Ухвала суду № 24371657, 15.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" березня 2012 р. м. Київ К-24285/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

при секретарі Кравченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»

на постанову Господарського суду Сумської області від 28 жовтня 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2010 року

у справі №АС3/51-09

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»(надалі -ВАТ «Сумихімпром»)

до Державної податкової інспекції в м.Суми, Головного управління державного казначейства України у Сумській області (надалі -ДПІ в м.Суми, ГУ ДКУ у Сумській області)

за участю Прокуратури Сумської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У січні 2009р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинними податкове повідомлення -рішення ДПІ в м.Суми №0000232311/0/84321 від 06.11.2008р.; №0000822314/0/85773 від 11.11.2008р.; №0000792201/0/85756 від 11.11.2008р.; №0000802314/0/85917 від 11.11.2008р.; рішення про застосування фінансових санкцій №0008782304/0/55788 від 11.11.2008.

Постановою Господарського суду Сумської області від 28.10.2009р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010р., в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ВАТ «Сумихімпром»звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ДПІ в м.Суми зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, ДПІ в м.Суми просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників ВАТ «Сумихімпром», ДПІ в м.Суми та Генеральної прокуратури України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, працівниками податкового органу була здійсненна позапланова виїзна перевірка ВАТ «Сумихімпром»з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2006р. по 30.06.2007р., за результатами якої складено акт №8722/2311/05766356/18 від 30.10.2008р.

В згаданому акті на думку, податкового органу, встановлено порушення позивачем

- п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 з урахуванням вимог п.1.3 п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч.1, ч.5 ст.203, ст.228, ч.1 ст.236 ЦК України, внаслідок чого додатково зменшено ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за серпень, вересень та грудень 2006р., січень -червень 2007р.;

- п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 з урахуванням вимог п.1.3 п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч.1, ч.5 ст.203, ст.228, ч.1 ст.236 ЦК України, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за червень 2007р.

- п.1.32 ст.1, п.3.1 ст.3, п.5.1 п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартал (9 місяців) 2006р. та за 2 квартал (I півріччя) 2007р. (згідно акту планової перевірки від 09.11.2007р. №110/23-312/05766356).

На підставі зазначеного акті ДПІ в м.Суми були прийняті спірні рішення.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суди попередніх інстанції цілком правильно та обгрунтовано виходили з наступного.

Стосовного правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення -рішення від 11.11.2008р. №0000822314/0/85773 про зменшення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 10.03.2006р. було укладено договір №694 на капітальне будівництво з ТОВ «Брайтон», предметом якого було в т.ч. виконання будівельних робіт на об'єктах ВАТ «Сумихімпром», вже виконаних до укладання даного договору підрядними будівельно -монтажними організаціями м.Суми та вже оплачених замовнику. При цьому, за умовами договору на капітальне будівництво №644 та відповідно до атів виконаних робіт, ВАТ «Сумихімпром»отримує ці ж самі послуги будівництва вже від ТОВ «Брайтон»за ціною збільшеною на 24,6% (за рахунок процентів на користування ТОВ «Брайтон»банківськими кредитами та послуг генпідряду).

Так, судами встановлено, що у липні 2006р. ВАТ «Сумихімпром»було реалізовано ТОВ «Брайтон»будівельні роботи, виконані на його об'єктах, на суму 4223729,80грн., а згідно актів від серпня, грудня 2006р. та січня 2007р. ВАТ «Сумихімпром»отримує ці ж роботи від ТОВ «Брайтон»по вартості 5264520,20грн.

Крім цього, ВАТ «Сумихімпром»виконує самостійно роботи з будівництва та реконструкції власних об'єктів та на виконання умов договору №694 передає ці роботи генпідряднику ТОВ «Брайтон»по кошторисній вартості згідно будівельних норм, а отримує ці ж роботи згідно актів від ТОВ «Брайтон»по вартості збільшеній на 37,2% (процентів на користування ТОВ «Брайтон»банківськими кредитами та послуг генпідряду). За період з 01.07.2006р. по 01.07.2007р. на виконання договорів підряду ВАТ «Сумихіпром»були виконані будівельні роботи на власних об'єктах та передані генпідряднику ТОВ «Брайтон»на загальну суму 5133000грн., а придбані ці ж робот ВАТ «Сумихімпром»від ТОВ «Брайтон»на суму 7043804,04грн.

Зазначені обставини, як вірно зазначають суди, свідчать про необґрунтоване завищення витрат на реконструкцію та будівництво власних об'єктів та на не законне вилучення активів підприємства державної власності.

Згідно будівельних норм (ДБН Д. 1.1-1-2000) до вартості будівництва можуть бути включені витрати замовника і підрядних будівельно-монтажних організацій, які пов'язані із здійсненням будівництва. Тобто, витрати генпідрядника ТОВ «Брайтон»(яке не є будівельною організацію) на обслуговування банківського кредиту та послуги генпідряду не відповідають умовам їх включення до вартості будівництва згідно обов'язкових будівельних норм.

Згідно Державних будівельних норм України (ДБН Д. 1.1 -1-2000 з урахуванням змін і доповнень), затверджених Наказом Держбуду України від 27.08.2000 №174, ці будівельні норми встановлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд… і носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної власності.

При цьому, суди звернули уваги на те, що ТОВ «Брайтон»не має відповідного обладнання, машин, механізмів, робочої сили, відповідних ліцензій для проведення будівельно - монтажних робіт. Останній згідно довідки №2837 з Єдиного Державного Реєстру підприємств і організацій здійснює види діяльності за КВЕД: 51.90.0 Інші види оптової торгівлі, 70.31.0 Діяльність агентств нерухомості та не є будівельно -монтажною організацією.

Таким чином позивач, підприємство 100% державної власності, уклало з ТОВ «Брайтон»договір на капітальне будівництво, згідно умов якого визначену згідно норм та затверджену проектною організацією вартість будівництва було збільшено на 36% на статті витрат, що не відповідають вимогам ціноутворення в будівництві згідно ДБН Д. 1.1 -1- 2000.

За таких обставин, суди обгрунтовано вважають, що відповідач правомірно посилається на ст. 216 ЦК України, відповідно до якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а тому податковим органом правомірно було зменшено ВАТ «Сумихімпром»податковий кредит, задекларований підприємством по операціям, що проведені на підставі таких нікчемних умов правочину.

Окрім цього, нікчемність договору на капітальне будівництво №694 від 10.03.2006р. між ВАТ «Сумихімпром»(Замовником) та ТОВ «Брайтон»(Генпідрядником) в частині збільшення втрат по будівництву у зв'язку із залученням ТОВ «Брайтон»як генпідрядника на статті витрат «кошти на покриття ризику», що були замінені згідно додаткових угод на статті витрат «кошти на обслуговування банківського кредиту»та «послуги генпідряду», у зв'язку з відсутністю фактичного надання таких послуг підтверджується ще і тим фактом, що в актах державних приймальних комісій закінчених будівництвом об'єктів ВАТ «Сумихімпром», як генпідрядники зазначені фактичні виконавці робіт, які виконали загально будівельні роботи по таким об'єктам, а не ТОВ «Брайтон».

Згідно акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта «Реконструкція контактного відділення сірчано-кислотного цеху №4 ВАГ «Сумихімпром»від 22.12.2006р., зареєстрованого інспекцією державного архітектурно -будівельного нагляду Сумської міської ради за №8 від 23.01.2007р. та затвердженого рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради за №17 від 23.01.2007р., «Будівництво здійснено генеральним підрядником ВАТ «СМНВО ім.Фрунзе», який виконав загально будівельні роботи. Згідно акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта «Будівництво складу грудкової сірки з відділенням плавлення на території ВАТ «Сумихімпром»від 22.06.2007р., зареєстрованого інспекцією державного архітектурно -будівельного нагляду Сумської міської ради за №104 від 03.08.2007р. та затвердженого Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради за №393 від 03.08.2007р., «Будівництво здійснено генеральним підрядником ДП СУ «Хіммонтаж -14»ЗАТ «Промтехмонтаж -1», який виконав загально будівельні роботи.

Тобто, єдиною метою та результатом укладання договору генпідряду з ТОВ «Брайтон»для ВАТ «Сумихімпром»стало необґрунтоване завищення витрат на будівництво та вилучення коштів державного підприємства, тому суди дійшли вірного висновку про те, що податкові накладні виписані ТОВ «Брайтон»на виконання договору №694 на капітальне будівництво -не дають права на податковий кредит та бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до матеріалів справи ВАТ «Сумихімпром»17.07.2007р. уклало з ТОВ «Еквім»договір №23/1510 на покупку шпал дерев'яних в кількості 620 штук на загальну суму з ПДВ -49602,48грн., в т.ч. ПДВ -8267,08грн. На виконання зазначеного договору ВАТ «Сумихімпром»перераховує ТОВ «Еквім»грошові кошти в сумі 700833,35грн., а ТОВ «Еквім»в свою чергу надає ВАТ «Сумихімпром»товаросупровідні документи на поставку товарів (шпали, дерев'яні, болти, прокладки, підкладки, шурупи). Всього в періоді, що перевірявся ТОВ «Еквім»було надано видаткових накладних на поставку матеріалів на загальну суму 697833,35грн., в т.ч. ПДВ-116305,54грн.

Нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Еквім»полягає в тому, що він не був спрямований на настання правових наслідків, що ним обумовлені, а саме на поставку товарно-матеріальних цінностей.

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Оскільки в даному випадку поставка не відбувалась -товариством «Еквім»неправомірно видано ВАТ «Сумихімпром»податкові накладні, які не фіксують факти здійснення господарських операцій, а отже не відповідають вимогам ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Щодо податкового повідомлення-рішення від 11.11.2008р. №0000822314/0/85773 у зв'язку із встановленими порушеннями п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 262933грн., судами зазначено, що заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки частково відшкодовані в сумі 161780грн., відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачу правомірно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 161780грн. та штрафні санкції в розмірі 80890грн.

При цьому сума зменшення бюджетного відшкодування ПДВ по операціям з ТОВ «Еквім»складає 75848,00грн., з яких на момент перевірки відшкодовано 56823,00грн., у зв'язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов'язання 56823,00грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 28411,50грн.: по операціям з ТОВ «Брайтон» складає 187085,00грн., з яких на момент перевірки відшкодовано 104957,00грн., у зв'язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов'язання 104957,00грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 52478,50грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 06.11.2008р. №0000232311/0/84321 донараховано податок на прибуток в сумі 22086грн. (в т.ч. 14724грн. - основного платежу та 7362грн. - штрафних санкцій) у зв'язку з порушенням ВАТ «Сумихімпром» вимог п.3.1 ст.3, п.5.1 ст.5, п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Позивачем було придбано товар (міндобрива) за ціною, що вище ніж середні ціни на реалізацію зазначеного міндобрива власного виробництва, та реалізовано за ціною нижче ціни придбання, що не направлено на отримання доходу по даній операції.

Згідно п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарською -є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою, діяльність в рамках визначення господарської діяльності згідно вказаного закону. Спрямованість діяльності підприємства на отримання доходу є обов'язковою умовою для включення відповідних ви фат до валових та сум ПДВ до податкового кредиту.

Згідно п.5.1 ст.5 вказаного Закону валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт. послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Перевіркою встановлено завищення валових витрат за 3 квартал 2006р. на суму 58897грн.

Що ж стосується рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до ст.3 цього Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

З матеріалів справи вбачається, що згідно дозволу Виконавчого комітету Сумської міської ради від 24.09.2003р. №795 цей дозвіл було надано ВАТ «Сумихімпром»на відкриття автомобільної газо-наповнюючої компресорної станції, що знаходиться за адресою м.Суми, вул.Харківська, п/в 12.

26.07.2004р. ВАТ «Сумихімпром»звернулось до ДПІ в м.Суми із заявою №08-165, відповідно до якої просило зареєструвати РРО, який буде встановлено на АГКС ВАТ «Сумихімпром»за адресою м.Суми, вул.Харківська, п/в 12.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанції встановлено порушенням позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»при проведені розрахунків щодо реалізації газу на АГКС, застосування податковим органом до позивача штрафних (фінансових) санкції було здійснено правомірно.

Залишаючи в силі податкове повідомлення-рішення від 11.11.2008р. №0000802314/0/85917, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 437772,00 грн., судами попередніх інстанції було встановлено, що підприємством було завищено

- валові витрати по придбанню товарів, робіт (послуг) у зв'язку з включенням ВАТ «Сумихімпром»до валових витрат вартості отриманих матеріалів ТОВ «Еквім», які фактично не поставлялися на загальну суму 584027,79грн. по нікчемним угодам з ТОВ «Еквім», чим було порушено п.5.1, п.п.5.2.1 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч.ч.1, 5 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного Кодексу України щодо загальних вимог додержання яких є необхідним для чинності правочину.

- валові витрати по страхуванню законсервованих основних фондів на загальну суму страхового платежу в розмірі 205385,67грн., в результаті було порушено п.п.5.4.6. п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», передбачає віднесення платником податку до складу валових витрат витрати зі страхування майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов 'язаних із здійсненням ним господарської діяльності.

- суми амортизаційних відрахувань на суму 507728грн. в зв'язку з нікчемністю угоди №694 від 10.03.2006р. з ТОВ «Брайтон», з вартості введеного в експлуатацію об'єкта, знято витрати по придбанню від ТОВ «Брайтон»будівельних робіт, послуг на обслуговування банківського кредиту та послуг генпідряду, чим було порушено п.п.8.3.2 п.8.3 ст.8, п.п.8.4.2 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім цього, суди обгрунтовано погодились з податковим повідомленням-рішенням від 11.11.2008р. №0000792201/0/85756, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 459889,77грн., з огляду на таке.

В ході перевірки було встановлено правовідносини ВАТ «Сумихімпром»з Company «Forte Trading S.A.», яка є резидентом Канади.

Згідно п.13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти: зокрема, доходи від фрахту.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Позивач вважає, що доходи одержані Company «Forte Trading S.A.»згідно ст.8 Конвенції між Україною і Канадою про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходів і майна -будуть оподатковуватись лише в Канаді. При цьому він посилається на п.4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 6 травня 2001 р. N 470, згідно якого підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Разом з тим, позивач не враховує норму зазначеного Порядку, відповідно до якої така Довідка повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та містити визначену інформацію.

Довідка про постійне місце знаходження Company «Forte Trading S.A.», яка була надана позивачем, засвідчена шляхом проставлення Апостиля.

Проставлиння Апостиля як єдина формальна процедура, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, яким скріплений документ, передбачено ст.3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів.

Згідно ст.1 Конвенції - вона поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з договірних держав і мають бути представлені на території іншої договірної держави. Канада, резидентом якої Company «Forte Trading S.A.», не є державою -учасницею Конвенції, що скасовує вимогу легалізації Іноземних офіційних документів, а отже, надана довідка про постійне місце знаходження Company «Forte Trading S.A.», належним чином в Україні -не легалізована.

До того ж викладене підтверджується позивачем в своїй заяві від 16.03.2009р., де зазначено, що на даний час проводиться легалізація довідки відповідно до чинного законодавства.

Тобто, на момент проведення перевірки підстави для застосування ст.8 Конвенції між Україною і Канадою про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходів і майна до відносин ВАТ «Сумихімпром»та Company «Forte Trading S.A.»були відсутні, а отже висновки про порушення позивачем вимог п.п.«в»п.13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром»- залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Сумської області від 28 жовтня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко

Суддя Н.Є. Маринчак