Ухвала суду № 24408518, 04.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2012 р. м. Київ К/9991/80135/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Лосєв А.М.Судді: Бившева Л.І. Шипуліна Т.М., при секретарі Титенко М.П.за участю представників: позивача:Нагинайла В.В., відповідача:Рудківської Т.М., Шевченка Т.М.,прокуратури:Чубенка В.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06.04.2011 р.

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011 р.

у справі № 2а-9038/10/0670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коростишівземінвест»

до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області,

за участю прокуратури Житомирської області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коростишівземінвест»(надалі -позивач, ТОВ «Коростишівземінвест») звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області (надалі -відповідач, Коростишівська МДПІ), за участю прокуратури Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.04.2011 р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011 р., позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 25.10.2010 р. № 1000892340/0 та від 19.11.2010 р. № 1000892340/1.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить, вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що представниками податкового органу проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів за червень -липень 2010 р., за результатами якої 12.10.2010 р. складено акт № 335/01-13/23/35904775 (надалі акт).

Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(надалі -Закон України «Про податок на додану вартість»), підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1 014 667,00 грн.

На підставі акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.10.2010 р. № 1000892340/0, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 014 667,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, скаргу позивача відхилено та прийнято відповідачем податкове повідомлення-рішення від 19.11.2010 р. № 1000892340/1.

Судами також встановлено, що на підставі договорів купівлі-продажу позивач придбав у ТОВ «ІТ Ресурси», Агротек ТОВ, ТОВ «Тетіїв агроінвест», ТОВ «МП Альфа», ТОВ «Промінь Агро», ТОВ «Еко-Лан Промінь», ТОВ «Пласт Бак Гранд Дніпро», ТОВ «КАМАЗ'-Україна», ПП «Будпостач», ІП «Торговий Дім «Авто центр Харьків», ПП «Транс-Авто-Д»матеріальні цінності: персональні комп'ютери, трактори, ємності, автомобілі, сільськогосподарську техніку тощо, що підтверджено наявними у матеріалах справи податковими накладними та платіжними дорученнями про сплату.

Придбані матеріальні цінності товариство поставило на баланс та ввело в експлуатацію, що підтверджується актами приймання-передачі основних засобів, актом передачі та приймання майна, актом здачі-приймання робіт (надання послуг), видатковими накладними.

Згідно з абз. 1 підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(надалі -Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств») під терміном «основні фонди»слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Відповідно до вимог підпункту «а»підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не має права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України).

Тобто, особа зареєстрована як платник податку на додану вартість у разі нарахування нею податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів має право на бюджетне відшкодування незалежно від дати реєстрації платником податку на додану вартість та обсягу оподатковуваних операцій.

Оскільки, судами попередніх інстанцій встановлено придбання позивачем основних фондів, то колегія суддів касаційної інстанції вважає правильними висновки судів щодо правомірності заявлених сум бюджетного відшкодування за червень та липень 2010 року та незаконності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення.

2. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06.04.2011 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2011 р. у справі № 2а-9038/10/0670 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис)Шипуліна Т.М.

Суддя А.М. Лосєв