Ухвала суду № 24401451, 24.05.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/1634/12 24.05.2012 24.05.2012 24.05.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-1490/1125/12 Суддя першої інстанції Марценюк С.А.

Категорія 20 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Мурлигіної О.Я., Царюк Л.М.,

при секретарі судового засідання Шпонарській О.Ю.,

з участю позивачки ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 29 лютого 2012 р. за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 і Миколаївської сільської ради Братського району Миколаївської області про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку,

В С Т А Н О В И Л А:

12 січня 2012 р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 і Миколаївської сільської ради про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1.

Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що 24 липня 2000 р. купила у ОСОБА_4 за 2500 грн. вказаний будинок, уклавши про це письмовий договір купівлі-продажу, зареєстрований Універсальною торговою біржею ,,Ріко-Альянс".

Посилаючись на те, що вона повністю виконала свої зобов'язання по зазначеному договору, а відповідач безпідставно відмовляється від його нотаріального посвідчення, позивачка просила суд задовольнити її позов.

Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 29 лютого 2012 р. у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову.

Вислухавши суддю - доповідача, пояснення сторін та перевіривши законність і обгрнтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, належно оцінив надані сторонами докази і дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Так, відповідно до роз'яснень, викладених у другому абзаці п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 р. ,,Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Оскільки спірні відносини виникли до набрання чинності ЦК України 2003 року, то місцевий суд правильно застосував при вирішенні справи норми ЦК України 1963 р.

Відповідно до ст. 153 цього Кодексу договір вважається укладеним, коли між сторонами в належній формі досягнуто згоди по всіх його істотних умовах.

Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди.

Крім того, згідно зі ст. 227 вказаного Кодексу договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 28 квітня 1978 р. (з наступними змінами) ,,Про судову практику в справах про визнання угод недійсними", положення якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори купівлі-продажу жилого будинку.

Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч. 2 ст.47 ЦК за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною. Однак це правило не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладення її були в наявності передбачені законом обмеження.

З довідки Вознесенського МБТІ від 30 травня 2006 р. вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності за ОСОБА_4 па підставі свідоцтва про право власності від 29 травня 2001 р. (а.с. 12).

Універсальною торговою біржею ,,Ріко-Альянс" був зареєстрований, укладений між сторонами договір купівлі-продажу спірного будинку. Однак, у вступній частині цього договору вказано, що він укладений 24 липня 2000 р., а в реєструючій частині цього правочину зазначена інша дата - 24 липня 2001 р.

Нотаріально зазначений договір не посвідчувався.

Також відповідач заперечує отримання від позивачки 2500 грн. в рахунок оплати вартості будинку, стверджуючи, що вказана угода укладалась лише ,,про людське око". Таке твердження підтверджено тим, що реально спірний договір не виконувався, а вказаний будинок у власність позивачки не переходив.

Крім того, нотаріально посвідченої заяви про згоду на відчуження вказаного будинку, співвласником якого є дружина відповідача, ОСОБА_5, вона не надавала.

Таким чином місцевим судом було правильно встановлено, що між сторонами в належній формі не було досягнуто згоди по всіх істотних умовах спірного договору, а тому він не був нотаріально посвідчений і реально не виконувався. А сільська рада взагалі не була учасником спірної угоди.В зв'язку з чим суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Посилання апелянтки на пропуск відповідачем строку позовної давності безпідставні, оскільки судом спір вирішено по суті заявлених позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків місцевого суду, а тому не можуть бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Братського районного суду Миколаївської області від 29 лютого 2012 р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

< Текст >