Постанова № 24385709, 14.10.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

10:45 год.

14.10.2011 р. справа № 2а-4647/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,

представника позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 14.12.10 р.,

представника відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 1665/9/10-021 від 22.09.11 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомдержавного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект", пр. Жовтневий, 42-А, м. Миколаїв, 54018

доспеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.11 р. № 0000292200 в частині 16883,11 грн. керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" до спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві задовольнити.

2. Податкове повідомлення-рішення № 0000292200, прийняте спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві 6 червня 2011 р. в частині визначення податкового зобов'язання у розмірі 16883,11 грн., визнати протиправним та скасувати.

3. Відшкодувати державному підприємству "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" судовий збір у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

10:45 год.

14.10.2011 р. справа № 2а-4647/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,

представника позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 14.12.10 р.,

представника відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 1665/9/10-021 від 22.09.11 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомдержавного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект", пр. Жовтневий, 42-А, м. Миколаїв, 54018

доспеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.11 р. № 0000292200 в частині 16883,11 грн. В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулось державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" (далі - позивач, ДП "НВКГТБ "Зоря-Машпроект) до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (далі - відповідач, СДПІ). Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 6 червня 2011 р. № 0000292200 в частині нарахування йому пені у сумі 16883,11 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив наступне. Ним було укладено контракти з нерезидентами - компаніями "Turboholding Kft." і "Abplanalp Engineering AG", за умовами яких він придбав товар та зобов'язувався сплатити кошти. Під час перевірки, відповідач дійшов висновку про те, що за обома контрактами позивач порушив вимоги ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині дотримання 180-денного терміну отримання товару за імпортними операціями. Позивач погодився із порушенням цього строку при виконанні контракту з "Abplanalp Engineering AG", а тому не оскаржує правомірність нарахування пені за цим контрактом у сумі 5,64 грн. Щодо висновків СДПІ про прострочення термінів за контрактом "Turboholding Kft.", позивач вказав на те, що до спливу 180-денного терміну, товар перетнув митний кордон України, що слід розуміти як завершення імпортної операції, а тому подальше митне оформлення товару не впливає на факт отримання позивачем товару, відповідно у відповідача відсутні підстави для нарахування пені.

Відповідач адміністративний позов не визнав та подав суду письмові заперечення (а. с. 70-72), у яких навів такі доводи. Під час перевірки ним виявлено, що позивач несвоєчасно завершив митне оформлення товару, придбаного на підставі вищенаведених контрактів. Зокрема, ним вказано на те, що 180-денний строк, передбачений ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за контрактом з "Turboholding Kft." сплинув 27 лютого 2011 р., тоді як вантажна митна декларація (далі - ВМД) оформлена 28 лютого. На думку СДПІ, несвоєчасне отримання позивачем ВМД є свідченням несвоєчасного митного оформлення товару.

У відповідності до вимог ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у судовому засіданні 14 жовтня 2011 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив наступні обставини, яким надає таку правову оцінку.

У період з 12 до 18 травня 2011 р. відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічних контрактів № 8 від 8 серпня 2008 р. та № 401021 від 16 червня 2010 р. за період 31 серпня 2010 р. до 7 квітня 2011 р. Результати перевірки оформлені актом № 630/22/31821381 від 24 травня 2011 р. (далі - акт перевірки) (а. с. 8-20). Як зазначено у висновку цього акту перевірки, позивачем порушено ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині несвоєчасного надходження продукції за імпортними контрактами № 8 від 8 серпня 2008 р. та № 401021 від 16 червня 2010 р.

На підставі висновків акту перевірки, 6 червня 2011 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000292200, яким позивачу нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності 5,64 грн. за контрактом з "Abplanalp Engineering AG" і 16883,11 грн. за контрактом з "Turboholding Kft.", а всього 16888,76 грн. (а. с. 21-22).

Позивач оскаржує зазначене рішення в частині нарахування пені за контрактом з "Turboholding Kft." у сумі 16883,11 грн., погодившись із правомірністю нарахованої пені у сумі 5,64 грн. за контрактом з "Abplanalp Engineering AG".

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 8 серпня 2008 р. позивачем укладено контракт № 8 з нерезидентом - компанією "Turboholding Kft.", за умовами якого позивач придбав у зазначеного контрагента металоконструкції (п. 1.1.) (а. с. 30-46).

Як зафіксовано в акті перевірки, 31 серпня 2010 р. позивач перерахував на адресу контрагента 2499999,42 доларів США (19715245,43 грн.), відповідно, 180-денний термін, встановлений ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", протягом якого позивач повинен був отримати товар, сплинув 27 лютого 2011 р., а ВМД оформлена 28 лютого.

Доводи СДПІ фактично зводяться до того, що єдиним документом, що підтверджує отримання позивачем товару, є ВМД, а оскільки вона отримана позивачем поза межами 180-денного терміну, визначеного ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", відповідно, митне оформлення здійснено несвоєчасно, що тягне за собою нарахування пені на підставі ст. 4 наведеного Закону.

Суд вважає, що доводи відповідача зроблені на підставі помилкового тлумачення норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Як визначено ст. 4 ч. 1 цього Закону, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ст. 1 абз. 9 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Статтею 1 ч. 2 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку, тобто в контексті спору між сторонами, моментом здійснення імпорту слід вважати перетин товаром, що імпортується позивачем митного кордону України.

Згідно визначення ВМД, яке міститься у п. 2 абз. 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. № 574 ВМД - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

Таким чином, за своєю юридичною природою ВМД в першу чергу є інформаційним документом, який містить інформацію про товари, що необхідно для здійснення контролю з боку повноважних органів держави.

Час початку митного контролю визначено ст. 43 ч. 2 МК України - у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України, отже момент перетинання товаром митного кордону України є часом здійснення імпортної операції.

Як свідчить надана позивачем міжнародна товарно-транспортна накладна, перетин митного кордону товаром відбувся 23 лютого 2011 р. через Чопську митницю, про що свідчить відбиток штампу митниці "Під митним контролем" (а. с. 48), тобто імпортна операція відбулась в межах 180-денного терміну, який сплинув 27 лютого.

Таким чином, перебування товару "під митним контролем" неможливе без його фактичного ввезення на територію України, при чому первинне значення має саме фактичне переміщення товару через кордон, що підтверджується товаросупровідним документом, в даному випадку міжнародною товарно-транспортною накладною, відбиток штампу на якому "під митним контролем" і засвідчує факт перетину митного кордону.

За правилами ст. 2 ч. 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про те, що відповідач, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення діяв без врахування всіх обставин справи та не довів суду його законність, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 ч. 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач, платіжне доручення № 7916 від 9 червня 2011 р. (а. с. 3), документально підтвердив судові витрати у виді судового збору у розмірі 3,40 грн., який підлягає відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" до спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві задовольнити.

2. Податкове повідомлення-рішення № 0000292200, прийняте спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві 6 червня 2011 р. в частині визначення податкового зобов'язання у розмірі 16883,11 грн., визнати протиправним та скасувати.

3. Відшкодувати державному підприємству "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" судовий збір у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова у повному обсязі складена

18 жовтня 2011 р.

Суддя А. О. Мороз