Ухвала суду № 24407529, 25.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" квітня 2012 р. м. Київ К-6333/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі Харківської області

та заяву Прокуратури Харківської області про приєднання до касаційної скарги

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2009 року

у справі №2-а-1763/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Електричні машини»

до 1. Державної податкової інспекції у Ленінському районі Харківської області

2. Головного управління Державного казначейства України у Харківській області

за участю Прокуратури Ленінського району міста Харкова

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Електричні машини»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі Харківської області (далі -відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України у Харківській області (далі -відповідач-2) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі Харківської області №0000441620/0 від 05 грудня 2007 року; стягнення з державного бюджету на користь ТОВ «Торговий дім «Електричні машини»48189,00 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2007 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2009 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2008 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі Харківської області №0000441620/0 від 05 грудня 2007 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Торговий дім «Електричні машини»48189,00 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2007 року.

В касаційній скарзі ДПІ у Ленінському районі Харківської області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2009 року та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2008 року.

В заяві про приєднання до касаційної скарги Прокуратура Харківської області підтримала вимоги касаційної скарги ДПІ у Ленінському районі Харківської області.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Торговий дім «Електричні машини», посилаючись на те, що постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2009 року є законною та обґрунтованою, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ТОВ «Торговий дім «Електричні машини»подало до ДПІ у Ленінському районі Харківської області податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2007 року, у якій підприємство звітувало з наступними показниками: усього податкових зобов'язань - 178922,00 грн. (рядок 9), усього податкового кредиту -184241,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту склала від'ємне значення -5319,00 грн. (рядок 18.2), залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду -48189,00 грн. (рядок 23). У рядку 25 податкової декларації позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 48189,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку -48189,00 грн. (рядок 25.1). Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

ДПІ у Ленінському районі Харківської області провела документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ «Торговий дім «Електричні машини», за результатами якої був складений акт від 28 листопада 2007 року № 2625/16-004/31645126

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у тому, що ТОВ «Торговий дім «Електричні машини»безпідставно задекларувало бюджетне відшкодування за жовтень 2007 року у сумі 48189,00 грн.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що підприємством завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у жовтні 2007 року, на загальну суму 48189,00 грн. у зв'язку з тим, що в податкових деклараціях попередніх податкових періодів товариством не була визначена сума бюджетного відшкодування у спірній сумі, не надана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з огляду на що платник податку добровільно відмовився від отримання такої суми бюджетного відшкодування та враховував її згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у зменшення податкових зобов'язань з цього податку у наступних податкових періодах.

05 грудня 2007 року ДПІ у Ленінському районі Харківської області на підставі акта перевірки згідно підпунктом «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000441620/0 про зменшення ТОВ «Торговий дім «Електричні машини»суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за жовтень 2007 року на 48189,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що для здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість мають значення тільки показники двох податкових періодів: звітного та наступного, у зв'язку з чим позивач неправомірно задекларував у жовтні 2007 року до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, від›ємне значення якого виникло не у вересні, а раніше -у липні 2007 року.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що облік бюджетного відшкодування з податку на додану вартість має накопичувальний характер, у зв'язку з чим попереднім податковим періодом для жовтня 2007 року є всі податкові періоди, що їм передують, а отже зменшення податковим органом платнику податків бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2007 року на 48189,00 грн. є неправомірним, оскільки під терміном «попередній податковий період»слід розуміти будь-який податковий період, що передує звітному у часі, а не лише попередній звітний місяць. Також суд виходив з того, що положення Закону України «Про податок на додану вартість»не містять обмежень права платника податку заявити до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість, від›ємне значення якого було визначене розрахунковим порядком у відповідності до приписів підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону і підтверджено належними платіжними документами про сплату податку на додану вартість в заявленій сумі у попередньому звітному періоді.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

За приписами абзацу 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно положень підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

З аналізу норм Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) випливає, що податковий кредит звітного періоду, який бере участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування формується за рахунок: сум податків як нарахованих, так і сплачених платником податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону); сум від'ємного значення, розрахованого у попередньому податковому періоді, яке при відсутності податкового боргу з цього податку, зараховано до складу податкового кредиту такого звітного податкового періоду (абзац 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону); сум залишку від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду після бюджетного відшкодування (підпункт «б»пункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього Закону).

З наведенного випливає, податковий кредит, який бере участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування, формується не тільки за рахунок сум податку, які фактично сплачені отримувачем товару його постачальникам у попередньому податковому періоді, що передує звітному. Правило переносу від'ємного значення попереднього звітного періоду означає, що в звітному податковому періоді у платника податку може виникнути право на бюджетне відшкодування, але платник податку може отримати лише ту частину, яка буде дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), незалежно від того, у якому із попередніх звітних періодів придбано товар та сформовано податковий кредит.

Отже, Закон не пов'язує право на бюджетне відшкодування лише з оплатою, проведеною у попередньому періоді за операціями з придбання товару, здійсненими у такому ж попередньому періоді, та з формуванням, у зв'язку із цим, податкового кредиту у цьому ж попередньому податковому періоді, а лише обмежує суми від'ємного значення, які фактично можуть бути відшкодовані платнику, фактичною сплатою податку на додану вартість постачальникам товарів у попередньому податковому періоді.

При цьому, матеріалами справи, а саме податковими деклараціями з податку на додану вартість за липень -вересень 2007 року (арк. справи 20-30) підтверджується, що позивачем не було занижено заявлену суму бюджетного відшкодування, оскільки платником податку за вказаний період у рядку 26 податкових декларацій з податку на додану вартість у відповідності до приписів підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) декларувався наростаючим підсумком залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, та значення цього рядка переносилося до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність зменшення податковим органом позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану за жовтень 2007 року на 48189,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням та наявність підстав для стягнення на користь позивача вказаної суми.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Ленінському районі Харківської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2009 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі Харківської області та заяву Прокуратури Харківської області про приєднання до касаційної скарги залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна

Суддя Л.І. Бившева