Рішення № 24389141, 01.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/5262-2012 01.06.12

За позовомПублічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»ДоВідкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»Простягнення 7 424,94 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачане з'явився Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» (далі - позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(далі - відповідач) про стягнення 7 424,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 7 424,94 грн. внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.04.2012 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 18.05.2012 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.05.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 01.06.2012 р.

31.05.2012 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву за змістом якого позовні вимоги останній визнав частково у розмірі 4 543,44 грн., в іншій частині позовних вимог заперечував посилаючись на той факт, що сума страхового відшкодування в частині 2 371,50 грн. не входить до складу збитків позивача, оскільки вона зарахована позивачем в якості сплати чергових страхових платежів, а позивачу виплачено лише 5 053,44 грн. Крім того, як на підставу для відмови у задоволені позовних вимог посилався на приписи ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

В судове засідання представник позивача не з'явився хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

15.09.2009 р. між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір №3115/249/000137 добровільного страхування наземного транспорту, за яким позивач здійснює страхування наземного транспортного засобу yundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а також додаткового обладнання та зобов'язується провести виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку.

17.01.2010 р. о 15 годині громадянин ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом rd Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, по вул. Піщана, в м. Біла Церква, Київської області, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного інтервалу в умовах ожеледиці, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки yundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується довідкою №491 відділу ДАІ з обслуговування м. Біла Церква при УДАІ ГУМВС України в м. Київській області від 02.03.2010 р., за підписом начальника відділу О.В. Ходисько.

Постановою Володарського районного суду Київської області від 30.01.2010 р. у справі №3-69.2010 р. водія ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до ремонтної калькуляції №8988 від 09.02.2010 р., вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля yundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП, складає 9 041,94 грн.

20.01.2010 р. власник застрахованого транспортного засобу -автомобіля yundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту.

Страховим актом №9110000129(7875а/к) від 16.03.2010 р. пошкодження транспортного засобу марки yundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що сталося 17.01.2010 р. о 15 годині по вул. Піщана, в м. Біла Церква, Київської області, визнано позивачем страховим випадком та відповідно до розрахунку до зазначеного страхового акту призначено до виплати в якості страхового відшкодування 7 424,94 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що частину страхового відшкодування у розмірі 5 053,44 грн. позивач перерахував на рахунок ОСОБА_1 безготівково -платіжне доручення №8716 від 13.05.2010 р., а в частині відшкодування 2 371,50 грн. зобов'язання позивача перед страхувальником припинені згідно ст. 601 Цивільного кодексу України та на підставі п. 1.7 Договору шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги (по зобов'язанням ОСОБА_1 по сплаті страхових платежів).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Главою 50 Цивільного кодексу України визначені підстави та способи припинення зобов'язань, які можуть застосовуватися в т.ч. до виконання зобов'язань по відшкодуванню шкоди.

Тобто, під виконанням зобов'язання по виплаті страхового відшкодування необхідно розуміти не лише сплату грошових коштів, а і припинення грошового зобов'язання у інший передбачений чинним законодавством спосіб, що свідчить про виконання особою зобов'язання по відшкодуванню шкоди.

В даному випадку, зобов'язання позивача перед своїм страхувальником по відшкодуванню шкоди в частині 2 371,50 грн. припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що відповідає положенням ст. 601 Цивільного кодексу України, а отже зазначена частина грошових коштів враховується до загальної частини суми страхового відшкодування, а тому заперечення відповідача суд вважає безпідставними.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 7 424,94 грн. (5 053,44 грн. + 2 371,50 грн.) право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина особи, яка керувала автомобілем Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Законність підстав керування ОСОБА_2 транспортного засобу Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент скоєння спірної ДТП, підтверджується наявною в матеріалах справи довіреністю від 01.06.2009 р., за змістом якої, ОСОБА_4, як власник зазначеного транспортного засобу, надав останньому право на його експлуатацію.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ПП ОСОБА_4, як власника транспортного засобу автомобілю марки Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована відповідачем згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/4358691.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/4358691) віднесено до 1-го типу (п. 15.1 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 28.02.2009 р. по 27.02.2010 р.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність особи, яка на законній підставі користується транспортним засобом Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №ВС/4358691, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Суд відзначає, що дані ремонтної калькуляції №8988 від 09.02.2010 р. відповідають встановленим в п. 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 р.

Зміст ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та чітко відображає суму заданих збитків, оскільки калькуляція складалася на основі комп'ютерної програми », яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, що спростовує твердження відповідача про не визначеність вартості відновлювального ремонту.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент ДТП та направлення заяви) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач звернувся до відповідача з заявою на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу №УН7097 від 24.01.2011 р. в сумі 7 424,94 грн., що підтверджується відміткою про вхідний №967 від 31.01.2011 р.

Відповідач відповіді на заяву не надав, відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, не здійснив.

Вказаним полісом №ВС/4358691, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 000,00 грн., франшиза -510,00 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи визначені полісом № ВС/4358691 розміри лімітів відповідальності та франшизи, встановлений судом розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача та вартість відновлювального ремонту, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 6 914,94 грн. (7 424,94 грн. -510,00 грн.).

За таких обставин, суд дійшов висновку, про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 6 914,94 грн.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницкого, буд. 48А, код ЄДРПОУ 20113829) страхове відшкодування в сумі 6 914 (шість тисяч дев'ятсот чотирнадцять) грн. 94 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 498 (одна тисяча чотириста дев'яносто вісім) грн. 95 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 01.06.2012 р.