Постанова № 24444083, 28.05.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2012 р. о 12:33 Справа №2а-2070/10/4/0170

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого суддіЦиганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі представника відповідача - Бабаян А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі"

до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.02.10. № 0002211502/3

Суть спору: Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.02.2010 року №0002211502/3. Позов мотивовано порушенням порядку застосування і розрахунку суми штрафних (фінансових) санкцій, застосованих на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинний до 01.01.2011 року, далі - Закон №2181).

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.02.2010 року відкрито провадження по справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалами суду від 31.05.2010 року призначена у справі судово-економічна експертиза та зупинено провадження по справі до одержання експертного висновку.

Ухвалою суду від 17.04.2012 року провадження у справі поновлено.

28.05.2012 року від представника позивача надійшло письмове клопотання від 25.05.2012 року вих.№155/13-13-18 про розгляд справи за його відсутності, одночасно пунктом 2 зазначеного клопотання заявлено про зміну позовних вимог, а саме: просить визнати дії ДПС в м. Керчі АРК протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002211502/3 від 01.02.2010 року про застосування штрафних санкцій у сумі 183058,95грн.

Ухвалами суду від 28.05.2012 року допущено заміну відповідача у справі його правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби, відмовлено в задоволенні поданого після початку судового розгляду клопотання позивача про зміну позовних вимог в частині, що стосується зміни предмету позову, а саме: визнання дій відповідача протиправними.

Позивач повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, враховуючи зазначене суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях, пояснив, що кошти, які перераховувались позивачем, спрямовувались податковим органом на погашення податкового боргу в порядку календарної черговості його виникнення відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону №2181.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 19195199, державну реєстрацію якого проведено Виконавчим комітетом Керченської міської ради 15.05.1992 року, є платником податків і зборів (обов'язкових платежів), в тому числі податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Керчі АР Крим.

Посадовою особою податкового органу проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання суми податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2008 року, за результатами перевірки складено акт від 15.10.2009 року №1660/15-2/19195199 (а.с.9-11). За висновками даного акту встановлено порушення позивачем приписів підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181. За даними акту перевірки позивач несвоєчасно погасив податкове зобов'язання з податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2008 року у загальній сумі 366117,90грн., період затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання склав більше 90 календарних днів.

На підставі вказаного акту перевірки та за наслідками адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.02.2010 року №0002211502/3 (а.с.9), яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 183058,90 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, застосованими на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 9 Закону України від 25.06.1991 року №1251-ХІІ «Про систему оподаткування» (тут і далі нормативно-правові акти у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно із абзацом 1 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації (п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону №2181).

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (п.5.1. ст.5. Закону №2181).

Сторонами не надано доказів того, що позивачем обрано квартальний податковий період, тому для обчислення граничних строків сплати податку слід застосувати граничні строки подання податкової декларації, визначені пп. «а» пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181, тому граничним строком сплати податку за червень 2008 року є 30.07.2008 року; за липень 2008 року - 30.08.2008 року; за серпень 2008 року - 30.09.2008 року.

З метою дослідження правильності сплати позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість судом призначено судового-економічну експертизу, в судовому засіданні також досліджено документи податкової звітності позивача, платіжні документи про перерахування до бюджету сум податку.

Судом встановлено, що позивачем самостійно визначено у рядку 27 податкових декларацій за червень-серпень 2008 року (а.с.25-30) податкове зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 400446,00 грн., у тому числі: за червень 2008 року у сумі 114285,00 грн.; за липень 2008 року у сумі 131031,00 грн.; за серпень 2008 року у сумі 155130,00 грн.

Вказані податкові декларації з ПДВ за червень-серпень 2008 року подані позивачем до ДПІ в м. Керчі у строки, встановлені п.п.4.1.4. та 4.1.5. п.4.1. ст.4. Закону №2181, що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, позивачем самостійно узгоджено податкове зобов'язання з ПДВ за червень-серпень 2008 року у загальній сумі 400446,00 грн.

Судом встановлено, що шляхом подання податкової декларації за червень 2008 року позивач самостійно узгодив податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 114285,00 грн.

Граничний термін сплати такого податкового зобов'язання в сумі 114285,00 грн. визначений відповідно до п.п.5.3.1. п.5.1. ст.5. Закону №2181 становить до 30.07.2008 р. (включно)".

За даними акту перевірки вказане податкове зобов'язання погашено у повному обсязі у період з 29.08.2008 року по 05.02.2009 року.

Однак судом встановлено, що фактична сплата вказаного податкового зобов'язання була здійснена позивачем лише частково в сумі 100000,00 грн., у тому числі 08.07.2008 року платіжним дорученням №563 з призначенням платежу «ПДВ за червень 2008р.» сплачено 50000,00 грн. та 11.07.2008 року платіжним дорученням №645 з призначенням платежу «ПДВ за червень 2008р.» сплачено 50000,00 грн.

Станом на 15.10.2009 року (дата складання акту ДПІ) не погашеними залишалися узгоджені податкові зобов'язання позивача ПДВ за червень 2008 року (податковий борг) в сумі 14285,00 грн.

Таким чином, станом на 15.10.2009 року (дата складання акту ДПІ) відсутні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17. Закону №2181 у зв'язку з тим, що:

- часткова оплата вказаного податкового зобов'язання в сумі 100000,00 грн. була здійснена у межах строку, встановленого п.п.5.3.1. п.5.1. ст.5. Закону №2181: так, оплата здійснена 08.07.-11.07.2008 р., а граничний термін сплати до 30.07.2008 р.;

- на несплачений податковий борг в сумі 14285,00 грн. штрафні (фінансові санкції) за п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17. Закону №2181 не нараховуються у зв'язку з відсутністю бази для нарахування таких санкцій - погашеного податкового боргу.

Судом встановлено, що шляхом подання податкової декларації за липень 2008 року позивачем самостійно узгоджено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 131031,00 грн.

Граничний термін сплати такого податкового зобов'язання в сумі 131031,00 грн. визначений відповідно норм п.п.5.3.1. п.5.1. ст.5. Закону №2181 становить "до 01.09.2008 р. (включно)".

За даними акту перевірки вказане податкове зобов'язання погашено у повному обсязі у період з 05.02.2009 року по 27.03.2009 року.

Проте, судом встановлено, що фактична сплата вказаного податкового зобов'язання була здійснена позивачем у повному обсязі в сумі 131031,00 грн., у тому числі 20.08.2008 року платіжним дорученням №905 сплачено 50 000,00 грн. (призначення платежу «ПДВ за липень 2008 року») та 29.08.2008 року платіжним дорученням №936 сплачено 81031,00 грн. (призначення платежу «ПДВ за липень 2008 року») .

Таким чином, відсутні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17. Закону №2181 у зв'язку з тим, що оплата вказаного податкового зобов'язання в сумі 131 031,00 грн. була здійснена у межах строку, встановленого п.п.5.3.1. п.5.1. ст.5. Закону №2181: так, оплата здійснена 20.08.-29.08.2008 року, а граничний термін сплати до 01.09.2008 року.

Судом встановлено, що шляхом подання податкової декларації за серпень 2008 року позивачем самостійно узгоджено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 155130,00 грн.

Граничний термін сплати такого податкового зобов'язання в сумі 155130,00 грн. визначений відповідно норм п.п.5.3.1. п.5.1. ст.5. Закону №2181 становить "до 30.09.2008 р. (включно)".

За даними акту перевірки вказане податкове зобов'язання погашено у повному обсязі у період з 27.03.2009 року по 10.07.2009 року.

Судом встановлено, що фактична сплата вказаного податкового зобов'язання була здійснена позивачем лише частково - в сумі 55000,00 грн., у тому числі 25.09.2008 року платіжним дорученням №1149 сплачено 25000,00 грн. (призначення платежу «ПДВ за серпень 2008 року») та 30.09.2008 року платіжним дорученням №1169 сплачено 30000,00 грн. (призначення платежу «ПДВ за серпень 2008 року»).

Станом на 15.10.2009 р. (дата складання акту ДПІ) не погашеними є узгоджені податкові зобов'язання позивача з ПДВ за серпень 2008 р. (податковий борг) в сумі 100130,00 грн.

Таким чином, станом на 15.10.2009 р. (дата складання акту ДПІ) відсутні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17. Закону №2181 у зв'язку з тим, що:

- часткова оплата вказаного податкового зобов'язання в сумі 55000,00 грн. була здійснена у межах строку, встановленого п.п.5.3.1. п.5.1. ст.5. Закону №2181: так, оплата здійснена 25.09.-30.09.2008 р., а граничний термін сплати до 30.09.2008 року;

- на несплачений податковий борг в сумі 100130,00 грн. штрафні (фінансові санкції) за п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17. Закону №2181 не нараховуються у зв'язку з відсутністю бази для нарахування таких санкцій - погашеного податкового боргу.

Орган державної податкової служби України, відповідно до ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні", не має права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань.

Згідно з пунктом 7.7 статті 7 Закону №2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях. Проте порядок такого погашення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатись за рахунок інших платежів платника податків.

Аналіз норм Закону №2181 свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жодна норма податкового законодавства (чинна на час виникнення спірних відносин) не наділяла органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів в платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 17.10.2011 року №21-82а11 за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення по справі за позовом Джанкойської ОДПІ до КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарська м.Джанкоя» про стягнення заборгованості (яка в силу статті 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України) визнано обґрунтованим висновок про те, що пункт 7.7 статті 7 Закону №2181 не надавав податковому органу право самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, всупереч визначеної законом компетенції податкового органу, змінював призначення платежу, який платник податку направляв на погашення поточних податкових зобов'язань.

Вказане свідчить про невірний розрахунок відповідачем сум штрафних (фінансових) санкцій у спірному податковому повідомленні-рішенні. При цьому суд зазначає, що до його компетенції входить надання оцінки законності прийнятому суб'єктом владних повноважень рішенню, а не зміна самого рішення або його підстав.

За таких обставин адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання незаконним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення, а не про визнання його протиправним і скасування, як це передбачено для правових актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідне для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

В судовому засіданні 28.05.2012 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 01.06.2012 року.

Керуючись статтями 11, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим від 01.02.2010 року №0002211502/3 про визначення Кримському республіканському підприємству "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" (ідентифікаційний код 19195199) податкового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями на суму 183058,95 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.