Ухвала суду № 24387876, 30.05.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"30" травня 2012 р. Справа № 16/14/2011/5003

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В., Кролевець О. А., Попікової О. В.розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішеннягосподарського суду Вінницької області від 16.06.2011 р.та на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2011 р.у справі№ 16/14/2011/5003 господарського суду Вінницької областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Київстар" в особі Київської філії ПрАТ "Київстар"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 76 207,22 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою б/н від 31.03.2012 р. на рішення господарського суду Вінницької області від 16.06.2011 р. та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2011 р. у справі № 16/14/2011/5003. Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХII1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

В даному випадку, у якості доказів направлення копії касаційної скарги б/н від 31.03.2012 р. іншій стороні у справі, заявником надано фіскальний чек № 3692 від 10.01.2012 р. Вказаний документ не може слугувати доказом направлення її копії, оскільки датований раніше, ніж було складено саму касаційну скаргу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні у справі.

Відповідно до частини 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Зазначені ставки судового збору підлягають застосуванню незалежно від того, коли - до набрання Законом чинності чи після цього - подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в апеляційному або в касаційному порядку.

Статтею 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" на 1 січня 2012 року установлено заробітну плату у місячному розмірі 1073,00 грн.

Виходячи з вказаних норм, станом на час звернення заявником до суду з касаційною скаргою, мінімальний розмір судового збору за її подання за майновим спором становив 804,75грн.

Крім того, на момент звернення скаржника із касаційною скаргою, встановлені наступні реквізити для сплати судового збору за подання касаційних скарг до Вищого господарського суду України: код класифікації доходів бюджету (призначення платежу) -22030004 "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070), символ звітності 254; отримувач коштів -УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) -38004897, рахунок отримувача -31211254700007, банк отримувача -ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача -820019, код класифікації доходів бюджету -22030004.

Проте, до касаційної скарги додано квитанції № 101968.155.3 від 10.10.2011 р. на суму 236,00грн. та № 101968.155.1 від 10.10.2011 р. на суму 381,03 грн., де в графі призначені платежу вказано: "перерахування державного мита до Державного бюджету України", а згадані суми сплачені за реквізитами, які на момент подання касаційної скарги вже не діяли.

Отже, скаржником не було надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Відповідно до частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

На підставі наведеного, керуючись статтею 86, п. 3, п. 4, частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Вінницької області від 16.06.2011 р. та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2011 р. у справі № 16/14/2011/5003 повернути скаржнику.

2.Справу №16/14/2011/5003 направити до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя О. Кот

Судді: О. Кролевець

О. Попікова