Ухвала суду № 24321675, 16.05.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 р. Справа № 3482/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Довгополова О.М., Судової-Хомюк Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу військової частини А 1519 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року у справі за позовом Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції до військової частини А 1519 про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В :

Новоград-Волинська об'єднана державна податкова інспекція звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до військової частини А 1519 в якому просила стягнути з відповідача заборгованість в сумі 101616 грн. 50 коп. по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та штрафні санкції.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з військової частини А 1519 на користь Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції заборгованість в сумі 101616 грн. 50коп.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції військова частина А 1519 оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не застосував норм законодавства, шо підлягали до застосування і регулюють спірні правовідносини сторін, зокрема норми законів України «Про правовий режим майна Збройних Сил України», «Про Збройні Сили України», пп. 4.4.1 п. 4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Статтею 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» встановлено, що платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування

Згідно довідки № 71/06 від 25.04.2006 р. про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - військова частина А 1519 є юридичною особою, орган управління - Міністерство оборони України, форма власності - державна, вид діяльності - оборона. Отже, військова частина А1519, будучи установою Збройних Сил України, не є власником транспортних засобів і вони не є об'єктом оподаткування податком з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Згідно ст.3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням, облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюється у спеціальному порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Зі змісту статті 4 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» вбачається, що підприємства та установи Збройних Силу України не включені до переліку осіб, яким надано пільги по сплаті податку з власників транспортних засобів.

Разом з тим, стаття 14 Закону України «Про Збройні Сили України» встановлює, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за установами Збройних Сил України є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків.

При цьому апелянт вважає, що норми Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» та Закону України «Про Збройні Сили України» суперечать один одному та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів.

Відповідно до пп.4.4.1 п.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Зважаючи на вище викладене просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що військова частина А1519 є правонаступником дорожньо-експлуатаційної дільниці №18 Міністерства оборони України яке було зареєстроване як суб'єкт господарської діяльності у Збройних Силах України 10.09.1997 р. за № 3474.

Згідно даних обліку позивача, відповідно до розрахунку суми податкового боргу за відповідачем станом на 30 березня 2009 року рахується податкова заборгованість в сумі 101616,50 грн., в тому числі 67291,00 грн. - податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та 34325,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції, яка виникла внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання - податкового повідомлення-рішення №0001771702/0 від 09.07.2008 р., прийнятого податковим органом за наслідками проведеної виїзної позапланової перевірки, на підставі якої було складено Акт від 01.07.2008 р. № 677/05-53/23-01/07894041.

Розглядаючи спір судом першої інстанції правильно зазначено, що згідно п. 6.1 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення. Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 даного Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податку його оскаржує в порядку, визначеному підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції правильно вважав, що оскільки повідомлення-рішення податкового органу №0001771702/0 від 09.07.2008 р. відповідачем в передбаченому законом порядку не оскаржувалось, то відповідно воно вважається узгодженим, а оскільки відповідач доказів сплати заборгованості до бюджету в сумі 101616 грн. 50 коп. не надав, то суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу військової частини А 1519 - залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року у справі № 2а-4231/09/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді О.М. Довгополов

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлений 21.05.2012 року