Постанова № 24369432, 15.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18357/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"15" травня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Грищенко Т.М.,

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Луцак А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Ю.П.П.»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2012 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Ю.П.П.»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2011 року ПАТ «Ю.П.П.»звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення року №0034601510, №0034581510 від 23.11.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 лютого 2012 року в задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення суду вмотивовано тим, що до складу витрат II кварталу 2011 року, відповідно до вимог п. 3 розділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»Перехідних положень Податкового кодексу України, переноситься від'ємне значення з податку на прибуток, отримане лише у I кварталі 2011 року, без урахування від'ємного значення попередніх років.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що збитки минулих років є складовою частиною від'ємного об'єкта оподаткування I кварталу 2011 року, в зв'язку з чим при його переносі у витрати II кварталу 2011 року вони перестають бути минулорічними збитками, крім того, ані пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, ані жодний інший законодавчий акт, не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже збитки повинні враховуватися у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати та постановити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення попередніх років.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період II квартал 2011 року Приватного акціонерного товариства «Ю.П.П.», за результатами якої складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 27.10.2011 року № 3607/15-127/30573721.

Зазначеним актом перевірки було встановлено заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на 961 755 гривень та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 368 506 гривень. Зокрема, було вказано на порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток: при заповненні декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року № 9006453001 від 09.08.2011 р. підприємством допущена помилка, а саме: неправомірно визначено р. 06.6 декларації, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування та заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток звітного періоду, чим порушено п. 3 Підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, п. 36.1. ст. 36 Розділу І Загальних положень Податкового кодексу України.

На підставі вищезазначеного Акта перевірки було винесено податкові повідомлення-рішення від 23.11.2011р. №0034581510, №0034581510, в яких вказано на порушення абзацу 2 статті 3 Підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 368506,00 грн.; встановлено порушення абзацу 2 статті 3 Підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 961 755,00 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, оскаржувані податкові повідомлення-рішення було прийнято на підставі підпунктів 54.3, 58.1 ПКУ. Відповідно до зазначеної норми закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку перевіркою не було достовірно встановлений факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, виходячи з наступного.

Відповідно до підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»ПКУ застосування розділу III «Податок на прибуток підприємств»починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 N 334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4 Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Відповідно до ст. 150 ПКУ якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році»розділу XX «Перехідні положення»ПКУ встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом встановлено, що позивачем у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року відображено від ємне значення з цього податку в сумі 368 506 грн. за 2010 рік.

Колегія суддів не погоджується з думкою податкового органу, яку підтримав суд першої інстанції, про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.

Подібне тлумачення зазначеного положення Податкового кодексу є хибним.

У даній нормі законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 N 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, а саме: у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у 1 кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3 статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у статті 139 ПКУ, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.".

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність порушень в діях позивача норм пункту 3 підрозділу 4 розділу XX ПКУ та, відповідно, відсутність факту завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2 кварталі 2011 року.

Таким чином, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 лютого 2012 року винесена з порушенням норм матеріального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з постановленням нового про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Ю.П.П.»- задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2012 року -скасувати та прийняти нову постанову.

Позов Приватного акціонерного товариства «Ю.П.П.»- задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення №0034601510 та №0034581510 від 23.11.2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний постанови текст виготовлено 21 травня 2012 року.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.