Ухвала суду № 24372896, 22.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" лютого 2012 р. м. Київ К/9991/68428/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Лосєв А.М.Судді: Бившева Л.І. Шипуліна Т.М., при секретарі Титенко М.П.за участю представників: позивача:не з'явився,відповідача:не з'явився,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011 р.

у справі № 2а-10414/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування

штрафних санкцій,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»(надалі -позивач, ТОВ «Дніпро-Вікторія») звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (надалі-відповідач, ДПІ у Оболонському районі міста Києва) про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Оболонському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2011 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011 р. скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою задоволено позовні вимоги: визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Оболонському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.12.2008 р. № 0011092305.

У касаційній скарзі ДПІ у Оболонському районі міста Києва, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011 р., а рішення суду першої інстанції -залишити в силі.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Представниками відповідача проведено перевірку залу гральних автоматів, який належить ТОВ «Дніпро-Вікторія»щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої 29.11.2008 р. складено акт № 1250/26/54/23/30407788 (надалі акт).

Перевіркою встановлено порушення приписів пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у тому, що на момент перевірки у приміщенні залу позивача знаходилось 9 гральних автоматів, які підключені до електромережі, перебували у робочому стані, однак без фіскальних функцій, а також в залі знаходився реєстратор розрахункових операцій, через який касир-оператор приймав гроші для виставлення кредитів за допомогою ключа.

На підставі акта відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.12.2008 р. № 0011092305, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 060,00 грн.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, мотивував своє рішення тим, що застосування штрафних санкцій неможливе, якщо гральні автомати, введені в експлуатацію до моменту включення комп'ютерно-касової системи «Фіскал»до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, не мають технічну можливість сумісності з цією системою.

Суд першої інстанції, залишаючи без задоволення позовні вимоги, виходив з того, що позивач не виконав свій обов'язок до 01.01.2007 р. застосовувати гральні автомати, які оснащені запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю), у тому числі тих, що вже використовуються.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством, а саме постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 р. № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»(надалі -постанова № 121) було встановлено термін переведення суб'єктів підприємницької діяльності, які працювали у сфері грального бізнесу із використанням гральних автоматів на розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, а саме до 31 грудня 2006 року.

Водночас згідно зі статтею 12 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(надалі -Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг») на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (надалі Державний реєстр) та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови № 121 обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють, покладено на Міністерство промислової політики.

Комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів включено до Державного реєстру наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції».

Таким чином, до вказаної дати у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у частині використання гральних автоматів, які переведені у фіскальний режим роботи.

Викладене дає підстави дійти висновку, що притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності за використання гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції, можливе з моменту включення до Державного реєстру комп'ютерно-касової системи «Фіскал», тобто з 1 липня 2008 року.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильним висновок суду першої інстанції у частині законності нарахування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 060,00 грн. за порушення приписів постанови № 121, а саме використання суб'єктом підприємницької діяльності 9 гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції.

Разом з тим, суд касаційної інстанції зазначає, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції помилково зазначив, що відповідальність за використання гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції наступає з 01.01.2007 р., а не з -01.07.2008 р. Однак, дана обставина не вплинула на правильність вирішення судом першої інстанції справи по суті.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити у силі рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 221, 225, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва у справі № 2а-10414/10/2670 задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011 р. скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2011 р. залишити в силі.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис) Бившева Л.І. (підпис)Шипуліна Т.М.