Рішення № 24379838, 28.05.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "28" травня 2012 р. Справа № 18/5007/19/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 29.12.2011р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека-24" (м.Дніпропетровськ)

до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 30334,54грн. (згідно заяви про зменшення позовних вимог, а.с.90).

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 32244,41грн. заборгованості, з яких: 27576,85грн. - основного боргу, 1504,90грн. - пені, 2757,69грн. - штрафу, 110,31грн. - інфляційних, 294,66грн. - 3% річних.

Представник позивача в судове засідання подав заяву про зменшення позовних вимог (а.с.90), в якій позивач просить стягнути з відповідача 30334,54грн., з яких: 27576,85грн. - основного боргу та 2757,69грн. - штрафу.

Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, приймається господарським судом та ухвалюється вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 30334,54грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та заяви про уточнення підстав позову (а.с.91-92, 169-170).

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить Реєстр Ф103 на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 16.05.2012р., а.с.88-89).

Раніше, ухвали суду від 03.04.2012р., 23.04.2012р. направлені на юридичну адресу відповідача (що зазначена в позовній заяві та у витягу з ЄДРПОУ - АДРЕСА_1 а.с.60-62) повернуті поштовим відділення з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з п.п.116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 №01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

А тому, примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою "адресат вибув", "адресат відсутній "і т.п. вважається належним доказом виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Окрім того, явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача а не його обов'язком. Суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги той факт, що неявка повідомленого належним чином представника відповідача не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 23 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека - 24" (замовник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (виконавець, відповідач) укладено договір про надання інформаційно-консультаційних та кур'єрських послуг, за умовами якого замовник доручив, а виконавець зобов'язався виконати наступні послуги: розповсюджувати інформацію про наявність та вартість лікарських засобів і товарів медичного призначення, що реалізується в аптеках замовника та здійснювати пошук кінцевих споживачів - покупців товару; здійснювати кур'єрську доставку товару кінцевим споживачам (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору замовник зобов'язаний, зокрема, передачу товару виконавцю для кур'єрської доставки кінцевим споживачам проводити за відповідним актом.

Розмір плати за надані послуги виконавцем встановлюються щомісячно і вказується в акті приймання-передачі виконаних робіт та сплачуються замовником на протязі п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання передачі виконаних робіт (п.5.1 договору).

Відповідно до умов договору, при купівлі продажу товару у позивача відповідач діяв як повірений споживача, оскільки пунктом 2.2 договору сторони погодили, що виконавець зобов'язаний отримувати від кінцевого споживача кошти за товар та вносити їх у триденний термін з моменту доставки на розрахунковий рахунок або у касу замовника; щомісячно надавати замовнику акт приймання-передачі виконаних робіт про обсяги отриманих для кур'єрської доставки товарів та сплачених за них коштів покупцями.

На виконання пункту 2.1 договору позивач в період з 05.04.2011р. по 29.09.2011р. передавав, а відповідач приймав лікарські засоби та товари медичного призначення для кур'єрської доставки кінцевим споживачам (а.с.26-45). Відповідач в свою чергу проводив з позивачем розрахунки, що підтверджується банківськими виписками (а.с.101-168).

Внаслідок неналежного виконання ФОП ОСОБА_2 договірних зобов'язань за останнім утворилась заборгованість за виданий на підставі актів приймання передачі майна (накладним) №YZ25959429-1 від 07.04.2011р., №YZ25981445-1 від 12.04.2011р., №YZ26093943-1 від 27.04.2011р., №YZ26164947-1 від 05.05.2011р., №YZ26175932-1 від 06.05.2011р., №Z27144251-1 від 09.08.2011р., №Z27212528-1 від 12.08.2011р., №Z27535697-1 від 15.09.2011р., №Z27535670-1 від 15.09.2011р., №Z27535643-1 від 15.09.2011р., №Z27521636-1 від 28.09.2012р. (а.с.73-83) товар на загальну суму 27576,85грн. (а.с.72).

Також матеріалами справи підтверджено, що між сторонами складались акти виконаних робіт, які свідчать про надання відповідачем посередницьких, інформаційно-консультаційних, кур'єрських послуг та приймання виконаних робіт позивачем, за які позивач провів розрахунки (а.с.93-100).

Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є змішаним та містить ознаки договорів купівлі-продажу та надання послуг.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось, пунктом 2.2. договору визначено, що виконавець зобов'язаний отримувати від кінцевого споживача кошти за товар та вносити їх у триденний термін з моменту доставки на розрахунковий рахунок або у касу замовника.

Судом встановлено, що відповідач оплатив отримані у позивача лікарські засоби та вироби медичного призначення частково.

Залишок недоплаченої суми за отриманий відповідачем у позивача товар згідно актів приймання-передачі (накладним) №YZ25959429-1 від 07.04.2011р., №YZ25981445-1 від 12.04.2011р., №YZ26093943-1 від 27.04.2011р., №YZ26164947-1 від 05.05.2011р., №YZ26175932-1 від 06.05.2011р., №Z27144251-1 від 09.08.2011р., №Z27212528-1 від 12.08.2011р., №Z27535697-1 від 15.09.2011р., №Z27535670-1 від 15.09.2011р., №Z27535643-1 від 15.09.2011р., №Z27521636-1 від 28.09.2012р., складає 27576,85грн. (а.с.72).

Враховуючи, що відповідач не провів з позивачем розрахунки у строки, обумовлені договором, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 27576,85грн. заборгованості обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач відповідно до п.4.4 договору за порушення строків оплати нарахував відповідачу 2757,69грн. штрафу.

Відповідно до п. 4.4 договору при порушенні строків внесення коштів на поточний рахунок замовника, понад 7 календарних днів виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від вартості переданого для доставки товару.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Перевіривши розрахунок штрафу (а.с.3), суд вважає його обґрунтованим, оскільки штраф у розмірі 2757,69грн. нарахований відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів проведення розрахунків за отриманий товар, або доказів на підтвердження повернення товару позивачу не надав, доводів позивача не спростував.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню на суму 30334,54грн., з яких: 27576,85грн. основного боргу та 2757,69грн. штрафу.

Витрати, пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека 24" (м.Дніпропетровськ, вул.Панікахи, 2, корпус 11, офіс 412, код 36573533)

- 27576,85грн. основного боргу;

- 2757,69грн. штрафу;

- 1609,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати 2прим.:

1 - до справи;

2- відповідачу (рекомендов.з повідомленням)