Постанова № 24366837, 17.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3149/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"17" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.12.11р. у справі №2а-3149/11/1070 за позовом Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області про визнання протиправним повідомлення та визнання позивача таким, що відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування.

В С Т А Н О В И В:

ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування повідомлення від 06.05.11р. № 28/3283; визнання позивача таким, що відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ у березні 2011 року та має право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ за березень 2011р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.12.11р. адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано повідомлення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області від 06.05.11р. № 28/3283. В решті повних вимог цією ж постановою суду -провадження у справі закрито на підставі ч.1 ст.157 КАСУ.

Не погоджуючись з вказаною постановою в частині задоволених судом позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати у цій частині постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що обов'язковою умовою (критерієм) для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ згідно з п.п. 200.19.4 п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України є неперевищення загальної суми розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів 10 відсоткам заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування, в частині постачання таких товарів/послуг.

З покликанням на те, що згідно з декларацією за березень 2011р. та відповідних додатків до неї від'ємне значення у позивача виникло по декларації за лютий 2011 р., у якому позивач у додатку 5 «Розшифровки в розрізі контрагентів» відобразив податковий кредит на підставі податковий накладних, виписаних по господарських операціях минулих податкових періодів 2008-2011р.р., що охоплюють 1095 днів, відповідач вважає, що при визначенні платника податків таким, що відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ, податковий орган має співставити суму розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів, що виникла у лютому 2011р. саме в межах цього періоду - 1095 днів. Оскільки при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту відсоток загальної суми розбіжностей перевищив гранично дозволений для автоматичного відшкодування та склав 3336,327%, апелянт вважає відсутніми правові підстави для задоволення адміністративного позову.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20.04.11р. ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»подано до податкового органу податкову декларацію за березень 2011 року, у рядку 23 якої позивач визначив суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2011 року у розмірі 258 789 грн. Разом з поданою декларацією, позивачем подано розрахунок суми бюджетного відшкодування за березень 2011 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за вказаний період.

06.05.11р. Бориспільською об'єднаною ДПІ прийнято повідомлення, згідно якого ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»не має права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки не відповідає критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеним п. 200.19 зазначеної статті, а саме: відсоток загальної суми розбіжностей до суми ПДВ, задекларованої платником до відшкодування (Кр<10%) 3336.327 %, тобто більший за 10% заявленої до відшкодування суми.

Задовольняючи адміністративний позов про скасування вказаного повідомлення, суд першої інстанції виходив з того, що за вимогами податкового законодавства для формування зазначеного критерію мають враховуватися дані лише одного звітного періоду, яким є календарний місяць, тобто у спірному випадку березень 2011р., у якому згідно даних довідки ОДПІ від 20.05.2011р. № 406-35/23-1/20048090, коефіцієнт розбіжностей між податковим кредитом та сумою податкових зобов'язань контрагентів не перевищує 10% заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до вказаної норми, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до абзацу 1 пункту 200.18 статті 200 Податкового кодексу України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України визначено умови, за яких платник податків має право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість

Так, згідно з підпунктом 200.19.4 пункту 200.19 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) однією з умов автоматичного бюджетного відшкодування є, у тому числі, коли загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування.

Отже, відповідно до наведеної норми сума розбіжностей визначається за даними податкових накладних.

Відповідно до пункту 200.21 статті 200 Податкового кодексу України, у разі невідповідності за висновком органу державної податкової служби платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку орган державної податкової служби зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції згідно з даними поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року та відповідних додатків, від'ємне значення податку на додану вартість виникло у підприємства за лютий 2011 року, у якому позивач у додатку 5 «Розшифровки в розрізі контрагентів» відобразив податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних за період з 2008,2009,2010,2011р. по господарських операціях минулих податкових періодів, що охоплюють 1095 днів.

За таких обставин та приймаючи до уваги те, що за правилами п.п. 200.19.4 п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, визначається за даними податкових накладних, колегія суддів вважає, що податковим органом правомірно з метою визначення платника податків таким, що відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ, співставлено суму розбіжностей саме в межах цього періоду.

Оскільки при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту за вказаний період відсоток загальної суми розбіжностей перевищив гранично дозволений (Кр<10%) та склав 3336,327% (а/с 3-10, том 2), колегія суддів вважає відсутніми правові підстави для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування повідомлення від 06.05.11р. № 28/3283.

При цьому, позивач не втрачає право на бюджетне відшкодування на загальних підставах, з огляду на те, що таке право підтверджує податковий орган за результатами перевірки, відтак не має права на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Колегія суддів звертає увагу і на ту обставину, що при винесенні оспорюваної постанови в частині закриття провадження у справі судом першої інстанції порушені норми процесуального права.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 157 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а відповідно до п.15 ст.160 КАС України окремим документом викладається ухвала про закриття провадження у справі.

Відповідно до ст.158 КАС України, судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови. Судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали.

Порядок і строки оскарження постанов і ухвал суду першої інстанції відмінний один від одного (ст.186 КАС України).

Всупереч зазначеним процесуальним нормам суд неправильно закрив провадження у справі в частині вимог про визнання ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»таким, що відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість в березні 2011 року у постанові суду від 21.12.11р.

Відповідно до пунктів 1, 4 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суду дійшла висновку про скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 21.12.11р. у справі №2а-3149/11/1070та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.195, 196, 202, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.12.11р. у справі №2а-3149/11/1070 -задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.12.11р. у справі №2а-3149/11/1070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області про визнання протиправним повідомлення та визнання позивача таким, що відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ у березні 2011 року -відмовити.

Дана постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.