Рішення № 24375420, 25.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-22/5185-2012 25.05.12

За позовом Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтранссервіс»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 09/38 від 15.08.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 17.05.2012р.);

25.05.2012р. в судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Миколаївський морський торговельний порт»(надалі ДП «Миколаївський морський торговельний порт», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтранссервіс» (надалі ТОВ «Профтранссервіс», відповідач) суми основного боргу 35 741, 95 грн., суми пені 9 461, 10 грн., суми 3% річних 1 833, 43 грн., суми індексу інфляції 3 453, 05 грн.. .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № 6/09 від 17.04.2009р., не у повному обсязі виконані зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та наданих послуг, у зв'язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку. Також, посилаючись на умови договору, з урахуванням вимог Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідачем надано відзив на позов, в якому зазначено про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог про стягнення суми пені, оскільки на час звернення до суду закінчився строк позовної давності за такими вимогами. У справі відповідачем подано також заяву де зазначено про сплив строку давності, який передбачений ст. 258 ЦК України що є підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 9 461, 10 грн..

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2009р. між ДП «Миколаївський морський торговельний порт»та ТОВ «Профтранссервіс»укладено договір № 6/09 за умовами якого, порт (позивач у справі) виконує роботи та надає послуги по організації навантажувально-розвантажувальних робіт з зерном та насінням навалом транзит, експорт у обсязі 1 000 000 т на рік, що переробляються елеватором на причалі Порту № 7 за варіантом № «7»елеватор - судно, а Генекспедитор (відповідач у справі) приймає ці послуги та оплачує їх згідно рахунків порту.

Про виконання договору свідчать складені коносаменти № 1 від 21.01.2011р., № 1 від 11.12.2010р., № 2 від 11.12.2010р., № 3 від 13.12.2010р., № 4 від 13.12.2010р., які у належним чином засвідчених копіях наявні у матеріалах справи, містять реквізити вантажоотримувача та порту призначення, підписані уповноваженим представником ТОВ «Профтранссервіс», скріплені печаткою товариства.

Відповідно до п. 7.1 договору, термін дії договору починається з моменту його підписання обома сторонами та закінчується 31 грудня 2009 року включно; якщо за місяць до закінчення строку дії договору не надійшло письмової заявки від жодної із сторін про його розірвання, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік.

Сторонами не надано доказів на спростування, а матеріали справи вказують на те, що виконання робіт та надання послуг згідно представлених суду документів здійснювались за договором, який був пролонгований, з огляду на відсутність заяв про його припинення (розірвання).

Виставлені на оплату рахунки № 74032506 від 20.12.2010р. на суму 38 226, 41 грн., № 74042506 від 20.12.2010р. на суму 19 982, 41 грн., № 00812506 від 25.01.2011р. на суму 9 788, 98 грн. оплачені не у повному обсязі (проведено часткову сплату по рахунку № 74032506 від 20.12.2010р. згідно платіжного доручення № 1000225896 від 06.06.2011р. в сумі 32 245, 85 грн.), у зв'язку з чим, заборгованість перед позивачем станом на день вирішення спору складає 35 741, 95 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

В силу ч. 1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положення ч. 1 ст. 174 ГК України, а також п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, якою закріплений принцип свободи договору, передбачають можливість існування змішаного типу договору, тобто такого договору, який опосередковує різнорідні відносини та поєднує умови, які є необхідними для формування певного виду зобов'язання.

Договір укладений між сторонами містить в собі елементи як договору підряду, так і договору про надання послуг. Відносини сторін що виникають по договору з приводу надання послуг регулюються положеннями глави 63 розділу 3 ЦК України, у главі 61 визначені положення які регулюють відносини що виникають з підряду.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порядок розрахунків сторони погодили у розділі 3 договору, та згідно з п. 3.5 договору, остаточні розрахунки з портом, Генекспедитор здійснює у термін не пізніше п'яти банківських діб з дати надання послуг; датою надання послуг порту з організації навантажувально-розвантажувальних робіт на суднову партію вважається дата оформлення коносаменту.

Враховуючи, наведені положення договору, при складанні коносаментів якими підтверджується надання послуг 21.01.2011р., 11.12.2010р., 13.12.2010р, строк виконання зобовязання по оплаті є таким що настав згідно умов договору у термін не пізніше п'яти банківських діб з дати надання послуг.

Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 67 987, 80 грн. свідчить, зокрема лист-відповідь за вих. № 056/03 від 10.03.2011р., який отриманий у відповідь на претензію позивача про сплату боргу що утворився.

Після зазначеної відповіді, позивачем на банківський рахунок отримано 32 245, 85 грн., що підтверджено платіжним дорученням № НОМЕР_1 від 06.06.2011р. у зв'язку з чим заборгованість відповідача що є непогашеною в сумі 35 741, 95 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 4.3 договору за несвоєчасну оплату рахунків порту ген експедитор сплачує:

- пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, він несплаченої суми за кожен день прострочення до повної сплати заборгованості;

- суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції, за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положення зазначеної норми закону встановлюють строк нарахування пені, який обчислюється з дня коли зобов'язання мало бути виконане. Зазначене обумовлено також положеннями ст. 253 ЦК України, згідно з якими перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Матеріалами справи підтверджується, що оплата наданих послуг за несплаченими рахунками на суму 35 741, 95 грн., з урахуванням положень договору (п. 3.5) мала бути здійснена відповідачем протягом п'яти банківських діб з дати надання послуг, відповідно нарахування штрафних санкцій слід проводити по рахунках № 74032506, 74042506 від 20.12.2010р. (коносаменти № 1 від 11.12.2010р., № 2 від 11.12.2010р., № 3 від 13.12.2010р., № 4 від 13.12.2010р.) з 20-21.12.2010р. (п'ятий банківський день припадає на п'ятницю 17.12.2010р. та на 20.12.2010р. понеділок, відповідно наступним робочим днем з якого настає прострочення є 20.12.2010р. та 21.12.2010р.), а по рахунку № 00812506 від 25.01.2011р. (коносамент № 1 від 21.01.2011р.) з 31.01.2011р., оскільки на вказані дати відповідач вважається таким що прострочив виконання зобов'язання.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) ст. 258 ЦК України

Тобто, строк позовної давності в один рік для стягнення пені встановлений ст. 258 ЦК України є строком в межах якого позивач мав право звернутись до суду з відповідною вимогою.

Частинами 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, виходячи з наведених положень закону та договору, позивач мав право вимагати від відповідача сплати пені у відношенні простроченої суми, і такі вимоги мали б бути задоволені судом в разі їх заявлення у строк до 20-21.2011р. у відношенні пені нарахований на заборгованість згідно рахунків № 74032506, 74042506 від 20.12.2010р. та при заявленні вимог щодо стягнення пені нарахованої у відношенні боргу по рахунку № 00812506 від 25.01.2011р. у строк до 31.01.2012р. (протягом року з дня коли виникло таке право), та враховуючи, що на дату звернення позивача з позовом до суду (18.04.2012р.) закінчився строк позовної давності заява відповідача про закінчення строків давності є підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення пені взагалі.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявного прострочення сплати по договору згідно виставлених рахунків № 74032506 від 20.12.2010р., № 74042506 від 20.12.2010р., № 00812506 від 25.01.2011р., суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 3 453, 05 грн. наданим позивачем і вважає такий обґрунтованим (інфляційні збитки вираховувались за середнім індексом інфляції починаючи з місяця наступного за тим, в якому допущено прострочення).

Сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача в сумі 1 818, 88 грн. згідно наступного розрахунку:

- 32 245, 85 грн. (борг по рахунку № 74032506 від 20.12.2010р. що існував з 21.12.2010р. по 05.06.2011р.) х 3% : 365 х 167 (кількість днів прострочення в періоді з 21.12.2010р. по 05.06.2011р.) = 442, 60 грн.;

- 5 980, 56 грн. (залишок боргу по рахунку № 74032506 від 20.12.2010р.) х 3% : 365 х 376 (кількість днів прострочення в періоді з 21.12.2010р. по 31.12.2011р.) = 184, 82 грн.;

- 5 980, 56 грн. х 3% : 366 (кількість днів у 2012р.) х 104 (кількість днів прострочення в періоді з 01.01.2012р. по 13.04.2012р. дата на яку здійснено розрахунок позивачем) = 50, 98 грн.;

- 19 982, 41 грн. (борг по рахунку № 74042506 від 20.12.2010р.) х 3% : 365 х 375 (кількість днів прострочення в періоді з 22.12.2010р. по 31.12.2011р.) = 617, 53 грн.;

- 19 982, 41 грн. х 3% : 366 (кількість днів у 2012р.) х 104 (кількість днів прострочення в періоді з 01.01.2012р. по 13.04.2012р. дата на яку здійснено розрахунок позивачем) = 170, 34 грн.;

- 9 778, 98 грн. (борг по рахунку № 00812506 від 25.01.2011р.) х 3% : 365 х 335 (кількість днів прострочення в періоді з 31.01.2011р. по 31.12.2011р.) = 269, 25 грн.;

- 9 778, 98 грн. (борг по рахунку № 00812506 від 25.01.2011р.) х 3% : 366 (кількість днів у 2012р.) х 104 (кількість днів прострочення в періоді з 01.01.2012р. по 13.04.2012р. дата на яку здійснено розрахунок позивачем) = 83, 36 грн..

Розрахунки позивача судом не прийняті, оскільки виконані без врахування, що строк оплати по договору визначається у банківських днях, а не календарних, а також позивачем не враховано кількість днів у 2012 році -366.

Право кредитора вимагати стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 6/09 від 17.04.2009р. згідно виставлених рахунків № 74032506, № 74042506 від 20.12.2010р., № 00812506 від 25.01.2011р. відповідачем не спростовано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 609, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 1 303, 69 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтранссервіс»(юрид. адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе 40, літера «Г», ідент. код 35465163) на користь Державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт»(54002, м. Миколаїв, вул. Заводська 23, ідент. код 01125608) 35 741, 95 грн. (тридцять п'ять тисяч сімсот сорок одну гривню 95 копійок) суми основного боргу, 3 453, 05 грн. (три тисячі чотириста п'ятдесят три гривні 05 копійок) інфляційних збитків, 1 818, 88 грн. (одну тисячу вісімсот вісімнадцять гривень 88 копійок) три проценти річних, 1 303, 69 грн. (одну тисячу триста три гривні 69 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 30.05.2012