Ухвала суду № 24408471, 04.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" квітня 2012 р. м. Київ К/9991/73536/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Лосєв А.М.Судді: Бившева Л.І. Шипуліна Т.М., при секретарі Титенко М.П.за участю представників: позивача:не з'явився, відповідача:Самохіна Ю.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11.08.2011 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011 р.

у справі № 2а-5356/11/1270

за позовом Державного підприємства «Ровенькиантрацит»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Ровенькиантрацит»(надалі -позивач, ДП «Ровенькиантрацит») звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (надалі -відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11.08.2011 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011 р., позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.05.2011 р. № 0000048011 про збільшення державному підприємству «Ровенькиантрацит» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»у сумі 27197,50 грн., у тому числі 21758,00 грн. за основним платежем, 5439,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.05.2011 р. № 0000058011 про збільшення державному підприємству «Ровенькиантрацит»суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»в сумі 195747,00 грн., у тому числі 195746,00 грн. за основним платежем, 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; стягнуто з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Ровенькиантрацит»судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що представниками податкового органу проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої 04.03.2011 р. складено акт № 72/23-34202109 (надалі акт).

Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів: пункту 3 статті 5, пункту 1 статті 7 Господарського кодексу України, пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4. підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту на суму 16 781 040,00 грн. та заниження податкового зобов'язання на суму 17 665 429,00 грн.

На підставі акта відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 23.05.2011 р. № 0000048011, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на 27 197,50 грн., у тому числі 21 758,00 грн. за основним платежем та 5 439,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 23.05.2011 р. № 0000058011, яким збільшено ДП «Ровенькиантрацит»сумуи грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на 195 747,00 грн., у тому числі 195 746,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що ДП «Ровенькиантрацит»уклало ряд договорів на закупівлю товарно-матеріальних цінностей, а саме: з товариством з обмеженою відповідальністю «Енергомаш»від 07.04.2010 р. № 110-1037гп (згідно специфікації № 1 двох електродвигунів); з приватним підприємством «ВКФ «Укрпромснаб»від 17.09.2010 р. № 110-3135гп (згідно специфікації № 1 вентиляційної установки, вентилятору шахтного, рами, болтів, електродвигуна та іншого); з товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрінол»від 16.12.2010 р. № 110-3982гп (згідно специфікацій № 1 та № 2 оливи, солідолу та змащувань); з приватним підприємством «ВКФ «Укрпромснаб»від 22.12.2010 р. № 110-4044 (згідно специфікації плитки та затірки); з товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрінол»від 23.12.2010 р. № 110-4076гп (згідно специфікації оливи); з товариством з обмеженою відповідальністю «Енергомаш»від 30.12.2010 р. № 110-4223гп (згідно специфікації № 1 електродвигуна).

Реальність купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей підтверджено податковими та видатковими накладними.

Усі отримані податкові накладні, за результатами виконання вищезгаданих договорів, включені державним підприємством «Ровенькиантрацит»до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2010 року - січень 2011 року.

Транспортування товарно-матеріальних цінностей від товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомаш», приватного підприємства «ВКФ «Укрпромснаб»та товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрінол»до позивача підтверджено товарно-транспортними накладними, оплата товарно-матеріальних цінностей підтверджена платіжними дорученнями.

Також судами попередніх інстанцій встановлено факт використання позивачем товарно-матеріальних цінностей, отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомаш», приватного підприємства «ВКФ «Укрпромснаб»та товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрінол», у власній господарській діяльності підприємства.

20.01.2011 р. позивач подав до Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, у якій згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до складу податкового кредиту включив податок на додану вартість у сумі 1982,33 грн. за податковою накладною від 27.12.2010 р. № 271210007, отриманою від приватного підприємства «ВКФ «Укрпромснаб», та податок на додану вартість у сумі 19 776,33 грн. за податковими накладними від 30.12.2010 р. № 61 та № 62, отриманими від ТОВ «Енергомаш».

21.02.2011 р. ДП «Ровенькиантрацит»подав до державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року, у якій згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до складу податкового кредиту включив податок на додану вартість в сумі 19 666,67 грн. за податковими накладними від 19.01.2011 р. № 1 та № 2, отриманими від ТОВ «Енергомаш», податок на додану вартість в сумі 41394,50 грн. за податковими накладними від 18.01.2011 р. № 1801002, від 18.01.2011 р. № 1801004, від 24.01.2011 р. № 2401034, отриманими від ТОВ «Торговий дім «Агрінол», податок на додану вартість у сумі 134 684,34 грн. за податковими накладними від 22.12.2010 р. № 221210046, від 31.12.2010 р. № 3112009, отриманими від ПП «ВКФ «Укрпромснаб».

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що податковий кредит з податку на додану вартість у грудні 2010 року та січні 2011 року сформований позивачем у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України.

Що стосується доводів податкового органу про нікчемність укладених вищезгаданих договорів, які ґрунтуються на тому, що начебто вони мають протиправний характер та суперечать інтересам держави і суспільства, порушують публічний порядок, колегія суддів касаційної інстанції вважає їх необґрунтованими, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено реальний характер усіх операцій з придбання товарів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджено виконання зазначених договорів позивачем та його контрагентами, доказів того, що первинні документи містять відомості, що не відповідають дійсності, податковим органом не надано.

А відтак, у податкового органу не було законних підстави для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням від 23.05.2011 р. № 0000048011 за основним платежем в сумі 21758,00 грн. та за податковим повідомленням-рішенням від 23.05.2011 р. № 0000058011 за основним платежем у сумі 195 746,00 грн.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську залишити без задоволення.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 11.08.2011 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.10.2011 р. у справі № 2а-5356/11/1270 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис)Шипуліна Т.М.

Суддя А.М. Лосєв