Ухвала суду № 24383782, 21.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

21 травня 2012 року м. Київ№ 2а-4689/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В. та представників:

позивача: Молнар О.О.;

Самойленко А.В.;

Рибальченко Н.В.;

відповідача: Яфонкіна Є.А.

розглянувши у судовому засіданні за власною ініціативою питання щодо закриття провадження у справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС ЛТД"доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової службипровизнання дій протиправними, скасування висновків акта перевіркиВ С Т А Н О В И В:

03 квітня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС ЛТД" (далі по тексту -позивач, ТОВ "АВЕРС ПЛЮС ЛТД") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва), в якому просить: 1) визнати протиправними дії ДПІ у Оболонському районі м. Києва, пов'язані з проведенням документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ "АВЕРС ПЛЮС ЛТД" за період лютий 2011 року, в результаті якої складено акт від 16 травня 2011 року №204/23-3/36697963 "Про проведення документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС ЛТД"; 2) скасувати висновки акта від 16 травня 2011 року №204/23-3/36697963 "Про проведення документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС ЛТД" за період лютий 2011 року" щодо визнання нікчемними правочинів, укладених Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС ЛТД"; 3) визнати протиправними дії ДПІ у Оболонському районі м. Києва, пов'язані з проведенням документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ "АВЕРС ПЛЮС ЛТД" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Електрохім" за період липень-грудень 2011 року, в результаті якої складено акт від 22 червня 2011 року №289/23-3/36697963 "Про проведення документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС ЛТД" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Електрохім" за період липень-грудень 2010 р., січень 2011 року та ПП "Експерт Логістік" за період січень та березень 2011 р."; 4) скасувати висновки акта від 22 червня 2011 року №289/23-3/36697963 "Про проведення документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС ЛТД" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Електрохім" за період липень-грудень 2010 р., січень 2011 року та ПП "Експерт Логістік" за період січень та березень 2011 р." щодо визнання нікчемними правочинів, укладених Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС ЛТД".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-4689/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 07 травня 2012 року.

В судовому засіданні 07 травня 2012 року протокольною ухвалою замінено первинного відповідача -ДПІ у Оболонському районі м. Києва на належного -Державну податкову інспекцію у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту -ДПІ у Оболонському районі м. Києва), та оголошено про відкладення розгляду справи за клопотанням відповідача на 21 травня 2012 року.

У висновках актів ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 16 травня 2011 року №204/23-3/36697963 "Про проведення документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС ЛТД" за період лютий 2011 року" та від 22 червня 2011 року №289/23-3/36697963 "Про проведення документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ "АВЕРС ПЛЮС ЛТД" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Електрохім" за період липень-грудень 2010 р., січень 2011 року та ПП "Експерт Логістік" за період січень та березень 2011 р." відповідач зазначив, що правочини, укладені ТОВ "АВЕРС ПЛЮС ЛТД" з підприємствами-контрагентами щодо придбання та продажу товарів, є нікчемними та не спрямовані на настання реальних наслідків.

Позивач не погоджується з такими висновками актів перевірок, оскільки операції з купівлі-продажу природного газу проведені з підприємствами-контрагентами, є реальними та підтверджуються необхідними первинним та звітними документами, а нікчемність правочинів відповідачем не доведена.

На думку суду, такі висновки податкового органу стосовно визнання нікчемними правочинів, укладених ТОВ "АВЕРС ПЛЮС ЛТД" з його контрагентами, є передчасними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Так, частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає ,що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено підстав для визнання нікчемними правочинів, укладених в межах спірних правовідносин між позивачем та його постачальниками, а відповідачем, а матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

На підставі наявних в справі матеріалів судом також встановлено, що ТОВ "АВЕРС ПЛЮС ЛТД" за перевірений період здійснювало купівлю-продаж природного газу, а саме: згідно господарських договорів та актів прийому-передачі природного газу позивач купував природний газ у ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Електрохім" та ПП "Експерт-Логістик", останні також виписало на адресу позивача податкові накладні, датовані липнем-груднем 2010 року, січнем, лютим та березнем 2011 року на загальну суму 373 164 582,00 грн., у тому числі податок на додану вартість -62 194 097,00 грн.; ТОВ "АВЕРС ПЛЮС ЛТД" перерахувало на рахунки ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Електрохім" та ПП "Експерт-Логістик" грошові кошти, що підтверджується виписками банку; при цьому зазначені контрагенти на момент проведення господарських операцій в установленому законом порядку були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість.

Закуплений у ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Електрохім" та ПП "Експерт-Логістик" природний газ реалізовано позивачем на адресу третіх осіб -ТОВ "ЛК "Інтерплит Надвірна", ТОВ "Андрушівський Маслосирзавод", ТОВ "Житомирський м'ясокомбінат", ЗАТ "Золотий каравай", ДП "Ружин-молоко", ТОВ "ПРИВАТ-ЕНЕРГО" та інших, що підтверджується копіями господарських договорів, актів прийому-передачі природного газу, податковими накладними, виписками банку.

На підтвердження реальності операцій з купівлі-продажу природного газу позивач надав листи ДП "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", що здійснює діяльність з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, від 26 квітня 2012 року та від 17 травня 2012 року, які містять інформацію про надходження, розподіл та реалізацію природного газу за перевірений відповідачем період.

Суд враховує також, що операції з купівлі-продажу природного газу здійснювались позивачем в межах його господарської діяльності.

Враховуючи викладене, на думку суду, в межах спірних правовідносин господарські операції ТОВ "АВЕРС ПЛЮС ЛТД" по придбанню у ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Електрохім" та ПП "Експерт-Логістик" природного газу та продажу природного газу іншим особам є реальними та відповідають дійсному економічному змісту.

Наведене свідчить, що ТОВ "АВЕРС ПЛЮС ЛТД" правомірно формувало та відображало в податкових деклараціях з податку на додану вартість суми податку на додану вартість в складі податкового кредиту за липень-грудень 2010 року, січень-березень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Електрохім" та ПП "Експерт-Логістик" та, відповідно, правомірно відображало податкові зобов'язання з продажу такого природного газу третім особам.

За таких підстав, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що висновки актів ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 16 травня 2011 року №204/23-3/36697963 "Про проведення документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС ЛТД" за період лютий 2011 року", від 22 червня 2011 року №289/23-3/36697963 "Про проведення документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ "АВЕРС ПЛЮС ЛТД" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Електрохім" за період липень-грудень 2010 р., січень 2011 року та ПП "Експерт Логістік" за період січень та березень 2011 р." в частині визнання нікчемними правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС ЛТД", є помилковими та спростовуються матеріалами справи.

Разом з тим, виходячи з того, що позивач фактично оскаржує висновків актів перевірок, суд прийшов до висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог "АВЕРС ПЛЮС ЛТД" про скасування висновків акта перевірки.

Як встановлює частина перша статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З наведеної правової норми вбачається, що рішення суб'єкта владних повноважень можуть бути виражені у формі нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії.

Поняття нормативно-правового акта та акта індивідуальної дії в Кодексі адміністративного судочинства не врегульовані, а тому при визначення цих понять слід звернутися до загальних понять права.

Так, нормативно-правовий акт -це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово; акт індивідуальної дії -виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації його повноважень, які породжують права та обов'язки у того суб'єкта, якому вони адресовані.

Визначальною ознакою як нормативно-правового акта так і акта індивідуальної дії є обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (кола суб'єктів), дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

Акт перевірки та висновки акта перевірки, які в них викладені, не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, лише фіксують виявлені перевіркою порушення, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

При цьому, право прийняття за наслідками акта перевірки рішення органом державної податкової служби відповідних правових актів індивідуальної дії - податкових повідомлень-рішень, належить до його дискреційних (виключних) повноважень, в т. ч. може бути не реалізовано.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту, а отже, суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо пред'явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, якщо предметом позову є скасування акта перевірки суб'єкта владних повноважень, то судам слід закривати відкрите провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначена правова позиція відповідає рекомендаціям Вищого адміністративного суду України, висловленим в пункті 13 інформаційного листа від 30 листопада 2009 року №1619/10/13 09.

З урахуванням викладеного, провадження у адміністративній справі №2а-4689/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС ЛТД" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування висновків акта перевірки в частині позовних вимог про скасування висновків акта від 16 травня 2011 року №204/23-3/36697963 "Про проведення документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС ЛТД" за період лютий 2011 року", та акта від 22 червня 2011 року №289/23-3/36697963 "Про проведення документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ "АВЕРС ПЛЮС ЛТД" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Електрохім" за період липень-грудень 2010 р., січень 2011 року та ПП "Експерт Логістік" за період січень та березень 2011 р." щодо визнання нікчемними правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС ЛТД", підлягає закриттю.

На підставі вищенаведеного, пункту 1 частини першої статті 157, статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у адміністративній справі №2а-4689/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС ЛТД" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби в частині позовних вимог про скасування висновків акта від 16 травня 2011 року №204/23-3/36697963 "Про проведення документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС ЛТД" за період лютий 2011 року" та акта від 22 червня 2011 року №289/23-3/36697963 "Про проведення документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ "АВЕРС ПЛЮС ЛТД" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Електрохім" за період липень-грудень 2010 р., січень 2011 року та ПП "Експерт Логістік" за період січень та березень 2011 р." щодо визнання нікчемними правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕРС ПЛЮС ЛТД".

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко