Ухвала суду № 24408665, 18.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" квітня 2012 р. м. Київ К/9991/75419/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Лосєв А.М.Судді: Бившева Л.І. Шипуліна Т.М., при секретарі Титенко М.П.за участю представників: позивача:Сторожука А.Р., відповідача:не з'явився,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 р.

у справі № 2а-17338/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Тех Комплект»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газ Тех Комплект»(надалі -позивач, ТОВ «Газ Тех Комплект») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (надалі -відповідач, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2011 р. (суддя -Д.О. Баранов), у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -Є.О. Сорочко, судді: Г.М. Бистрик, Я.М. Собків), скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено повністю, скасовано податкові повідомлення-рішення від 17.07.2009 р. № 0002562302/0, від 05.10.2009 р. № 0002562302/1, від 29.12.2009 р. № 0002562302/2, від 23.02.2010 р. № 0002562302/3.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення апеляційного суду, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить, вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що представниками податкового органу проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.03.2009 р., за результати якої 13.07.2009 р. складено акт № 8304/23-02/33492373 (надалі акт).

Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів пункту 1.32 статті 1, підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 900 032,00 грн.

На підставі акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.07.2009 р. № 0002562302/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 298 292,00 грн., у т.ч. 900 032,00 грн. -основного платежу та 398 260,00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.10.2009 р. № 0002562302/1, від 29.12.2009 р. № 0002562302/2, від 23.02.2010 р. № 0002562302/3, якими визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 1 005 775,00 грн., у т.ч. 670 517,00 грн. -основного платежу та 335 258,00 грн. -штрафних (фінансових) санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.12.2007 р. між позивачем та ТОВ «Континіум-Укр-Ресурс»укладено договір постачання № 750 згідно умов якого останній поставив позивачу будівельні матеріали згідно специфікації, а позивач здійснив попередню оплату.

18.01.2008 р. було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 750, якою змінено ціну договору, а саме вона склала -5 000 000,00 грн. у тому числі податку на додану вартість 20 %. Додатковою угодою № 2 від 21.04.2008 р. до договору № 750 знову було змінено ціну договору у п. 3.2 -3 700 000,00 грн.

21.04.2008 р. між сторонами договору № 750 укладено угоду про розірвання додатку № 2 від 18.01.2008 р. до договору поставки № 750 від 17.12.2008 р. та повернення передоплати в сумі 1 300 000,00 грн., у тому числі податку на додану вартість 20 % на протязі трьох місяців.

На думку суду першої інстанції, позивачем не відкориговано валові витрати за 2008 рік на суму повернутої продавцем передоплати за товар -2 682 065,00 грн., що призвело до завищення валових витрат за 2008 рік на вказану суму.

Разом апеляційний суд вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, з чим погоджується Вищий адміністративний суд України, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного гримання платником податку результатів робіт (послуг). У відповідності до зазначеної норми Закону позивачем було віднесено до складу валових витрат витрати «по першій із подій», якою в даному випадку є сплата передоплати.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за результатами укладених додаткових угод до умов постачання, ТОВ «Континіум-Укр-Ресурс»здійснило часткові повернення попередньої оплати: 22.01.2008 р. 3 500 000,00 грн.; 24.04.2008 р. 44 600,00 грн.; 19.05.2008 р. 60 000,00 грн.; 20.05.2008 р. 104 600,00 грн.; 27.05.2008 р. 104 000,00 грн.; 04.06.2008 р. 18 000,00 грн.; 05.06.2008 р. 100,00 грн.; 09.07.2008 р. 133 800,00 грн.; 05.08.2008 р. 139 013,09 грн.; 05.09.2008 р. 120 000,00 грн.; 07.10.2008 р. 107 492,23 грн.; 30.10.2008 р. 10 207,15 грн.; 07.11.2008 р. 8 829,12 грн.; 09.12.2008 р. 61 177,24 грн.

Відповідно до даних оборотно-сальдових відомостей по рахунку «валові витрати», за відповідні податкові періоди 2008 року, вбачається, що позивач протягом 2008 р. показники, зазначені у рядку 04.1 (витрати на придбання товарів (робіт, послуг) декларацій з податку підприємства) відображалися з урахуванням від'ємного значення валових витрат з сум повернутих ТОВ «Континіум-Укр-Ресурс».

З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що ТОВ «Газ Тех Комплект», враховуючи приписи пункту 5.10 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»здійснив корегування валових витрат та податкового кредиту у сторону зменшення на суми передоплати, повернутої позивачу ТОВ «Континіум-Укр-Ресурс», що підтверджується матеріалами справи, зокрема декларацією з податку на прибуток за 2008 рік.

Крім того, апеляційним судом встановлено, що відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку «валові витрати»за 2008 рік, за видом «витрати на придбання товарів (робіт і послуг)», загальна сума з урахуванням коригувань по повернутих передплатах (-2 682 065,33 грн.) склала 16 723 066,00 грн. У декларації за 2008 рік у рядку 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг) була відображена сума 14 171 440,00 грн.

Більш того, перевіркою не було встановлено завищення задекларованих позивачем показників рядка 04.1 Декларації.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції, який визнав незаконним нарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства на загальну суму 1 005 775,00 грн. та скасував податкові повідомлення-рішення від 17.07.2009 р. № 0002562302/0, від 05.10.2009 р. № 0002562302/1, від 29.12.2009 р. № 0002562302/2, від 23.02.2010 р. № 0002562302/3.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2011 р. у справі № 2а-17338/10/2670 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис)Шипуліна Т.М.

Суддя А.М. Лосєв