Ухвала суду № 24436462, 17.05.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 р. Справа № 702/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Рибачука А.І., Яворського І.О,

за участю секретаря судового засідання Маципури Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дубенському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року у справі № 2а- 5011/10/1770 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дубенському районі Рівненської області про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

21.10.2010 року представник Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі - звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дубенському районі про стягнення з відповідача витрат, понесених управлінням за період з січня 2010 року по травень 2010 року на загальну суму 177 351,08 грн., в тому числі 3 298,80 грн. - витрат на виплату та доставку пенсії у зв'язку з втратою годувальника, 2 257,92 грн.,- допомога на поховання та витрати на її виплату і доставку, 169 403,32 грн. - щомісячна державна адресна допомога, 2 391, 04 грн. - витрат на виплату підвищення до пенсій непрацюючим пенсіонерам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2009р. №198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача у спірному питанні є помилковими, позбавленими належного нормативно-правового обґрунтування. Просить позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача вказані вище витрати у сумі 177 351,08 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Дубенському районі (вул. Шевченка 34, м. Дубно, Дубенський район, Рівненська область, 35600, код ЄДРПОУ - 25930616) на користь управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі (вул. Шевченка 27, м. Дубно, Дубенський район, Рівненська область, 35600, р/р 256073104367в ТВ БВ № 10017/087 РОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 333368, код ЄДРПОУ - 22555282) витрати на виплату та доставку пенсії у зв'язку з втратою годувальника в сумі 3 298 (три тисячі двісті дев'яносто вісім) грн. 80 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

Представник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дубенському районі Рівненської області постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає те, що про необхідність формування особових справ свідчать норми Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого правліннями Фондів 04.03.2003 року № 5-4/4. Особова справа ОСОБА_1 у відділенні виконавчої дирекції Фонду ССНВ у Дубенському районі не сформована, а отже відділення позбавлене права перевіряти достовірність документів поданих в Пенсійних фонд для формування справи. Крім того, задовольняючи позов судом не досліджено відповідно до якого нормативно-правового акту (Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чи Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» ОСОБА_1 призначено пенсію по втраті годувальника. Управління Пенсійного фонду у Дубенському районі просило стягнути виплати за період з 01.01.2010 року при цьому копію позовної заяви надано відділенню виконавчої дирекції Фонду лише 18.10.2010 року, що засвідчено штемпелем на конверті, копію якого було надано на засідання суду, водночас відповідно до ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає те, що відшкодуванню Відділенням ВД ФССНВ України виплачена з коштів Пенсійного фонду у січні 2010 року допомога на поховання ОСОБА_2 на суму 1103,20 грн. та витрати на її виплату і доставку в сумі 8,72 грн., а також допомога на поховання ОСОБА_3 виплачена у квітні 2010 року в сумі 1146,00 грн. та витрати на її виплату та доставку в сумі 9,03 грн. Порядок проведення втрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №826 від 11.07.2001 року, регулює питання проведення Фондом соціального страхування від нещасних випадків виплат страхувальнику або сім'ї застрахованого, чи іншій особі, яка здійснювала поховання потерпілого у разі його смерті від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. За період з січня 2010 р. по травень 2010 року включно Відділенням ВД ФССНВ України в Дубенському районі не відшкодовано виплачену з коштів Пенсійного фонду щомісячну державну адресну допомогу на загальну суму 169403 грн. 32 коп. За змістом пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян» №265 від 26.03.2008 р. виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, тобто з коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Крім того за період з січня 2010 р. по травень 2010 року включно Відділенням ВД ФССНВ України в Дубенському районі не відшкодовано виплачене з коштів Пенсійного фонду підвищення до пенсії на загальну суму 2391 гри. 04 коп., що протирічить Постанові Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 року № 235.

В судовому засіданні представник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дубенському районі Рівненської області апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції виходив з того, що за період з 01.01.2010р. по 31.05.2010р. Управлінням Пенсійного фонду України в Дубенському районі було включено до актів щомісячної звірки з Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дубенському районі витрати на загальну суму 177 351,08 грн., у тому числі: 3 298,80 грн. витрат на виплату та доставку пенсії в разі втрати годувальника; 2 257,92 грн. витрат на виплату та доставку допомоги на поховання; 169 403,32 грн. витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги; 2 391,04 грн. витрат на виплату підвищення до пенсій непрацюючим пенсіонерам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2009р. №198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Вказані суми не були прийняті відповідачем до заліку та відповідно не були відшкодовані позивачу.

Статтею 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998р. (далі - Основи законодавства) визначено види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, які надаються Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Зокрема, пунктом 1 частини 1 цієї статті передбачено, що до пенсійного страхування належать: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично - реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Крім того, відповідно до ст.21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999р. у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: 1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності: б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Однією зі складових суми витрат, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача, є 3298,80 грн. витрат на виплату та доставку пенсії в разі втрати годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Ця пенсія за період з 01.01.2010р. по 31.05.2010р. була виплачена гр. ОСОБА_1, батько якої ОСОБА_4 помер, як вбачається з акта про нещасний випадок на виробництві та свідоцтва про смерть внаслідок нещасного випадку на виробництві 15.05.1990р.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.

Отже, пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року. Як видно з акту про нещасний випадок на виробництві, який оформлено відповідно до діючого на той час законодавства, ОСОБА_4 загинув на виробництві від нещасного випадку.

Статті 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачають обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Фонд також зобов'язаний організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Згідно зі ст.33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами зокрема є: діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років.

Згідно з свідоцтвом про народження НОМЕР_1 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 а з довідки, наданої Тернопільським національним економічним університетом факультету банківського бізнесу ОСОБА_1 є студентом 5 курсу денної форми навчання вищезгаданого вищого учбового закладу, тобто вона є непрацюючою Відтак позивачем доведено правомірність здійснення спірних витрат.

Що стосується стягнення витрат на виплату та доставку допомоги на поховання, суд першої інстанції зазначив наступне.

Відповідно до п.8 ст.34 Закону Ш105-ХІУ у разі смерті потерпілого від нещасного випадку витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001р. №826 затверджено Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, яким передбачено, що витрати на поховання проводяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Спільною постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. №5-4/4 було затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - Порядок №5-4/4).

Цей Порядок №5-4/4 визначає механізм відшкодування витрат на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів.

Таким чином, орган Пенсійного фонду має право на відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків сум витрат на виплату допомоги на поховання лише у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Перелік обставин, за яких настає нещасний випадок на виробництві, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. №1112 «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».

Відповідно до п.9 ст.34 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та п.6.1.6 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007р. №24, вказано, що причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Всупереч цим вимогам, позивач ні під час складання акта щомісячної звірки і направлення його відповідачу, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції не надав доказів, які б підтверджували існування причинного зв'язку між смертю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку допомоги на поховання у сумі 2 257,92 грн. є безпідставними і суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні цих вимог.

Що стосується стягнення витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги та витрат на виплату підвищення до пенсій непрацюючим пенсіонерам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2009р. №198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», суд першої інстанції зазначив наступне.

Виплата щомісячної державної адресної допомоги введена з 1 квітня 2008 року постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. №265 «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян». Зокрема, пунктом 1 вказаної Постанови встановлено, що у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

Пунктом 4 Порядку №5-4/4 визначено вичерпний перелік сум, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», інших нормативно-правових актів, та підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на користь Пенсійного фонду України.

До них належать: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку па виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Як вбачається з вказаного переліку сум, які приймаються Фондом соціального страхування від нещасних випадків до заліку для відшкодування, щомісячна державна адресна допомога та витрати, пов'язані з її сплатою, в ньому відсутні. Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні цих вимог.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2009р. №235 «Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2009 рік» виплата надбавок, підвищень до пенсій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дубенському районі Рівненської області.

За таких обставин, вимоги про відшкодування відповідачем витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги у сумі 169 403,32 грн. та витрат на виплату підвищення до пенсій непрацюючим пенсіонерам у сумі 2 391.04 грн. є необґрунтованими.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, виніс постанову у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Рівненської області та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лубенському районі Рівненської області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року у справі № 2а-5011/10/1770 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Лубенському районі Рівненської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лубенському районі Рівненської області про стягнення коштів - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 22.05.2012 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ В.П. ДЯКОВИЧ

СУДДІ А.І. РИБАЧУК

І.О. ЯВОРСЬКИЙ