Ухвала суду № 24372179, 26.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" квітня 2012 р. м. Київ К-35118/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року

у справі №2а-17484/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСІ-ЕКО»(надалі -ТОВ «АСІ-ЕКО»)

до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (надалі -Ясинуватська ОДПІ)

про визнання недійсним повідомлення, та визнання дій протиправними, -

встановив:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсним повідомлення №8350/10/15-03-3 від 21.06.2010р., визнання дій протиправними.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2010р., позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Ясинуватської ОДПІ щодо надсилання ТОВ «АСІ-ЕКО»письмового повідомлення від 21.06.2010р. за №8350/10/15-013-3 із пропозицією надати нову податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року з виправленими показниками; зобов'язано Ясинуватську ОДПІ відповідно до її компетенції вчинити дії щодо прийняття від ТОВ «АСІ-ЕКО»податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року з додатками, датовану 16.06.2010р.; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «АСІ-ЕКО»судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1,70грн.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, ТОВ «АСІ-ЕКО»зареєстровано в якості юридичної особи Ясинуватською районною державною адміністрацією Донецької області 18.08.2005р., Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №626835, включено до ЄДРПОУ за №33660916. Позивач перебуває на податковому обліку в Ясинуватській ОДПІ з 18.08.2005р. за №322, є платником податку на додану вартість.

17.06.2010р. ТОВ «АСІ-ЕКО», відповідно до Договору №141 від 25.02.2010р. про визнання електронних документів, укладеному з Ясинуватською ОДПІ, надіслав електронною поштою на адресу відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість (далі за текстом - ПДВ) за травень 2010р. із додатками до неї, що підтверджується квитанцією №2 про прийняття звітності електронною поштою. Податкова декларація була доставлена 17.06.2010р. о 10:13год. та прийнята Ясинуватською ОДПІ.

Ясинуватською ОДПІ на адресу керівника ТОВ «АСІ-ЕКО»було надіслано повідомлення від 21.06.2010р. за №8350/10/15-013-3, у якому відповідач із посиланням на п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.4.5 наказу ДПА України від 31.12.2008 №827 та п.4.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054, пропонував позивачу надати нову податкову декларацію з виправленими показниками.

Згідно з п.1.11 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). П.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 цього Закону передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно з п.п.1.2, 3.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054, декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість». Декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти Е-mail; поштовими відправленнями.

Відповідно до п.4.1 Порядку №166 декларація подається платником у визначений у пункті 2.6 цього Порядку строк до підрозділу державної податкової інспекції (адміністрації), яким здійснюється приймання звітності, для реєстрації. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період, без наростаючого підсумку.

П.п.4.1.4 п. 4.1 цього Порядку передбачено, що добровільно платник податку може подати до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцем реєстрації податкову декларацію в електронній формі за умови реєстрації електронного підпису осіб (які підписують декларацію) у порядку, визначеному законодавством.

За змістом абз.1 п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Абзацом 5 п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Аналогічні положення містить й п. 4.3 Порядку №166.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008р. №827 були затверджені Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах податкової служби України (далі за текстом Методичні рекомендації), які мають обов'язковий характер для органів податкової служби.

Пунктом 4.5 Методичних рекомендацій встановлено, що якщо надана органу податкової служби платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом в якості податкової декларації.

У таких випадках працівники структурного підрозділу податкової служби, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп «ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання».

Структурним підрозділом органу податкової служби, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (п.п.4.1.3 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

У Базі даних адресата звітності ця податкова звітність тільки реєструється (без внесення показників) та отримує статус "Не визнано як податкова декларація" із обов'язковим зазначенням підстав невизнання, а в коментарях проставляється реєстраційний номер повідомлення органу державної податкової служби (про невизнання податкової звітності як податкової декларації) та дата його відправки.

Для інформування платників податків про відповідальність та наслідки повернення податкової звітності на дошці об'яв або інших інформаційних стендах в операційних залах розміщується витяг із Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4).

В ході судового розгляду справи відповідачем не підтверджено факту внесення до відповідної інформаційної бази Ясинуватської ОДПІ інформації про отриману відповідачем 17.06.2010р. податкову декларацію, не надано копію службової записки про передачу декларації до галузевого підрозділу. Крім того, відповідачем не було здійснено попередження позивача в усній формі про виявлені недоліки податкової декларації. Попередження у вигляді письмового повідомлення, як це було зроблено відповідачем, не передбачено вимогами законодавства, тобто вчинено не у межах його повноважень.

Крім того, відповідач при прийнятті податкової декларації фактично здійснив перевірку внесених до неї показників, що не передбачено вимогами абз.5 п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Так, в своєму повідомлення відповідач посилається на порушення позивачем при заповненні рядка 23 податкової декларації пункту 5.11 Порядку №166, яким передбачено, що якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Однак, виявлення помилки щодо показників декларації з огляду на приписи п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» можливе під час здійснення камеральної перевірки цієї декларації, тобто після її прийняття та визнання як податкової звітності.

Тому висновки судів першої та апеляційної інстанції про неправомірність дій Ясинуватської ОДПІ щодо надсилання позивачу письмового повідомлення від 21.06.2010р. за №8350/10/15-013-3 із пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками, відповідають вимогам закону.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про те, що позовні вимоги про визнання недійсним повідомлення не ґрунтуються на вимогах закону, так як воно не є рішенням податкового органу (податковим повідомленням). Враховуючи наведене та приписи п.1 ч.2 ст.162 КАС України вказане повідомлення не може бути визнано судом недійсним.

Судом першої інстанції вірно визначена, відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, можливість виходу за межі позовних вимог, шляхом зобов'язання Ясинуватської ОДПІ відповідно до її компетенції вчинити дії щодо прийняття від позивача податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року з додатками від 17.06.2010р.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем неправомірно не було вчинені дії, встановлені п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах державної податкової служби України; відповідач при прийнятті податкової декларації всупереч вимогам закону здійснив перевірку внесених до неї показників, що не передбачено вимогами абз.5 п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; виявлення помилки щодо показників декларації з огляду на приписи п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»можливе під час здійснення камеральної перевірки цієї декларації, тобто після її прийняття та визнання як податкової звітності.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко

Суддя Н.Є. Маринчак