Ухвала суду № 24408601, 11.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" квітня 2012 р. м. Київ К/9991/73543/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Лосєв А.М.Судді: Бившева Л.І. Шипуліна Т.М., при секретарі Титенко М.П.за участю представників: позивача:Ковальова О.М, Курку В.В., відповідача:Шевченка Т.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19.08.2011 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011 р.

у справі № 2а-5323/11/1270

за позовом Приватного акціонерного товариства «Екоенергія»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Екоенергія»(надалі -позивач, ПАТ «Екоенергія») звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (надалі -відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.08.2011 р. (суддя -Т.І. Чернявська), залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -М.М. Гімон, судді: Л.А. Василенко, О.В. Карпушова), позовні вимоги задоволено у повному обсязі: скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 09.06.2011 р. № 0002128012 про зменшення приватному акціонерному товариству «Екоенергія»суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 2 535 567,00 грн.; скасовано податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 09.06.2011 р. № 0002138012 про збільшення приватному акціонерному товариству «Екоенергія»суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на загальну суму 80 753,75 грн., у тому числі 64 603,00 грн. - за основним платежем та 16 150,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить, вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що представниками податкового органу проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої 24.05.2011 р. складено акт № 380/08-2/34621464 (надалі акт).

Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів, зокрема, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(надалі -Закон України «Про податок на додану вартість»), що призвело до заниження податку на додану вартість у грудні 2010 року на суму 64 603,00 грн. та завищення заявленого бюджетного відшкодування у сумі 2 535 567,00 грн.

На підставі акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.06.2011 р. № 0002138012, яким збільшено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 80 753,75 грн.

Висновки податкового органу про заниження податку на додану вартість обґрунтовані неправомірним віднесенням ПАТ «Екоенергія»до складу податкового кредиту у відповідні періоди сум за укладеним нікчемним правочином на постачання котельного обладнання з Товариством з обмеженою відповідальністю «Омнітех»(надалі -ТОВ «Омнітех»).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 21.01.2009 р. між позивачем та ТОВ «Омнітех»укладено договір № 474 на постачання обладнання згідно специфікації № 1, яким передбачено умови постачання -DDP м. Алчевськ. Загальна вартість поставленого обладнання 35 380 000,00 грн.

До вказаного договору вносились зміни, що оформлені додатковими угодами від 29.07.2009 р. № 1, від 01.12.2009 р. № 2, від 22.11.2010 р. № 3, від 25.02.2011 р. № 4. З урахуванням додаткових угод вартість обладнання визначена у розмірі 33895827,00 грн.

На виконання умов вказаного договору позивачем на рахунок ТОВ «Омнітех»перераховано 21.01.2009 р. 4 599 400,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 766 566 ,67 грн., 07.12.2009 р. 10 614 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1 769 000,00 грн., 02.12.2010 р. 646 600,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі 107 766,67 грн., що підтверджено банківськими виписками по особовому рахунку позивача.

В свою чергу ТОВ «Омнітех»в межах здійсненої позивачем оплати за обладнання видав останньому податкові накладні від 21.01.2009 р. № 2 на суму 4 599 400,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 766 566,67 грн., від 07.12.2009 р. № 17 на суму 10 614 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1 769 000,00 грн., від 02.12.2010 р. № 6 на суму 646 600,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у сумі 107 766,67 грн.

Вказані податкові накладні включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за січень 2009 року, грудень 2009 року та грудень 2010 року, а вказані у них суми включені до складу податкового кредиту у відповідних періодах.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що сформований позивачем податковий кредит з податку на додану вартість у січні, грудні 2009 року та грудні 2010 року за наслідками товарних господарських операцій із ТОВ «Омнітех»сформований із дотриманням вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», визначено, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Судами встановлено, що реальність виконання спірної угоди та здійснених за нею поставок товарів підтверджується первинними бухгалтерськими та іншими документами: видатковими та прибутковими накладними, пакувальними листами до обладнання, актом приймання обладнання для підготовки питної води від 22.02.2010 р. № 657, актом приймання обладнання від 25.05.2011 р., пакувальними листами від 25.05.2011 р., актом заводського приймання обладнання котла ZDHT-UE-50, 0-23, журналом обліку в'їзду та заїзду машин, вивозу товарно-матеріальних цінностей, інвентаризаційними описами товарно-матеріальних цінностей, обладнання, технічним паспортом, висновком експертизи від 08.08.2011 р. № 37057031-09-0633.11.

Доводи податкового органу про те, що отримання ПАТ «Екоенергія» за господарськими операціями товарно-матеріальних цінностей не підтверджується товарно-транспортними накладними та іншими документами, судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги, оскільки доставку товарів до складу позивача здійснював згідно умов договору їх постачальник.

Посилання податкового органу на незадовільний стан контрагентів ТОВ «Омнітех», які знаходяться або в стані припинення, або визнано банкрутом, або перевірку яких неможливо здійснити, як на підтвердження безтоварності та нікчемності угоди позивача та ТОВ «Омнітех», є безпідставним, оскільки контрагенти ТОВ «Омнітех» не мали жодних господарських відносин з позивачем та не були сторонами договору № 474 на постачання обладнання.

Більш того, у разі невиконання контрагентом зобовязання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період, що перевірявся, та законним скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 09.06.2011 р. № 0002128012, № 0002138012.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську залишити без задоволення.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19.08.2011 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011 р. у справі № 2а-5323/11/1270 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис)Шипуліна Т.М.

Суддя А.М. Лосєв