Ухвала суду № 24369733, 18.05.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2012 р. Справа № 76686/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Кузьмича С.М.

Суддів Олендера І.Я.

при секретарі судового засідання Васильків А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Тисменницької міжрайонної державної податкової інспекції у Тисменицькому районі Івано-Франківської області Державної податкової служби на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року у справі № 2а-2577/11/0970 за позовом Державної податкової інспекції у Тисменицькому районі Івано-Франківської області до ТзОВ «Соснина», ПП «Інвідіа» про застосування санкцій,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року у справі № 2а-2577/11/0970 за позовом Державної податкової інспекції у Тисменицькому районі Івано-Франківської області до ТзОВ «Соснина», ПП «Інвідіа» про застосування санкцій, позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати вищевказану ухвалу суду, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема статті 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 250 Господарського кодексу України та внаслідок неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, призвело до неправильного вирішення справи та у відповідності до вимог статті 202, 205 КАС України є підставою для її скасування в апеляційному порядку та прийняття нового рішення по справі - про направлення справи до Івано-Франківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу та пояснив аналогічне викладеному в апеляційній скарзі, просить скаргу задовольнити.

Представник відповідача ТзОВ «Соснина» в судовому засіданні заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та пояснив, що суд першої інстанції правильно прийняв рішення щодо залишення позовної заяви без розгляду та повністю погоджується з його обґрунтуванням.

Представник відповідача ПП «Інвідіа» в судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомленим про місце та час розгляду справи. тому на підставі ч.4 ст.196 КАС України апеляційний розгляд проведено у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення, оскаржувана ухвала скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Залишаючи без розгляду позовну заяву суд першої інстанції дійшов висновку про пропущеного позивачем строку для подачі позовної заяви, оскільки при визначенні строку звернення до суду з відповідними позовами слід керуватися загальними правилами, передбаченими статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно строк звернення податкового органу до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, та стягнення відповідних санкцій становить шість місяців. Зазначений строк обчислюється з дня, коли податковий орган дізнався або повинен був дізнатися про порушення інтересів держави внаслідок вчинення відповідного правочину з протиправною метою. Таким днем може бути або день проведення відповідної перевірки, або день надходження до органів державної податкової служби інших документів, які свідчать про вчинення відповідного правочину з протиправною метою, наприклад даних зустрічних перевірок контрагентів платника тощо.

В судовому засіданні встановлено, що обставина щодо недотримання, на думку позивача, вимог чинного законодавства при укладенні і виконанні ПП «Інвідіа» та ТзОВ «Соснина» договору № 2009-048 від 01.07.2009 року, в тому числі з протиправною метою, що завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, Державній податковій інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області стало відомо 24.09.2010 року з акту невиїзної документальної перевірки ПП «Інвідіа» від 23.09.2010 року, проведеної ДПІ в Франківському районі м. Львова за період з 01.07.2009 по 31.07.2009 року. Тобто, обставина про те, що правочин від 01.07.2009 року, на думку позивача, укладений з метою, що завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, позивачу стала відома 24.09.2010 року після отримання вищевказаних матеріалів перевірки ДПІ в Франківському районі м.Львова.

Із адміністративним позовом до суду Державна податкова інспекція в Тисменицькому районі Івано-Франківської області звернулася 04.08.2011 року, а із заявою про зміну позовних вимог шляхом визнання недійсним правочину укладеного між ТзОВ «Соснина» та ПП «Інвідіа» з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину у сумі 1112800,00 гривень - 05.01.2012 року.

Таким чином, ДПІ в Тисменицькому районі звернулась до суду з адміністративним позовом із пропущенням шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, на визнання недійсним правочину укладеного між ТзОВ «Соснина» та ПП «Інвідіа» з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину у сумі 1112800,00 гривень.

З таким висновком колегія суддів не погоджується та вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з позовної заяви позивач звернувся з позовом 01.08.2012р., що стверджується відміткою на поштовому конверті.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що адміністративний позов поданий в межах шестимісячного строку звернення до суду після проведення планової виїзної перевірки ТзОВ «Соснина» з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2010 року, та валютного законодавства за період з 01.09.2009 року по 30.09.2010 року. Результати якої, в тому числі вказані у позові висновки про протиправність правочину, викладені в акті за №599/2330/30906118 від 01.02.2011 року. А тому обставина про те, що правочин від 01.07.2009 року, на думку позивача, укладений з метою, що завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, позивачу стала відома 01.02.2011 року. Крім того пояснив, що акт невиїзної документальної перевірки ПП «Інвідіа» від 23.09.2010 року, проведеної ДПІ в Франківському районі м. Львова за період з 01.07.2009 по 31.07.2009 року позивач отримав 24.09.2010р. і саме наведені у ньому дані стали підставою для перевірки, яка оформлена актом від 01.02.2011р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся із заявою про зміну позовних вимог 05.01.2012р., однак із журналів судових засідань не вбачається прийняття судом процесуального рішення про прийняття таких змін, такий висновок колегії суддів підтверджується і самою оскаржуваною ухвалою, в якій зазначено що предметом позову є застосування санкцій, а не стягнення коштів, одержаних сторонами правочину. Таким чином не має змісту врахування подачі змін до позовної заяви, у вирішенні питання про строки звернення до суду.

Право на звернення податкових органів з позовами про визнання недійсним правочину встановлено пунктом 11 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року №509-XII "Про державну податкову службу в Україні". Податкові органи мають право звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсними правочину, укладеного між платниками податків, з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це встановлено частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України.

При визначенні строку звернення до суду слід керуватися загальними правилами, передбаченими статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку, що позивач звернувся з позовом до суду в межах шести місячного строку встановленого ст.99 КАС України, відповідно ухвала Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року у справі № 2а-2577/11/0970 підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст.ст.99 160, 195, 196, 199, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Тисменницької міжрайонної державної податкової інспекції у Тисменицькому районі Івано-Франківської області Державної податкової служби задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року у справі № 2а-2577/11/0970 за позовом Державної податкової інспекції у Тисменицькому районі Івано-Франківської області до ТзОВ «Соснина», ПП «Інвідіа» про застосування санкцій, - скасувати, а справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Кузьмич С.М.

Судді Матковська З.М.

Олендер І.Я.