Ухвала суду № 24369516, 22.05.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 р. Справа № 76987/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача - Богаченка С.І.,

суддів - Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.

при секретарі судового засідання - Баран П. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллін» на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2009 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м.Рівне до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллін» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

21 липня 2009 року Державна податкова інспекція в м.Рівне звернулася до суду з вищевказаним адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллін» про стягнення заборгованості, покликаючись на те, що нею виявлено порушення відповідачем п.2.11 Постанови правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, зокрема встановлено факт перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки та видачу готівкових коштів без повного звітування щодо раніше виданих коштів в сумі 193440грн. за що відповідно до абз.5 п.1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995р. №436/95» до нього застосовано штрафні санкції.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2009 року у справі №2а-5360/09 заявлений позов задоволено. Постановлено стягнути з відповідача на користь Державної податкової інспекції в м.Рівне заборгованість із сплати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 48360грн.

Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржило Товариство з обмеженою відповідальністю «Еллін», яке покликаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нове рішення, яким направити справу на новий розгляд. У апеляційній скарзі вказує, що оскільки оскаржуване рішення прийняте без їх участі, то при розгляді справи судом першої інстанції порушено право ТзОВ «Еллін» надане ч.3 ст.6 КАС України та принципи адміністративного судочинства визначені ч.ч.3,4,5 ст.7 КАС України. Вважає, що наслідком вищенаведеного є та обставина, що при постановленні рішення не враховано, що ТзОВ «Еллін» подано позов у Рівненський окружний адміністративний суд до ДПІ у м.Рівне про визнання нечинним рішення №56 від 22.06.2009р. про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів, який рішенням від 27.08.2009р. судом був задоволений повністю.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню підлягає.

Встановлено, що 25.09.2008р. ДПІ в м.Рівне на підставі направлень від 12.09.2008р. №2178/23-100 та від 18.09.2008р. №2225/23-100 було проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТзОВ «Еллін» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.08.2008р., про що складено акт №1360/23-100/30191832 від 25.09.2008р., згідно висновків якого встановлено порушення ТзОВ «Еллін» зокрема п.2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого Постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004р. за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів в сумі 193440грн.

Рішенням №1002112343/0 від 29.09.2008р., яке прийняте на підставі акту №1360/23-100/30191832 від 25.09.2008р. за виявлене перевіркою порушення застосовано штрафну санкцію в сумі 48360грн.

Оскільки ТзОВ «Еллін» у встановлений строк не сплатило штрафні санкції, за ним рахується заборгованість в сумі 48360грн., яку ДПІ в м.Рівне просить стягнути в заявленому позові.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що рішення про застосування штрафних санкцій податкового органу відповідачем у встановленому порядку не оспорювалось, недійсним не визнавалось, а відтак є підставою для підтвердження нарахування податкових зобов'язань.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, невідповідають нормам матеріального та процесуального права і є неправильними.

Колегія суддів зазначає, що, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Згідно з ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частина 4 та 5 статті 11 даного КАС України встановляє, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Крім того, одним із принципів здійснення правосудця в адміністративній справі згідно ст.7 КАС України є офіційне з'ясування всіх обставин справи.

Однак, як свідчать матеріали справи та встановлено судом апеляційної інстанції, судом першої інстанції не вірно та не в повній мірі досліджено обставини справи. Зокрема, судом не було вжито заходів для повного та всебічного з'ясування та перевірки обставин зазначених у адміністративному позові.

Оскільки в справі відсутні докази повідомлення відповідача про розгляд справи, колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції безпідставно не вжито заходів щодо повідомлення сторін у справі чим позбавлено їх права на подання доказів і заперечень та безпосередньої участі в розгляді справи, задля захисту своїх прав та інтересів.

Як досліджено судом апеляційної інстанції, заборгованість по штрафним санкціям ТзОВ «Еллін» не погашена, що стало підставою для звернення суб'єкта владних повноважень до суду з даним позовом.

Водночас, в судовому засіданні колегією суддів встановлено, що рішення про застосування штрафних санкцій відповідачем оскаржене в судовому порядку (підтвердженням чого є ухвала Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2010р. у справі №2а-3203/09 за позовом ТзОВ «Еллін» поданим 19.03.2009р., постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2009р. у справі №2а-5065/09, постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2012 року у справі №2а-1770/947/2012), однак зазначені обставини не були досліджені судом першої інстанції, а також ненадано можливості навести такі самому відповідачу.

Під час апеляційного розгляду справи з'ясовано, що ТзОВ «Еллін» 19.03.2009р. подано позов яким було оскаржено податкові повідомлення-рішення від 07.10.2008р. №0003022343/0/23-121, №0002151742/0/17-123, №0003012342/0/23-121 та рішення від 29.09.2008р. №1002112343 - яке безпосередньо впливає на підставність заявленого ДПІ у м.Рівне позову про стягнення заборгованості за штрафними санкціями.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 18 травня 2010р. у справі №2а-3203/09 вказаний позов залишено без розгляду, однак остання була скасована ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2012р. а справа направлена для продовження розгляду. В результаті чого, 09.04.2012р. постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2012 року у справі №2а-1770/947/2012 позов ТзОВ «Еллін» було задоволено, а рішення від 29.09.2008р. №1002112343 скасовано.

Вищенаведене свідчить, що у суду першої інстанції на час розгляду справи були відсутні підстави для задоволення позовних вимог ДПІ у м.Рівне щодо стягнення з відповідача заборгованості по штрафних санкціях в сумі 48360грн.

Таким чином, судове рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, оскільки воно постановлене на підставі неповно з'ясованих обставин у справі.

Викладене свідчить про порушення судом вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вище наведене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі повністю спростовують висновки суду першої інстанції, є обґрунтованими, у зв'язку з чим, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2009 року у справі №2а-5360/09 слід скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ДПІ у м.Рівне щодо стягнення заборгованості відмовити повністю.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.

Керуючись ст. ст. 158-163, 195, ч.4 ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст.254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллін» - задоволити частково, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2009 року у справі №2а-5360/09 - скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові.

Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя С.І. Богаченко

Суддя О.Б. Заверуха

Суддя В.В. Ніколін

Повний текст виготовлений 25 травня 2012 року.