Постанова № 24395782, 23.03.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

23.03.2012 р. Справа № 2а-1018/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мороза А.О. розглянувши адміністративну справу в порядку скороченого провадження

за позовомДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029

додержавного підприємства "Миколаївський ремонтно-механічний завод", вул. 1 Слобідська, 120, м. Миколаїв, 54017 простягнення заборгованості в сумі 5282,93 грн., В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5282,93 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за жовтень 2011 рік відповідач не сплатив податок на додану вартість в сумі 5282,93 грн.

Позивач у судове засідання не прибув, надав клопотання від 22.03.2012 р. про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 17).

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Суд вважає, що в адміністративній справі достатньо матеріалів для її розгляду в письмовому провадженні.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідач, як юридична особа зареєстрований виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 13.01.2006 р. за № 10005216251 та перебуває на обліку в податковій інспекції з 19.10.1993 р. (а. с. 4-8).

Відповідно до матеріалів справи 11.01.2012 р. позивачем було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання, в результаті якої складено акт від 11.01.2012 р. № 6/30/07850371 (а.с. 10). Перевіркою встановлено, що на порушення п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України відповідачем після граничних строків несвоєчасно сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 107214,00 грн. На підставі ст. 126 Податкового кодексу України за затримку сплати суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

25.01.2012 р. позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000111502 на суму 5282,93 грн. (а.с. 9). Вказане рішення отримано представником відповідача 25.01.2012 р.

Згідно з ст. 14 п. 14.1 п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Загальний борг відповідача перед бюджетом становить 5282,93 грн.

Відомостей щодо оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у встановленому законом порядку відповідачем не надано.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 ч. 1 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач своїм правом не скористався.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 16, 20, 95 Податкового кодексу України, ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1 Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з державного підприємства "Миколаївський ремонтно-механічний завод" (вул. 1 Слобідська, 120, м. Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 07856371) на користь Державного бюджету Заводського району м. Миколаєва (р/р 34128999700003, банк ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 23626096) заборгованість з податку на додану вартість у сумі 5282,93 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та виконується негайно.

Суддя А. О. Мороз