Постанова № 24365839, 17.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7550/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"17" травня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Федотова І.В.,

суддів -Бабенка К.А. та Мельничука В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Страховий капітал України»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Страховий капітал України»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2010 року №0000612201/0, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Страховий капітал України»(далі -позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі -відповідач або податковий орган) про визнання паротиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2010 року №0000612201/0; скасування рішень ДПА у м. Києві від 12.03.2011 року №2476/10/25-114 про результати розгляду скарги та ДПА України від 29.04.2011 року №8183/6/25-0115.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2011 року позивачу було відмовлено у відкритті провадження щодо позовних вимог щодо скасування рішень ДПА у м. Києві від 12.03.2011 року №2476/10/25-114 про результати розгляду скарги та ДПА України від 29.04.2011 року №8183/6/25-0115.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.11.2005 року по 30.06.2010 року, під час проведення якої встановлено порушення п.п. 4.1.3 п. 4.1, п.п.7.2.1, п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 та абз.3 п.п. 7.6.1 п. 7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №333/94-ВР, зі змінами та доповненнями (далі -Закон). Зазначене порушення вникло в результаті відображення в окремому обліку операцій з цінними паперами з акціями, які не є цінними паперами у розумінні пункту 7.6 Закону, оскільки на момент здійснення операцій рішенням суду визнано недійсними: записи про проведення державної реєстрації, установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію, реєстрацію випуску акцій емітента акцій -Відкритого акціонерного товариства «Фабрика технічної кераміки».

За результатами зазначеної перевірки було складено акт від 22.12.2010 року №1052/1-22-10-33152597, на підставі висновків якого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення 30.12.2010 року №0000612201/0, яке, в ході апеляційного узгодження, било залишене без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору від 30.12.2004 року №Т41-2/04 позивач придбав у Товариства «Український брокерський дім»акції Відкритого акціонерного товариства «Фабрика технічної кераміки»на суму 9 998 000 грн.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2007 року №А8/460-07 визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації Відкритого акціонерного товариства «Фабрика технічної кераміки»; установчі документи Відкритого акціонерного товариства «Фабрика технічної кераміки»з моменту їх реєстрації; запис про державну перереєстрацію Відкритого акціонерного товариства «Фабрика технічної кераміки»; установчі статутні документи Відкритого акціонерного товариства «Фабрика технічної кераміки»з моменту їх реєстрації; свідоцтво про державну реєстрацію з моменту його видачі; а також реєстрацію випуску акцій Відкритого акціонерного товариства «Фабрика технічної кераміки»з моменту внесення інформації про неї до Загального реєстру випуску цінних паперів; свідоцтво про реєстрацію випуску акцій Відкритого акціонерного товариства «Фабрика технічної кераміки»з моменту його видачі та припинено державну реєстрацію юридичної особи Відкритого акціонерного товариства «Фабрика технічної кераміки».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України ВЕФ 13.07.2010 року №К-13934/09 вказане рішення суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позову, суду першої інстанції виходив з того, що розпорядженням №137-3 від 04.12.2007 року Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку зупинено обіг акцій Відкритого акціонерного товариства «Фабрика технічної кераміки», а розпорядженням №14 С-А від 27.01.2010 року Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку скасовано реєстрацію випуску акцій Відкритого акціонерного товариства «Фабрика технічної кераміки»та анульовано його свідоцтво про реєстрацію випуску акцій від 21.04.2004 року №214/1/04, виданого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій податкового органу по донарахуванню позивачу податку на прибуток.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.6.2 пункту 7.6 статті 7 Закону норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами. Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з придбання або продажу корпоративних прав, відмінних від акцій.

Під терміном "витрати", наведеним у п.п.7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону, слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням (п.п.7.6.4 п.7.6 ст.7 Закону).

Норми цього пункту поширюються також на визначення балансових збитків або прибутків, отриманих платником податку від операцій з корпоративними правами, що виражені в інших, ніж цінні папери, формах (підпункт 7.6.5 пункту 7.6 статті 7 Закону).

За таких обставин, платник податку на прибуток підприємств веде окремий податковий облік фінансових результатів з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами. На об'єкт оподаткування впливає тільки сума позитивного фінансового результату від операцій з цінними паперами (корпоративними правами), який включається до складу валового доходу. Від'ємний фінансовий результат від операцій з цінними паперами (корпоративними правами) участі у формуванні валових витрат не приймає.

Також доречно звернули увагу, що таке саме розуміння положень пункту 7.6 статті 7 Закону викладено у листі Державної податкової адміністрації України від 25.04.2001 р. № 2032/6/15-1116. Зокрема, у цьому листі наголошується, що принципова відмінність термінів «доход»та «витрати», наведених в підпунктах 7.6.3 7.6.4 Закону, від термінів «валовий дохід», «валові витрати», наведених в пунктах 4.1 та 5.1 Закону вказує на неможливість застосування платником податку загальних підходів обчислення валових доходів і валових витрат за звичайними операціями до операцій особливого виду, якими вважаються операції з цінними паперами.

Коригування у наступних податкових (звітних) періодах сум, віднесених платником податку за правилами пункту 7.6 статті 7 Закону до складу витрат у попередніх періодах, даним пунктом Закону не передбачено. Загальні положення щодо такого коригування на операції особливого виду не поширюються.

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, що передбачено статтею 91 Цивільного кодексу України.

Крім цього, згідно частини 2 статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону цінний папір - документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

Зі змісту статті 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) вбачається, що цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам. Статтею 6 вказаного Закону встановлено, що акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств і законодавством про інститути спільного інвестування. Реєстрацію випуску акцій здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку.

Статтею 177 Цивільного кодексу України визначено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до частини першої статті 178 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Порядок зупинення обігу акцій, відновлення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій встановлений Порядком скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 р. №222, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 березня 1999 р. за N 180/3473.

Згідно з пункту 1 розділу 1 Порядку №222 зупинення обігу акцій, відновлення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій здійснюються уповноваженими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або її територіальних органів (далі - реєструвальний орган) відповідно до цього Порядку. Пунктом 3 розділу 1 Порядку №222 визначено, що припинення діяльності акціонерного товариства шляхом його ліквідації або реорганізації здійснюється на підставі рішення вищого органу товариства або суду.

Пунктами 1.4, 1.5 та 1.6 розділу 2 Порядку №222 встановлено, що реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань протягом п'ятнадцяти календарних днів з дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій. Починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено. Дата опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу є датою закриття реєстру (при документарній формі випуску акцій) або датою, на яку складається зведений обліковий реєстр і здійснюється операція обмеження в обігу акцій (при бездокументарній формі випуску акцій). Відповідно до підпунктів 3.2, 3.4 розділу 2 Порядку №222 уповноважена особа реєструвального органу видає розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій (додаток 7) протягом п'ятнадцяти робочих днів з дати надходження до реєструвального органу документів, зазначених у пункті 3.1 цього розділу. Реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про скасування реєстрації випуску акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань протягом п'ятнадцяти календарних днів з дати видання розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій.

Отже, цінні папери вилучаються з обігу та втрачають ознаки товару після прийняття Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку або її територіальними органами рішення про зупинення обігу акцій або про скасування реєстрації випуску акцій та їх опублікування.

Рішення (у формі розпоряджень) про зупинення обігу акцій та скасування реєстрації випуску акцій Відкритого акціонерного товариства «Фабрика технічної кераміки»прийняті Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку у 2007 році та 2010 році, тобто після укладення позивачем договору купівлі-продажу цінних паперів, тому акції вказаного суб'єкта господарювання на момент вчинення правочинів мали всі ознаки товару.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки придбання та відчуження простих іменних акцій зазначеного емітента, укладених за участю позивача, були укладені в період, коли акції даних емітентів знаходилися у вільному обороті, обіг таких акцій не був зупинений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку або її територіальними органами.

Наявність вказаних розпоряджень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку не позбавляє здійснені позивачем господарські операції з акціями законодавчо встановлених правових наслідків.

Зазначена позиція узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 01.09.2011 року №К/9991/27328/11.

Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, та підтверджені в ході апеляційного провадження, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197,198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Страховий капітал України»-задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2011 року -скасувати та ухвалити нову, якою позов позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Страховий капітал України» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2010 року №0000612201/0 -задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 30.12.2010 року №0000612201/0.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Бабенко К.А

Мельничук В.П.