Постанова № 24387842, 30.05.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2012 р. Справа № 13/110-11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2011 року у справі № 13/110-11 Господарського суду Київської області за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства", Київська область, про стягнення 2 886 858,41 грн.,

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_5 (дов. № 100/10 від 26.12.11);

відповідача -не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2011 року позивач ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" пред'явив у господарському суді позов до відповідача КП "Управління житлово-комунального господарства" про стягнення 2 886 858,41 грн.

Вказував, що 29.09.09 між ним та відповідачем був укладений договір № 06/09-754БО-17 про постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, згідно яких він (постачальник) зобов'язався постачати споживачу (відповідачу) протягом жовтня -грудня 2009 року та січня -вересня 2010 року природний газ, а споживач -сплачувати його вартість на встановлених договором умовах.

Посилаючись на порушенням відповідачем умов договору в частині повної оплати отриманого природного газу, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 2 125 774,94 грн. боргу, 163 140,47 грн. пені, 433 852,73 грн. інфляційних, 164 090,27 грн. - 3 % річних та судові витрати.

Рішенням Господарського суду Київської області від 08 серпня 2011 року (суддя Наріжний С.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2011 року (колегія суддів у складі: Яковлєва М.Л. -головуючий, Тарасенко К.В., Жук Г.А.) позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з КП "Управління житлово-комунального господарства" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 2 125 774,94 грн. боргу, 433 852,73 грн. інфляційних втрат, 164 090,27 грн. -3 % річних, 25 500 грн. державного мита та 222,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 163 140,47 грн. пені в позові відмовлено.

Судові рішення в частині задоволення позову мотивовані посиланнями на порушення відповідачем умов договору в частині повної оплати отриманого природного газу, що є підставою до покладення на нього обов'язку по сплаті боргу, інфляційних втрат та 3 % річних.

В частині відмови у задоволенні позову судові рішення мотивовані посиланнями на невідповідність розрахунку пені вимогам чинного законодавства, оскільки нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а не за останні шість місяців, що передували зверненню з позовом.

Постановою Вищого господарського суду України від 29 грудня 2011 року рішення Господарського суду Київської області від 08 серпня 2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2011 року залишено без змін.

У березні 2012 року ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 29 грудня 2011 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15 березня 2012 року справа № 13/110-11 за заявою ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" допущена до провадження Верховного Суду України.

Постановою Верховного Суду України від 27 квітня 2012 року скасовано постанову Вищого господарського суду України від 29 грудня 2011 року в частині залишення без змін постанови Київського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2011 року та рішення господарського суду Київської області від 08 серпня 2011 року щодо відмови у задоволенні вимог про стягнення пені, а справу в цій частині вимог направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова Верховного Суду України мотивована посиланнями на помилковість висновків суду касаційної інстанції в частині невідповідності розрахунку пені вимогам чинного законодавства.

У касаційній скарзі Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 203, 215, 253 -255, 260, 625, 628 ЦК України, ст. 232 ГК України та ст.ст. 42, 43, 83, 84 ГПК України, просить скасувати оскаржувані судові акти в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення пені та прийняти в означеній частині нове рішення про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 29.09.09 між сторонами у справі був укладений договір № 06/09-754БО-17 про постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання та додаткові угоди № 1 від 21.12.09, № 2 від 09.04.10, № 3 від 30.04.10 та № 4 від № 06.08.10, згідно яких постачальник (позивач) зобов'язався постачати споживачу (відповідачу) протягом жовтня -грудня 2009 року та січня -вересня 2010 року природний газ, а споживач -сплачувати його вартість на встановлених договором умовах.

Судами також встановлено, що позивач протягом жовтня -грудня 2009 року та січня -вересня 2010 року передав відповідачу природний газ на загальну суму 12 191 159,31 грн. за який останній розрахувався частково на суму 10 065 384,37 грн., що стало підставою до стягнення з відповідача на користь позивача 2 125 774,94 грн. боргу, 433 852,73 грн. інфляційних втрат, 164 090,27 грн. -3 % річних, 25 500 грн. державного мита та 222,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Скасовуючи постанову Вищого господарського суду України в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення пені Верховний Суд України виходив з передчасності висновків касаційної інстанції про невідповідність розрахунку пені вимогам чинного законодавства, оскільки позовна заява подана в межах строку позовної давності, а пеню було обраховано відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 7.2 договору.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з п. 7.10 договору неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Приписами ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, умовами договору № 06/09-754БО-17 його сторонами було закріплено інший порядок нарахування пені, а саме: за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін (ч. 2 ст. 260 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Постачання природного газу позивачем здійснювалось протягом жовтня 2009 року -вересня 2010 року, з даним позовом позивач звернувся в липні 2011 року, а вимоги про стягнення пені заявлені за період з 05.01.11 по 05.07.11, тобто, за шість місяців до пред'явлення позову та в межах однорічного строку позовної давності, що відповідає вимогам ст. 232 ГК України, ст. 258 ЦК України та п. 7.10 укладеного між сторонами договору.

За таких обставин, висновки господарських судів попередніх інстанцій про невідповідність п. 7.10 договору № 06/09-754БО-17 та здійсненого на його підставі розрахунку пені положенням ч. 2 ст. 260 ЦК України є помилковими.

Враховуючи викладене, постановлені у справі судові акти в частині відмови в задоволенні позовних вимог ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до КП "Управління житлово-комунального господарства" про стягнення з останнього пені у розмірі 163 140,47 грн. не можна вважати законними та обґрунтованими, а тому в цій частині вони підлягають скасуванню.

Оскільки судами попередніх інстанцій було в повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для даної справи, проте таким обставинам дана неправильна правова оцінка та невірно застосовані норми матеріального права, суд касаційної інстанції вважає за необхідне в частині вимог про стягнення пені прийняти у справі нове рішення про задоволення даних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2011 року та рішення Господарського суду Київської області від 08 серпня 2011 року у справі № 13/110-11 в частині вимог Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" про стягнення 163 140,47 грн. пені скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення даних вимог.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8, код ЄДРПОУ 31476318) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 163 140,47 грн. (сто шістдесят три тисячі сто сорок гривень сорок сім копійок) пені.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8, код ЄДРПОУ 31476318) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 13,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 815,70 грн. держаного мита за перегляд справи судом апеляційної інстанції, 1 631,40 грн. судового збору за перегляд справи судом касаційної інстанції та 1 631,40 грн. судового збору за перегляд справи Верхом Судом України.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя: Дунаєвська Н.Г.

Судді: Мележик Н.І.

Подоляк О.А.