Ухвала суду № 24370221, 30.05.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 р. Справа № 84579/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Ніколіна В.В., Старунського Д.М.

з участю секретаря судового засідання Грущенко І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2011 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Язьм» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2010 року ТзОВ «Фірма Язьм» звернулась до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач посилався на те, що ним правомірно здійснено виправлення арифметичної помилки у податковій звітності з податку на прибуток підприємства шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок.

Висновки відповідача щодо порушень ТзОВ «Фірмою Язьм» вимог п.п. 7.3.3 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не відповідають нормам чинного законодавства, тому податкове повідомлення-рішення №0001642300/0/14672 від 24.06.2010 року, прийняте за наслідками виїзної планової перевірки позивача за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, оформленої актом №729/440/23-118/31978707 від 14.06.2010 року, підлягає скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2011 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення №0001642300/0/14672 від 24.06.2010року, прийняте ДПІ у Шевченківському районі м. Львова.

Постанову суду першої інстанції оскаржила ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що висновки акту перевірки про завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2009 рік та заниження податку на прибуток за 1-й квартал 2010 року є обгрунтованими. Тому вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, оскільки позивачем порушено вимоги п.п. 7.3.3 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Апелянт просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2011 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши суддю-доповідача, представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Язьм», який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

В справі встановлено, що 12.07.2006 року між ТзОВ «Фірма«Язьм» (боржник за договором) та компанією «Вуд Декор Інжиніринг Лімітед» Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії (кредитор за договором) було укладено кредитний договір №01/06, за умовами якого кредитор надає боржнику фінансовий кредит у розмірі 2200000,00 доларів США. До кредитного договору укладались додатки, якими вносились зміни та доповнення до договору. Станом на 01.07.2008 року заборгованість за кредитним договором не була погашена та становила 1300000,00 доларів США.

При зміні курсу долара США до національної валюти у 2008 році позивачем не було здійснено переоцінки балансової вартості залишку заборгованості по кредиту. Дана помилка була виявлена платником податків значно пізніше. У результаті проведеного позивачем перерахунку збільшено балансову вартість заборгованості станом на 30.09.2009 року. Згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань за 9 місяців 2009 року, поданим до ДПІ в Шевченківському районі м. Львова 05.02.2010 р. за № 3306, платник податків збільшив суму скоригованих валових витрат за 9 місяців 2009 року на суму 4121000,00 грн., зазначивши її як дооцінку залишку заборгованості у іноземній валюті станом на 30.09.2009 року

В травні-червні 2010 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова була проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «Фірма «Язьм» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року.

За результатами перевірки складено акт №729/440/23-118/31978707 від 14.06.2010 року, в якому зазначено, що позивачем порушено пп. 7.3.3. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що полягає в завищенні від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2009 рік в сумі 3750500,00грн., за І квартал 2010 року в сумі 3596516,00грн. та занижено податок на прибуток на загальну суму 38496,00грн. в тому числі за І квартал 2010 року в сумі 38496,00 грн.

Висновки податкового органу обґрунтовані тим, що при поданні уточнюючого розрахунку за 9 місяців 2009 року позивачу необхідно було відобразити результат перерахунку заборгованості за податкові періоди 2009 року, тобто за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року (оскільки період з 01.01.2007 року по 01.04.2009 року вже охоплено попередньою перевіркою), а не порівнювати балансову вартість заборгованості станом на 30.09.2009 року по відношенню до жовтня 2006 року.

ТзОВ «Фірма «Язьм» не погодилась з висновками акту перевірки від 14.06.2010 року, подавши на неї заперечення, яке було відхилене відповідачем. 24.06.2011року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001642300/0/14672, яким визначено суму податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток в розмірі 50080,40грн., в тому числі основний платіж 38496,00грн., штрафні (фінансові) санкції 11584,40 грн.

За наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 24.06.2011року, скаргу ТзОВ «Фірма «Язьм» залишено без задоволення, а податкове повідомлення рішення №0001642300/0/14672 від 24.06.2011року залишено без змін.

Задовольняючи позов ТзОВ «Фірма «Язьм», суд першої інстанції виходив з того, що викладені в акті перевірки висновки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова щодо завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2009 рік в сумі 3750500,00грн., за І квартал 2010 року в сумі 3596516,00грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 38496,00грн. в тому числі за І квартал 2010 року в сумі 38496,00грн. є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому податкове повідомлення-рішення від 24.06.2011року підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Згідно з пп.7.3.3 п.7.3 ст.7 чинного на час спірних правовідносин Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення). У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення). Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку. У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

З огляду на вищенаведене, позивач у зв'язку із зміною курсу національної валюти по відношенню до долара США зобов'язаний проводити відповідні перерахунки вартості балансової заборгованості за кредитним договором від 12.07.2006 року в порядку встановленому ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Абзацом 2 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до абзацу 3 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

В пункті 17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вказано, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Тому з огляду на зазначені законодавчі положення, платник податків має право подавати уточнюючі розрахунки або зазначати уточнюючі показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені, не зважаючи на те, чи було проведено перевірку певного податкового періоду і коли такі помилки були виявлені - до чи після перевірки податкового органу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що ТзОВ «Фірма«Язьм», самостійно виявивши помилки у податкових деклараціях по податку на прибуток за попередні періоди (ІІІ квартал 2008 року, І, ІІ та ІІІ квартали 2009 року) правомірно подало 05.02.2010 року до податкового органу уточнюючий розрахунок з податкових зобов'язань у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за третій квартал 2009 року. У вказаному уточнюючому розрахунку було враховано відповідні скориговані показники за попередні податкові періоди (за ІІІ квартал 2008 року, за І та ІІ квартали 2009 року).

Таким чином, поданий позивачем розрахунок балансової вартості заборгованості за кредитним договором від 12.07.2006 року в сумі 1300000,00 доларів США відповідно до офіційного курсу гривні до долара США складав:

станом на 01.07.2008 року - 6292000,00 грн., на 30.09.2008 року -6319300,00грн., на 01.10.2008 року -6319300,00 грн., на 31.12.2008 року -10010000,00 грн., на 01.01.2009 року -10010000,00 грн., на 31.03.2009 року - 10010000,00 грн., на 01.04.2009 року -10010000,00 грн., на30.06.2009 року -9919390,00 грн., на 01.07.2009 року -9919390,00 грн., на 30.09.2009 року -10413000,00 грн.

Позивачем за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року не враховано до складу валових витрат 4121000,00грн.

Щодо подання уточнюючого розрахунку з податкових зобов'язань у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок з податку на прибуток позивача за ІІІ квартал 2009 рік, то зважаючи на зниження курсу гривні по відношенню до іноземної валюти у 2008 році, платником податку правомірно проведено відповідний перерахунок заборгованості. Внаслідок перерахунку заборгованості в іноземній валюті отримано збиток від курсової різниці, в результаті чого його заборгованість перед кредитором збільшилась на цю суму. А тому позивач повинен був збільшити саме валові витрати за рахунок курсової різниці за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року.

Отже, ТзОВ «Фірмою «Язьм» обгрунтовано збільшено суму скоригованих валових витрат за 9 місяців 2009 року на суму 4121000,00 грн., як дооцінку залишку заборгованості у іноземній валюті станом на 30.09.2009 року шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань за 9 місяців 2009 року до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова.

З вищенаведеного слідує, що дії позивача були правомірними при формуванні валових витрат за 2008-2009 роки.

Згідно пункту 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року №327, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Порушення, які були встановлені під час перевірки позивача щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року та описані в акті перевірки, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи та були спростовані наведеними позивачем розрахунками податкових зобов'язань, які були подані до податкового органу відповідно до вимог податкового законодавства.

Оскільки, відповідачем не доведено неправомірність дій позивача щодо завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2009 рік в сумі 3750500,00грн., за І квартал 2010 року в сумі 3596516,00грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 38496,00грн., тому податкове повідомлення-рішення №0001642300/0/14672 від 24.06.2010 року підлягає скасуванню.

З огляду на вказане, постанова суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, не доводять правомірності дій ДПІ у Шевченківському районі м. Львова та спростовуються наведеними законодавчими положеннями, висновками суду, тому підставою для її задоволення бути не можуть.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.07.2011 року по справі №2а-11079/11/1370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : В.В. Ніколін

Д.М. Старунський

Повний текст виготовлено 01.06.2012 року