Постанова № 24369114, 16.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4804/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"16" травня 2012 р. м. Київ

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Данилова М. В.

Федорова Г. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Молнія» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Молнія»до Баришівської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року в задоволенні позовних вимог ПАТ «Молнія»відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи учасників процесу, колегія суддів апеляційного суду знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно до вимог ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що право платника податків на включення до витрат другого календарного кварталу 2011 року показника від»ємного значення за підсумками І-го кварталу 2011 року повязується лише з діяльністю платника податків у цьому кварталі, а положення вказаної норми Податкового кодексу України не поширюється на обєкти оподаткування, що виникли у 2010 році і регулювались положеннями Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», який втратив чинність 1 квітня 2011 року.

З такими висновками суду першої інстанції колегія Київського апеляційного адміністративного суду погодитись не може, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2011 року посадовими особами Баришівської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток позивача на предмет виявлення помилок (акт від 29.08.11

№642/1500-05407746).

Вказаною перевіркою встановлено, що за даними податкової декларації з податку на прибуток за півріччя (ІІ-й квартал) 2011 року позивач задекларував відємне значення обєкта оподаткування (ряд. 07 гр. 3 декларації) у сумі «-1392899,00 грн.», у тому відємне значення обєкту оподаткування за І-й квартал 2011 року у сумі 813768,00 грн.

Однак, в податковій декларації за І-й квартал 2011 року позивач задекларував відємне значення обєкта оподаткування у сумі «-813768,00 грн.», який включає в себе показник відємного значення обєкту оподаткування попереднього податкового року (за 2010-й рік) у сумі 102262,00 грн.

Отже, податковим органом зазначено, що в податковій декларації за півріччя 2011 року позивач у складі показника від»ємного значення об»єкту оподаткування за І-й квартал 2011 року (сума «-1392899,00грн.») відобразив від»ємне значення об»єкту оподаткування 2010 року у сумі 102262,00 грн.

На підставі встановлених обставин посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що призвело до завищення платником податків суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за II квартал 2011 року на суму 102262,00 грн, а за результатами перевірки Баришівською обєднаною державною податковою інспекцією в Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2011р. за № 642/1500-05407746 , згідно з яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за ІІ-й квартал 2011 року на суму 102262,00 грн.

З огляду на вказане суд апеляційної інстанції констатує наступне.

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон №334/94) було встановлено, що якщо об'єкт оподатку вання платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного зна чення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010р. норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених п.22.4 ст. 22 Закону №334/94, відповідно до якого у 2010р. у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010р. (абзац 1). У 2011р. сума від'ємного зна чення, яка відповідно до абзацу 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010р., підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст.6 цього Закону, без обмежень, встанов лених цим пунктом (абзац 2).

З 01.04.2011р. набрав чинності розділ ІІІ ПК, яким врегульовуються питання оподат кування податком на при буток підприємств (п. 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень ПК).

Згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, розрахунок об'єкта оподаткування І кварталу 2011р. повинен здійснюватися відповідно до зазначених вище вимог п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону №334/94, якими було прямо передбачено включення до валових витрат І кварталу 2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010р., без визначених обмежень.

Пунктом 150.1 ст. 150 ПК передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу застосовується у 2011р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками Ікварталу 2011р. є від'ємне значення, то сума такого від'єм ного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011р.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ і ІІІ кварталів, ІІ-IV кварталів 2011р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому, колегія суддів апеляційного суду наголошує, що ПК України прямої заборони щодо відображення у податковій декларації за 2-й кв. 2011р. від»ємного значення об»єкта оподаткування за 1-й кв. 2011р. з врахуванням такого за попередній звітній період(тобто і за 2010рік) не містить, а витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у статті 139 ПК України, і цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".

Отже, згідно наведених законодавчих положень та в контексті фактичних обставин да ної справи розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011р. в обов'язковому порядку здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподатку вання, що виникло в 2010р., включеного в склад валових витрат в І кварталі 2011р., у розмірі, що не був врахований у складі валових витрат 2010р. У разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011р., сума такого від'ємного значення в повному обсязі підлягає включенню платником до витрат ІІ календар ного кварталу 2011р. та враховується ним в результатах наступних податкових періодів 2011р. (ІІ, ІІ і ІІІ квартали, ІІ-IV квартали) у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що позивачем відповідно до п. 6.1 ст. 6 та п.22.4 ст.22 Закону №334/94 включено до витрат за І квартал 2011р. від'ємне значення обєкта оподаткування за 2010р. у розмірі - 102 262 грн, і вказана сума відображена позивачем у декларації на прибуток підприємства за 2-й квартал 2001 року.

При цьому колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що саме сума від'ємного значення об»єкта оподаткування за 2010р., яка позивачем розрахована за 2010рік в розмірі 102262 грн., і відображена в декларації на прибуток підприємства у 1 кв.2011року, відповідачем не оспорюється і правильність її обрахунку під сумнів не ставиться.(а.с.24)

Дана сума від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за під сумками І кварталу 2011р., була включена позивачем до відповідного рядку (р. 06.6 "Від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011р.") декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартали 2011р., що відповідає вимогам п. 150.1 ст.150 і п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України.(а.с.22зв.)

При цьому, судом апеляційної інстанції наголошується, що доводи відповідача щодо часткового включення до витрат ІІ кварталу 2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування виключно за результатами 2011р. без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010р., не можуть братись до уваги так як такі ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень п.150.1 ст. 150 і п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України і суперечать останнім.

Між тим, жодних обмежень щодо врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011р. і відображеного в р.8 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011р., ПК України не встановлено, як і не передбачено розподілу зазначеної суми від'ємного значення в залежності від періодів його виникнення.

З огляду на встановлені судом обставини і наведені мотиви, висновок відповідача про порушення позивачем п.150.1 ст.150 і п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України є необґрунтованим, а твердження відповідача про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток не відповідають дійсності і спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомір-ності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості, тому фактично загальним є правило про те, що тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

У дані справі відповідач -Баришівська об»єднана державна податкова інспекція в Київській області не довела правомірності свого рішення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, з огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання, що заявлений позов є обґрунтованим належними доказами, а податкове повідомлення-рішення Баришівської об»єднаної державної податкової інспекції в Київській області від 28 серпня 2011р. за № 642/1500-05407746 є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її скасування з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.160,198, 200, 202, 205, 207,212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Молнія» -задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2011 року -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Молнія" до Баришівської об»єднаної державної податкової інспекції в Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Баришівської об»єднаної державної податкової інспекції в Київській області від 28 серпня 2011р. за № 642/1500-05407746.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.

Судді: Данилова М.В.

Федорова Г.Г.