Ухвала суду № 24405187, 17.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3271/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Український Автобус" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 р. позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ Київської області від 30.06.2011 № 0002291510/0 та № 0002301510/0.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено камеральну перевірку декларації з податку на прибуток позивача за І квартал 2011 рік, за результатами якої складено акт від 21.06.2011 № 2468/1510/32904285.

В ході камеральної перевірки встановлено порушення пункту 6.1 статті 6, пункту 22.4 статті 22 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, не вірно визначено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду, яка підлягає включенню до складу валових витрат 1 кварталу 2011 року. За даними Акта камеральної перевірки від 12.05.2011 № 1814/23-112/32904285 об'єкт оподаткування за 2009 рік становив 413325,00 грн., за 2010 рік мав від'ємне значення та складав 1170972,00 грн. (рядок 4.9 декларації). Фактично у рядку 4.9 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року відображена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року 7821112 грн., що призвело до завищення валових витрат звітного періоду на суму 6650140,00 грн. та заниження об'єкту оподаткування на 6650140,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2011 № 0002291510/0, згідно з яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у сумі 3294383,00 грн. та визначено штрафні санкції у сумі 1,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 30.06.2011 № 0002301510/0, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 838940,00 грн., з них 838939,00 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.

Так, згідно декларації за 2009 рік, позивачем було задекларовано об'єкт оподаткування в сумі 109 325,00 грн. В першому кварталі 2010 року Позивач встановив, що при складанні декларації з податку на прибуток за 2009 рік припустився помилки, а саме: TOB "Український Автобус" не включило до складу валових витрат суму попередньої оплати за автобуси на ДП "АСЗ №1"АТ "АК"БОГДАН МОТОРС" згідно договору №206/1 від 07.08.2009 р. в сумі 7 047 000,00 грн. без ПДВ, здійснені в 4 кварталі 2009 року.

Таким чином, позивач фактично отримав податкові збитки за 2009 рік в сумі 6 937 675,00 грн., а не прибуток, який задекларував в декларації за 2009 рік, поданої до відповідача.

Підпунктом 2.1. п. 2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року №143 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання" визначено "Якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону N 2181 (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені."

В декларації з податку на прибуток за перший та другий квартал 2010 року позивач, керуючись п.п. 2.1 п. 2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року №143 "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання", включив 7 047 000,00 грн. до Декларації у рядок 05.2 "Самостійно виправлені помилки за результатами минулих податкових періодів".

У подальшому позивач керуючись пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»зменшив на 80 % суму самостійно виявленої помилки за 2009 рік.

У четвертому кварталі 2010 року позивачем було віднесено до валових витрат 1102853,68 грн. - сума авансу сплаченого постачальнику ДП «АСЗ № 1»АТ «АК «Богдан Моторс»на підставі виписки банку від 05.10.2010, яка була наявна під час перевірки та надана посадовій особі податкового органу. Крім того, операція сплати авансу підтверджується даними податкової накладної від 05.10.2010 № 1828, яка надана під час перевірки.

При цьому, відсутність видаткової накладної позивач пояснює тим, що оприбуткування товару від постачальника не було.

Колегія суддів звертає увагу на те, що податковий орган в акті камеральної перевірки не дослідив обставин застосування позивачем вимог пункту 22.4 статті 22 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з пунктом 5.3.9 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 11.2.1 статті 11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Крім того, встановлено, що попередня оплата сплачена позивачем 05.10.2010 постачальнику ДП «АСЗ № 1»АТ «АК «Богдан Моторс»в сумі 1323424,41 грн. була повернута останнім платіжним дорученням від 24.02.2011, а тому підприємство у подальшому зменшило валові витрати на суму повернутого авансу.

Враховуючи викладене, колегія суддів, як і суд першої інстанції, прийшов до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем безпідставно та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, в свою чергу, не спростував доводи позивача та не довів правомірності своїх рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області -залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М

Степанюк А.Г.

Повний текст ухвали виготовлено 22.05.2012.