВ 27390 грн.;

- №334/210 від 31.03.2011р. на суму ПДВ 48142,06 грн.;

- №б/н від 31.03.2011р. на суму ПДВ 14271,00 грн.;

- №333/210 від 31.03.2011р. на суму ПДВ 47792,44 грн.;

- №б/н від 31.03.2011р. на суму ПДВ 48660 грн.;

- б/н від 31.03.2011р. на суму ПДВ 25974 грн.;

- б/н від 31.03.2011р. на суму ПДВ 7451,78 грн.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Таким чином, податкові зобов'язання по операції з надання робіт згідно зазначених актів приймання виконаних будівельних робіт виникли у ТОВ «Рембудмонтаж»31.03.2011р. (дата підписання актів), та відповідно і податкові накладні повинні були виписані цією датою.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п.201.1 ст.201 ПК України).

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем включено до складу податкового кредиту липня 2011 року податкові накладні виписані ТОВ «Рембудмонтаж», які оформлені з порушенням п.201.1 ст.201 ПК України, а саме не вірно зазначена дата виписки податкової накладної, що є порушенням п. 198.6 ст.198 ПК України, отже висновок податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту липня 2011 року на суму 75000грн. є правомірним.

Також судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту липня 2011 року віднесено податкову накладну №4 від 02.07.2011р. на суму 6116,40 грн., в т.ч. ПДВ -1019,40 грн., виписану ПАТ «Акко-Інвест». При проведенні перевірки перевіряючими встановлено, що у травні 2011 року ДП "ХМЗ"ФЕД" до податкового кредиту включено податкову накладну №41 від 26.05.2011р. на суму 6116,40 грн., в т.ч. ПДВ -1019,40 грн. виписану ПАТ «Акко-Інвест»по отриманій передплаті (платіжне доручення №4669 від 26.05.2011р. на суму 6116,40 грн., ПДВ -1019,40грн.), яку ПАТ «Акко-Інвест»включило до податкових зобов'язань травня 2011р.ё податкова накладна №4 від 02.07.2011р. до податкових зобов'язань липня 2011 року вказаним підприємством не включалась. Таким чином, позивачем двічі включено до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 1019,40 грн. по підприємству ПАТ «Акко-Інвест», а саме перший раз по факту сплати у травні 2011р., другий -по акту виконаних робіт у липні 2011 року.

В судовому засіданні представником позивача визнано вказаний факт, наявність вказаного порушення не заперечувалась.

Згідно ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно оскаржуваним податковими повідомленнями-рішеннями знижено позивачу суму від'ємного значення в розмірі 1019,40грн. та бюджетне відшкодування на суму 75000 грн., згідно розрахунку донарахованих сум (т.2 а.с. 52).

Щодо висновків податкового орану про неправомірне формування позивачем податкового кредиту липня 2011 року по ризиковим контрагентам, а саме ТОВ «ВНП Енергія», ТОВ «Стимул і М, ЛТД», ТОВ «Алянс-Сигма», ТОВ «Стандарт», ТОВ «Укрнадраресурси», ТОВ «Метал-Ресурс», ТОВ «Автопромпідшипник»суд зазначає наступне.

Висновки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові про неправомірність декларування позивачем сум податкового кредиту по взаємовідносинам з вказаним суб'єктами господарювання ґрунтуються на доводах про ознаки їх «сумнівності». В зв'язку з цим суд вважає за необхідне зазначити, що норми чинного законодавства не містять визначень таких понять як «сумнівний суб'єкт господарювання», «ризиковий кредит», «ризиковий контрагент», а висування будь-яких інших умов для формування податкового кредиту та декларування бюджетного відшкодування, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач до складу податкового кредиту з податку на додану вартість включив суми по взаємовідносинам з ТОВ «ВНП Енергія», ТОВ «Стимул і М, ЛТД», ТОВ «Алянс-Сигма», ТОВ «Стандарт», ТОВ «Укрнадраресурси», ТОВ «Метал-Ресурс», ТОВ «Автопромпідшипник»на підставі отриманих податкових накладних. До матеріалів справи надано відповідні договори, видаткові та податкові накладні, подорожні листи та товарно-транспортні накладні щодо транспортування придбаних товарів, дані щодо проведеної оплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагентів, докази використання придбаних товарів у власній господарській діяльності.

Суд зазначає, що якщо особа не виконує своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету або вчиняє будь-які інші протиправні дії, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні підтвердження його розміру.

Виходячи з викладеного суд вважає помилковими висновки відповідача про порушення позивачем порядку визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), оскільки вони не ґрунтуються на приписах чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Відповідно до п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Однак, в ході розгляду справи відповідачем не наведено, а судом самостійно не встановлено обставин, які є підставою для зменшення позивачу суми від'ємного значення та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по зазначеним контрагентам. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази фактичного нездійснення ДП "ХМЗ"ФЕД" господарських операцій або докази невідповідності вимогам законодавства первинних документів позивача за взаємовідносинами з особами, що не мають правоздатності або статусу платників ПДВ, за нікчемними правочинами або господарськими операціями, що не відповідають закону, докази придбання позивачем товарів (робіт, послуг), які несумісні з господарською діяльністю або не використовувались в господарській діяльності.

Також, суд зазначає, що акт спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові №12119/41-018/14310052 від 21.10.2011р., складений з порушенням вимог, встановлених «Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженим наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. (далі Порядок), а саме п.п.5.2 п.5 р.II зазначеного Порядку, яким передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зазначити господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень, а також зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено запис у податковому та бухгалтерському обліку, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та докази, що підтверджують наявність факту порушення, а також в порушення вимог п.п.5.2 п.5 р. II зазначеного Порядку, відповідно до якого виявлені перевіркою факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості,(таблиці), які є додатком до акта перевірки, і ці відомості мають містити назву, дату, номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції, а також посилання на нормативно-правові акти, їх пункти, статті, положення яких порушено.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Натомість, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові не доведено, що позивачем порушено порядок формування податкового кредиту та визначення суми податку на додану вартість по контрагентам ТОВ «ВНП Енергія», ТОВ «Стимул і М, ЛТД», ТОВ «Алянс-Сигма», ТОВ «Стандарт», ТОВ «Укрнадраресурси», ТОВ «Метал-Ресурс», ТОВ «Автопромпідшипник», що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000770841 від 25.10.2011 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 96 621 грн., винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000780841 від 25.10.2011 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 74 662,60 грн., винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Суддя Шевченко О.В.