Ухвала суду № 24369671, 22.05.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 р. Справа № 9268/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Міхно І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2010 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галсофт-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень №0007271521/0 та №0007281521/0 від 02.11.2009 року, визнання права на податковий кредит та зобов'язання вчинити певні дії,-

встановила:

У червні 2010 року позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0007271521/0 та №0007281521/0 від 02.11.2009 року, визнати за позивачем право на податковий кредит у розмірі 5031,00 грн. та зобов'язати відповідача збільшити суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4851.00 грн., а також зменшити суму податкових зобов'язань позивачу у розмірі 180,00 грн.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що для формування податкових декларацій з податку на додану вартість за липень 2009 року позивачем використано податкові накладні за червень 2009 року, які були одержані від контрагентів із запізненням у липні 2009 року, що підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних. Вважає, що оскільки право задекларувати наявність у нього податкового зобов'язання виникає після фактичного одержання податкових накладних від постачальників (продавців), до складу податкового кредиту за липень 2009 року позивачем правомірно було віднесено податкові накладні минулих звітних періодів. Тому з моменту виникнення права на податковий кредит, тобто у липні 2009 року. ТзОВ «Галсофт-Сервіс» включило до складу податкового кредиту суми, підтверджені податковими накладними минулих періодів, що відповідає чинному законодавству України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2010 року позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення винесені Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова №0007271521/0 та №0007281521 від 02.11.2009 року.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою в позові відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова 15.10.2009 року було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТзОВ «Галсофт-Сервіс», за результатами якої складний Акт № 2610/15-2/20830755 від 15.10.2009 року.

Згідно даного акту встановлено порушення підприємством пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме - завищення податкового кредиту податку на додану вартість на загальну суму ПДВ-5030,46 грн. та відповідно, завищення суми бюджетного відшкодування за серпень 2009 року на суму 4851,00 гри., заниження податкового зобов'язання за липень 2009 року на загальну суму 180,00 грн. та завищення суми від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом в сумі 4851,00 грн.

На підставі складеного акту перевірки 02.11.2009 року Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова винесено податкові повідомлення-рішення № 0007271521/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 4851,00 грн. та № 0007281521/0 у зв'язку з яким визначено суму податкового зобов'язання 180,00 грн. (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій -197,00 грн.).

Судом встановлено, що податкові накладні датовані червнем 2009 року та фактично отримані позивачем від своїх контрагентів у липні 2009 року, що підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних за липень 2009 року, а відтак, на думку позивача, оскільки право на податковий кредит виникло у ТзОВ «Галсофт-Сервіс» у липні 2009 року, після отримання податкових накладних, які засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), у податкового органу не було підстав для не включення сум у податкових накладних, виписаних у минулих періодах, до податкового кредиту.

Відповідно до п.7.3.1. п.7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок

платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі

поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі

платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у

банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа,

що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У відповідності до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів

(робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з

використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником

податку товарів (робіт, послуг).

При цьому будь-які обмеження в часі щодо реалізації права платника податку па податковий кредит Законом не передбачено.

Згідно п.п.7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

У відповідності до п.п.7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Отже, зі змісту Закону випливає, що покупець вправі подати скаргу на контрагента, який вчасно не надав податкову накладну. Проте Закон не встановлює обов'язок покупця на подання скарги.

За таких підстав постанова суду відповідає зібраним доказам, вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» а відтак, колегія суддів приходить до переконання, що дата отримання податкових накладних за придбанні товариством товари є датою виникнення права у позивача на податковий кредит, а відтак позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму ПДВ 4851,00 грн. у липні 2009 року.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.12.2010 року по справі №2а-4799/10/1370 - без змін

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

В. Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 24.05.2012 року