Постанова № 24383780, 25.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 квітня 2012 року 11:41 № 2а-3331/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., за участю секретаря судового засідання Мосійчук І.М. та представників: позивача -Любименко І.В., відповідача -Оксентюк О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової службипро скасування податкового повідомлення-рішення від 17 листопада 2011 року № 0033011510, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07 березня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Славутич»(далі -ТОВ «Славутич») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі -ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення від 17 листопада 2011 року № 0033011510.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 березня 2012 року закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-3331/12/2670 призначено до судового розгляду на 21 березня 2012 року.

В судовому засіданні 21 березня 2012 року оголошувалась перерва до 04 квітня 2012 року.

04 квітня 2012 року в судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача -ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на належного відповідача - ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби.

В судовому засіданні 04 квітня 2012 року оголошувалась перерва до 25 квітня 2012 року.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Славутич»(ідентифікаційний код 16458439) зареєстровано 03 лютого 2003 року Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 371475). Вказане товариство розташоване за адресою: 03040, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, буд. 94/1, офіс 37.

ТОВ «Славутич»взято на податковий облік ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 15 січня 2008 року за № 106781.

24 жовтня 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Славутич», за результатами якої складено Акт від 24 жовтня 2011 року № 3517/15-127/16458439.

В ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Славутич»в податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року неправомірно визначено р. 06.6 декларації (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду), що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 2 231 729 грн.

Податковим органом було встановлено порушення пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Позивач подав до податкового органу заперечення на Акт перевірки від 08 листопада 2011 року № 35.

У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 14 листопада 2011 року № 18673/10/15-111, висновки, викладені в акті камеральної перевірки № 3517/15-127/16458439 від 24 жовтня 2011 року залишено без змін.

17 листопада 2011 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на підставі Акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення за формою «П»№ 0033011510, яким згідно з пунктом 54.3 ст. 54 та пунктом 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України за порушення пункту 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 231 729,00 грн. за ІІ квартал 2011 року.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в адміністративному порядку до ДПА у м. Києві та ДПС України, які своїми рішеннями відповідно від 27 січня 2012 року № 842/10/25-114 та від 23 лютого 2012 року № 3256/6/10-2415 його скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення -без змін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно зменшено йому суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та невірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, оскільки ним у повній мірі було сформоване від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року на підставі п. 150.1 ст. 150 та п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 37.1 статті 37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 150.1. статті 150 Розділу ІІІ Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 р. з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

У п. 1 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України зазначено, що Розділ III Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 р. N 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у зв'язку із набранням 01.04.2011 р. чинності розділом III Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 р., від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 р., що увійшло до першого кварталу 2011 р. відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 р. N 334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 р. не включається.

За результатами дослідження податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року та уточнювальних розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2010 рік та I квартал 2011 року, які долучені позивачем, встановлено наступне.

У податковій декларації за другий квартал 2011 року, яка подана позивачем до податкової інспекції 09.08.2011 р. у рядку 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року»задекларована сума 4 074 460,00 грн. У рядку 07 декларації «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності»вказано суму -4 690 124 грн.

В уточнювальному розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2010 рік, який подано до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, сума завищеного об'єкта оподаткування склала -2 231 729,00 грн.

В уточнювальному розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за I квартал 2011 року, який подано до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, сума завищеного об'єкта оподаткування склала -4 074 460,00 грн.

Із зазначеного слідує, що сума завищеного об'єкта оподаткування в розмірі 2 231 729,00 грн., є від'ємним значенням минулого 2010 року.

Позивачем, в якості доказів формування від'ємного значення за результатами діяльності підприємства у 2010 року було надано договір позики № 09/10/07 укладений 10 жовтня 2007 року між Джераміно Ентерпрайзес Лімітед та Товариством з обмеженою відповідальністю «Славутич», Договір оренди земельної ділянки від 20 жовтня 2005 року укладений між Київською міською радою та ТОВ «Славутич»та бухгалтерську довідку від 24.04.2012 р.

Суд вважає, що дані докази не можуть вважатися підтвердженням формування від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року, оскільки були вже включенні до І кварталу 2011 року, за наслідками 2010 року.

Також, на думку суду, надані позивачем документи не можуть свідчити про законність формування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, що відображенні ним у відповідній декларації за ІІ квартал 2011 року.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми Закону, підприємством у податковій декларації з податку на прибуток за результатами ІІ-го кварталу 2011 р. завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 2 231 729,00 грн., чим порушено п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ.

А, отже правомірність рішення суб'єкта владних повноважень доведено відповідачем.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 17 листопада 2011 року № 0033011510 винесено податковим органом правомірно, а тому підстави для його скасування відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог ТОВ «Славутич», у зв'язку із чим в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Приймаючи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Славутич»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України , шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28.04.2012 р.