Постанова № 24381256, 31.05.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.05.2012 р. справа №5009/681/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Принцевської Н.М., Скакуна О.А.при секретарі судового засідання Пруцькіх Н.Р.за участю представників: від позивача: ОСОБА_5 -довір. від відповідача:не з'явився. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Запоріжжяна рішення господарського судуЗапорізької області від26.03.2012р. по справі№5009/681/12 (суддя Попова І.А.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Росток-Дніпро»м.Дніпропетровськдо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Запоріжжяпростягнення 88 793 грн. 80 коп., з яких 87 808 грн. 73 коп. основного боргу за договором купівлі-продажу №121 від 21.09.2010р., 721 грн. 65 коп. 3% річних, 263 грн. 42 коп. інфляційний втрат.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Росток-Дніпро»м.Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Запоріжжя про стягнення 88 793 грн. 80 коп., з яких 87 808 грн. 73 коп. основного боргу за договором купівлі-продажу №121 від 21.09.2010р., 721 грн. 65 коп. 3% річних, 263 грн. 42 коп. інфляційний втрат.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.03.2012р. у справі №5009/681/12 (суддя Попова І.А.) позовні вимоги задоволені, стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росток-Дніпро»87 808 грн. 73 коп. основного боргу, 721 грн. 65 коп. річних процентів, 236 грн. 42 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1 775 грн. 86 коп. судових витрат.

Відповідач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 26.03.2012р. у справі №5009/681/12, у задоволенні позову відмовити.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що договором купівлі-продажу №121 від 21.09.2010р. врегульований порядок поставки та передачі товару покупцю, відповідно до якого підставою для поставки кожної партії товару є замовлення покупця, а підставою для передачі продавцем представнику покупця товарів (партії товару) є надання ним довіреності встановленого зразку на отримання визначеної кількості товару, оформленої належним чином. Посилається також на те, що всупереч наведеному відповідач не надав позивачу жодного замовлення на поставку товару, зазначеного в наданих позивачем накладних, що вказує на відсутність поставки товару. Крім того, зазначає, що під час розгляду справи ФОП ОСОБА_6 стверджував, що надані позивачем накладні є підробленими, оскільки за своїм змістом вони суттєво відрізняються від накладних, які звичайно виписує ТОВ «Росток-Дніпро», та вважає, що вони виготовлені шляхом додрукування тексту з назвою та реквізитами постачальника, у зв'язку з чим заявляв клопотання про призначення судової експертизи, яке, на його думку, судом було безпідставно відхилене, що призвело до неправильного вирішення спору. Також заявник апеляційної скарги посилається на те, що наявні в матеріалах справи накладні не містять інформації про особу, яка отримала товар і позивач не надав копії довіреності, виданої відповідачем на отримання товару, визначених у спірних накладних. Відповідач також зазначає, що передача товару від позивача відповідачу не підтверджена єдиним первинним документом -товарно-транспортною накладною. Також відповідач посилається на те, що вимога №07-09/111 від 07.09.2011р. про сплату 87 808 грн. 73 коп. за товар та повторна вимога №18-09/11 від 18.09.2011р. про сплату 87 808 грн. 73 коп. за товар не є вчиненою, оскільки підписані особою з перевищенням повноважень, наданих їй довіреністю. У зв'язку з наведеним вважає, що на момент подання позовної заяви до суду право позивача на стягнення грошових коштів у розмірі 87 808 грн. 73 коп. не було порушено, оскільки не настав строк оплати, а тому позовні вимоги є безпідставними.

Одночасно з апеляційною скаргою відповідач надав клопотання про призначення судової технічної експертизи документів.

Відповідач у судове засідання 29.05.2012р. не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходженням відповідача за межами України та неможливістю явки у судове засідання його представника, оскільки останній буде брати участь у іншому судовому засіданні, яке відбудеться у Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 244 Цивільного кодексу України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватись за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відповідно до ч. 5 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Оскільки Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, він не був позбавлений права реалізувати свої процесуальні права через будь-якого іншого представника, а також враховуючи те, що з зазначеного вище клопотання не вбачається, що у судовому засіданні, призначеному Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом на 29.05.2012р. о 13:30 буде приймати участь саме представник відповідача за довіреністю -ОСОБА_7, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про відкладення слухання справи задоволенню не підлягає.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 26.03.2012р. по справі №5009/681/12 -без змін. У судовому засіданні представник позивача підтримав правову позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.09.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Росток-Дніпро»(далі -продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (далі -покупець) було укладено договір купівлі-продажу №121 (далі -договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах, передбачених договором, товар (партію товару) у кількості, асортименті та по цінам, вказаним в накладних на відпуск товару (далі -товарна накладна), які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2.1 договору передача товару (партії товару) здійснюється в установленому діючим законодавством порядку. Підставою для поставки кожної партії товару є замовлення покупця, яке передається в усній або письмовій формі. Доставка товару (партії товару) здійснюється протягом 3 днів з моменту отримання замовлення продавцем. Підставою для передачі продавцем представнику покупця товару є надана ним довіреність встановленого зразка на отримання визначеної кількості товару, оформлена належним чином.

Пунктом 2.2 договору визначено, що поставки товару можуть здійснюватись централізовано-кільцевими перевезеннями виключно за умовами попереднього узгодження кількості, асортименту і часу поставки в письмовій та усній формі. Покупець зобов'язаний повідомити продавця про зразки підписів матеріально-відповідальних осіб, які приймають товар, і надати зразок відтиску печатки або штампу, якими на супровідних документах засвідчується такий підпис (Додаток №1).

На виконання умов п. 2.2 договору покупцем оформлено Додаток до договору купівлі-продажу № 121 від 21.09.2010 р. у вигляді довіреності щодо осіб, яким покупець доручає здійснювати отримання товару від продавця, в якій такою особою визначено особисто ОСОБА_6, який є відповідачем по даній справі.

Відповідно до п. 2.3 договору, всі ризики, пов'язані з поставкою товару покупцю за договором, несе продавець до моменту передачі товару покупцеві згідно товарної накладної.

Згідно п. 3.1 договору, ціна за одиницю товару і вартість партії товару встановлюються при поставці кожної партії товару зазначаються в товарній накладній, яка підписується обома сторонами.

Пунктом 5.1 договору визначено, що сторонами застосовуються умови оплати, визначені п. 5.2 договору, крім випадків, коли продавцем відносно покупця встановлена розрахункова політика. Умови оплати можуть бути наступними: передплата, по факту отримання товару (в день отримання товару); відстрочка платежу (календарних днів з моменту передачі товару).

Пунктами 5.2., 5.4 договору встановлено, що умови оплати по товарам побутової хімії -21 календарний день з моменту поставки. Оплата першої партії товару, яка поставляється за договором, здійснюється покупцем на умовах 100% передплати, не менш, ніж за 1 робочий день до передбачаємої дати поставки. На умовах, передбачених даним пунктом, здійснюється оплата покупцем партії товару, поставляємої після відновлення відвантажень, призупинених або припинених у випадках, передбачених договором чи законом.

Відповідно до розділу 6 договору, приймання товару (партії товару) покупцем здійснюється за кількістю згідно товарної накладної, за якістю -згідно сертифікату завода-виробника та/або встановленим стандартам на визначений вид товару в момент отримання товару в порядку, встановленому Інстракціями Держарбітражу №П-6, №П-7.

Позивач на виконання умов договору здійснив поставку товару -засобів гігієни відповідачу за видатковими накладними № *107253 від 30.09.2010р., № *115528 від 27.10.2010р., № *115529 від 27.10.2010р., № *116380 від 29.10.2010р., № *116377 від 29.10.2010р., № *116411 від 29.10.2010р., № *118338 від 08.11.2010р., № *121235 від 18.11.2010р., № *121233 від 18.11.2010р., № *121234 від 18.11.2010р. на загальну суму 87 808 грн. 73 коп., який отримано відповідачем, про що свідчить його підпис на зазначених накладних.

За вказаними видатковими накладними товар прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень.

У судовому засіданні 08.05.2012р. представник відповідача підтвердив, що видаткові накладні підписані особисто відповідачем.

Позивач, посилаючись на те, що відповідач зобов'язання за договором щодо оплати вартості отриманого товару не виконав, звернувся до суду з вимогою про стягнення боргу в розмірі 87 808 грн. 73 коп.

Оцінивши зміст спірного договору, господарський суд дійшов вірного висновку, що останній за правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 526, 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

У судовому засіданні апеляційного господарського суду відповідач не заперечував, що спірні видаткові накладні підписані особисто ОСОБА_6 При цьому вказує, що товар за ними отримував не від відповідача та посилається на те, що вказані видаткові накладні виготовлені шляхом додруковування тексту з назвою та реквізитами постачальника.

Одночасно з апеляційною скаргою відповідач надав клопотання про призначення судової технічної експертизи з метою з'ясування наступних питань: на одному чи на різних друкованих пристроях надруковані окремі фрагменти тексту накладних, чи не виконані фрагменти зазначених накладних в різний час.

З метою з'ясування фактичних обставин справи Донецький апеляційний господарський суд ухвалою від 08.05.2012р. зобов'язав позивача надати суду для огляду оригінали спірних накладних та додатки до договору купівлі-продажу №121 від 21.09.2010р., а відповідача -докази отримання спірної продукції від іншої особи.

У судовому засіданні 29.05.2012р. судовою колегією оглянуто оригінали договору купівлі-продажу №121 від 21.09.2010р. з додатками та спірні накладні.

Відповідач на вимогу апеляційного господарського суду надав копію договору №002 від 16.08.2010р., укладеного між ПП ОСОБА_8 та ПП ОСОБА_6 та квитанції до прибуткових касових ордерів від 27.10.2010р., від 30.09.2010р., від 08.11.2010р., від 29.10.2010р., від 18.11.2010р. Предметом зазначеного договору є засоби жіночої та дитячої гігієни.

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції не розцінює надані відповідачем документи як належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вони не спростовують факту наявності господарських відносин між ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «Росток-Дніпро», а квитанції до прибуткових касових ордерів від 27.10.2010р., від 30.09.2010р., від 08.11.2010р., від 29.10.2010р., від 18.11.2010р., в яких підставами прийняття грошових коштів визначені накладні №№115528, 115529, 107253, 78338, 116380, 116377, 116534, 116411, 121235, 121233, 121234, не підтверджені певними доказами.

Таким чином підстави для призначення судової технічної експертизи документів відсутні, оскільки відповідач не довів отримання спірного товару від іншої особи, а тому клопотання відповідача про призначення судової технічної експертизи документів задоволенню не підлягає.

Безпідставним є посилання відповідача на те, що єдиним первинним документом, який підтверджує передачу товару від позивача відповідачу відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 може бути лише товарно-транспортна накладна, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб є: для водія -посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

З наведеного вбачається, що товарно-транспортна накладна не є єдиним первинним документом, який підтверджує передачу товару.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Пунктами 1.1, 3.1 договору визначено, що товарна накладна є невід'ємною частиною договору, в якій визначається кількість, асортимент і ціна поставляє мого товару.

Підписання накладної покупцем свідчить про приймання товару за якістю та кількістю без зауважень (п. 6.2 договору).

Тобто сторони обумовили в договорі, що документом, який підтверджує поставку товару покупцю є товарна накладна.

Таким чином позивач довів належними та допустимими доказами отримання товару саме відповідачем.

Як зазначалось вище, п. 5.2 договору визначені умови оплати по товарам побутової хімії: 21 календарний день з моменту поставки. Разом з тим, вказаним пунктом договору не визначений строк оплати за поставку по косметичним та парфумерним товарам, по продуктам харчування та іншим видам товару.

Виходячи з того, що за змістом наданих до матеріалів справи накладних вбачається, що позивач поставляв відповідачу засоби гігієни, порядок та строк оплати яких сторонами в договорі не визначений.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимогами №07-09/11 від 07.09.2011р. та №18-09/11 від 18.10.2011р., направленими ТОВ «Росток-Дніпро»на адресу відповідача, позивач просив сплатити останнього вартість поставленого товару в розмірі 87 808 грн. 73 коп.

В підтвердження отримання відповідачем вимоги №18-09/11 від 18.10.2011р. позивачем надано копію повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що вказана вимога отримана особисто відповідачем 24.10.2011р., а тому у останнього обов'язок щодо оплати вартості отриманого товару виник 01.11.2011р.

Безпідставними є посилання відповідача на те, що вказана вимога підписана особою з перевищенням повноважень, наданих їй за довіреністю, оскільки із тексту довіреності №22/03 від 22.03.2011р. вбачається, що представнику ТОВ «Росток-Дніпро»ОСОБА_5, було надано право бути повноважним представником товариства у відносинах з державними органами, фізичними та юридичними особами, а саме: надавати запити і отримувати відповіді, одержувати будь-які документи на ім'я товариства у встановленому порядку, у тому числі акти, довідки та інші документи, подавати заяви та інші документи. Тобто перелік повноважень ОСОБА_5 не є вичерпаним, а тому остання мала повноваження на підписання вимог про оплату товару.

Враховуючи вищевикладене, відповідач зобов'язання щодо сплати поставленого товару за договором купівлі-продажу №121 від 21.09.2010р. належним чином не виконав, у зв'язку з чим судова колегія погоджується з висновком господарського суду щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог в частині стягнення боргу в розмірі 87 808 грн. 73 коп.

Також позивач просив стягнути з відповідача 3 % річних за період з 02.11.2011р. по 10.02.2011р. в розмірі 721 грн. 65 коп. та інфляційні втрати за період листопад 2011р-грудень 2011р. в розмірі 263 грн. 42 коп.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Після перерахунку, здійсненого з дотриманням положень чинного законодавства, господарським судом Запорізької області правомірно та обґрунтовано присуджено до стягнення 3% річних в розмірі 721 грн. 65 коп. та інфляційні втрати в розмірі 263 грн. 42 коп.

При таких обставинах апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні суду першої інстанції.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 26.03.2012р. по справі №5009/681/12 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Запоріжжя -без задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 26.03.2012р. по справі №5009/681/12 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 26.03.2012р. по справі №5009/681/12 - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Н.М. Принцевська

О.А. Скакун

Надруковано 6 прим.:

1-2. Позивачу;

3. Відповідачу;

4. У справу;

5. ДАГС;

6. ГСЗО