Постанова № 24369411, 15.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12543/11/2670(у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"15" травня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Грищенко Т.М.,

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Луцак А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Мартіні Україна»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Мартіні Україна»до Київської регіональної митниці про скасування рішення про визначення митної вартості товарів від 24 лютого 2011 року № 00000006/2011/610672/1, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2011 року ТОВ «Мастер Мартіні Україна»звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Київської регіональної митниці, в якому просило скасувати рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів від 24 лютого 2011 року № 00000006/2011/610672/1.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення суду вмотивовано тим, що позивач документально не підтвердив заявлену митну вартість, а також не виконав умови, передбачені ст. 264, п. 2, ч. 4, ст. 267 МКУ, тому дії відповідача щодо визначення митної вартості товару за методом № 2 та винесення рішення від 24 лютого 2011 року № 100000006/2011/610672/1 суд першої інстанції вважає правомірними.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що позивач не довів відсутності впливу взаємопов'язаності позивача та продавця Товару на ціну такого Товару, а позивачем було подано усі наявні у нього документи на підтвердження економічної обґрунтованості ціни договору та підтвердження відсутності зв'язку між ціною Товару та фактом пов'язаності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати та постановити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що більшість із запропонованих митним органом і передбачених законодавством додаткових документів, якими б підтверджувалась відсутність впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну товару, декларантом не було надано та позивачем документально не підтверджена митна вартість.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастер Мартіні Україна»є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності.

23.02.2011 року ТОВ «Мастер Мартіні Україна»через декларанта ТОВ «Павол»подало до Київської регіональної митниці ВМД № 100140002/2011/271576 для митного оформлення товару за зовнішньоекономічним контрактом від 01.12.2005 р. № 2, укладеного із компанією "UNIGRA S.p.А" (Італія), а саме, напівфабрикати для кондитерської промисловості «Мараскіно черешня»та «Червона джамбо черешня»з наданням документів, згідно яких була визначена митна вартість товару.

Митна вартість товару позивачем була визначена виходячи з ціни контракту, тобто за основним (першим) методом, який встановлений ст. 266 Митного кодексу України. А саме, за одиницю напівфабрикату для кондитерської промисловості «Мараскіно черешня»- 3,57 дол. США; напівфабрикату для кондитерської промисловості «Червона джамбо черешня»- 3,81 дол. США.

На підтвердження митної вартості товару митному органу позивачем були надані документи, які передбачені п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2006 р. № 1766. Перелік наданих документів наведений у графі 44 ВМД № 100140002/2011/271576 від 23.02.2011 року (том І, арк. справи 200-202).

Відповідачем у зв'язку із сумнівами щодо митної вартості товару були витребувані додаткові документи для підтвердження визначеної митної вартості товару, перелік яких наведено у декларації митної вартості.

24 лютого 2011 року відділом контролю митної вартості та класифікації товарів Київської регіональної митниці було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № 100000006/2011/610672/1, яким було скориговано митну вартість товару - «Мараскіно черешня»з 3,59 дол. США за 1 кг до 5,59 дол. США за 1 кг, митну вартість «Червона джамбо черешня»з 3,81 дол. США за 1 кг. до 4,44 дол. США за 1 кг.

Для випуску товарів у вільний обіг 28.02.2011 року позивач оформив вантажну митну декларацію №100140002/2011/271865, виходячи з митної вартості товару, визначеної митним органом.

18.05.2011 року ТОВ «Мастер Мартіні Україна»додатково було надано до Київської регіональної митниці додаткові документи, зокрема: копію інвойсу № 2511100253 від 16.02.2011р., копію листа-підтвердження погодженої контрактної вартості від продавця; копію експортної декларації; копію сертифікату погодження; копію касового протоколу; копію договору № 02/01 від 10 січня 2011р.; копію рахунку № 27 від 15.02.2011р.; копію статуту ТОВ «Мастер Мартіні Україна»; копії накладних щодо подальшого відчудження товару; копії рахунків-фактур; копію зворотної сторінки зі штампом ТПП ремісничого та сільськогосподарського сектору в м. Раненна. 20.05.2011 року позивач додаткового подав до митного органу копію акта цінової експертизи Держзовнішіформу № 9/521 від 18.05.2011 року.

Київська регіональна митниця в листі від 14.06.2011 року № 40/4-17/7234 зазначила про порушення позивачем строку надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості та про відсутність підстав для скасування рішення про визначення митної вартості (том І, а.с. 133-134). У рішенні зазначено, що додаткові документи були подані ТОВ «Мастер Мартіні Україна»пізніше, ніж за 10 днів до закінчення терміну, коли митний орган приймає рішення та повідомляє декларанта про можливість/неможливість застосування митної вартості, чим порушено вимоги п.13 Порядку випуску товарів у вільний обіг.

Відповідно до статті 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього кодексу.

Статтею 262 МК України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюється Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Відповідно до статті 264 МК України заявлена декларантом митна вартість і подані відомості про її визначення повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до статті 266 Митного кодексу України встановлено такі основні методи для визначення митної вартості імпортованих в Україну товарів: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ст. 267 МКУ, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Відповідно до п. 9 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів у разі, коли продавець та покупець пов'язані між собою, декларант подає за наявності митному органові: бухгалтерські та банківські документи покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; документи, що підтверджують участь продавця у здійсненні розподілу прибутку, одержаного від провадження діяльності покупцем, якщо продавець є власником акцій або частини статутного капіталу покупця; довідку про відсутність у покупця фінансових зобов'язань перед продавцем, які прямо чи опосередковано стосуються купівлі-продажу оцінюваних товарів; бухгалтерські документи виробника, що підтверджують вартість товарів; довідку про вартість у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.

Відповідач витребував у позивача документи, передбачені пунктом 9 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, а саме: бухгалтерські та банківські документи покупця, що стосуються відчужування оцінюваних товарів, ідентичних або подібних (аналогічних) товарів на території України (за наявності таких документів); довідку про відсутність у покупця фінансових зобов'язань перед продавцем, які стосуються купівлі-продажу оцінюваних товарів; бухгалтерські документи виробника, що підтверджують вартість товарів; довідку про вартість у країні експортера товарів, що є ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; документи, що підтверджують участь продавця у здійсненні розподілу прибутку (за наявності таких документів).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимоги митного органу позивач подав наступні документи: бухгалтерські документи позивача, що стосуються відчуження оцінюваних товарів (Мараскіно черешня та Червона джамбо черешня) на території України, а саме видаткові накладні та довіреності на отримання товарів, документи, що підтверджують участь продавця у здійсненні розподілу прибутку, одержаного від провадження діяльності позивачем, а саме Статут позивача; довідку про вартість у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам - а саме довідку від продавця «Unigra S.p.a»та довідку Торгово-промислової палати м. Равенна щодо того, що ціни, зазначені в Інвойсі відповідають звичайній комерційній практиці. Також в подальшому, під час судового розгляду, позивачем була надана довідка про відсутність у позивача фінансових зобов'язань перед продавцем.

Враховуючи викладене вище, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач не довів відсутність впливу взаємопов'язаності позивача та продавця Товару на ціну такого Товару, оскільки на підтвердження того, що ціни на Товар для позивача відповідали рівню ринкових цін, позивач надав митному органові та суду всі наявні документи за п. 9 Порядку декларування (чотири з п'яти, при цьому один з документів не був поданий в зв'язку з його конфіденційністю, що підтверджується листом від виробника Товару).

При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності наданої інформації.

Враховуючи викладене та те, що відповідачем не доведено обставини, які виключають використання першого методу, при цьому, всупереч ст. ст. 267, 268 МКУ відповідач визначив самим митним органом, колегія суддів дійшла висновку про протиправність дій Київської регіональної митниці щодо визначення митної вартості товару за методом № 2 та винесення рішення від 24.02.2011 року № 00000006/2011/610672/1.

Таким чином, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2012 року винесена з порушенням норм матеріального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з постановленням нового про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Мартіні Україна»- задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2012 року -скасувати та прийняти нову постанову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Мартіні Україна»- задовольнити.

Скасувати рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості товарів від 24 лютого 2011 року № 00000006/2011/610672/1.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний постанови текст виготовлено 21 травня 2012 року.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.