Постанова № 24363248, 17.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3301/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"17" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Іванчуку В.М.,

за участю:

представників позивача -Ренц О., Кладька Д.А.,

представника відповідача -Овдієнко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтех»до Київської обласної митниці, третя особа Державна митна служба України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень, за апеляційною скаргою Київської обласної митниці та Державної митної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Промтех»звернулося у суд з позовом до Київської обласної митниці, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення форми «Р»від 13.05.2011 року №58 та №58.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач та третя особа подали апеляційну скаргу, в якій просять її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки на момент митного оформлення товарів у відповідача не було сумнівів в обґрунтованості митної вартості, яка була зазначена позивачем у ВМД.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.

Колегією суддів установлено, що Київською обласною митницею з 03.03.2011 року по 25.03.2011 року проведена невиїзна документальна перевірка митного оформлення товарів, що ввозились на митну територію України позивачем за ВМД №125000013/2009/603021 від 22.04.2009 року та №125000013/2009/603344 від 18.06.2009 року за наслідками якої складено акт від 25.03.2011 року №н8/11/125000000/32919815.

У зв'язку з виявленням за наслідками проведеної перевірки надання позивачем в порушення вимог митного та податкового законодавства митному органу як підстави для переміщення товарів неточних відомостей, встановлено заниження податкового зобов'язання зі сплати мита на суму 6802,99 грн. та податку на додану вартість на суму 60641,09 грн.

Виявлення названого порушення стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень -рішень форми «Р»від 13.05.2011 року №58, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності на загальну суму 8503,74 грн., у тому числі з основним зобов'язанням у розмірі 6802,99 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 1700,75 грн. та №59, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України на загальну суму 75801,36 грн., у тому числі за основним зобов'язанням у розмірі 60641,09 грн. та штрафними санкціями у розмірі 15160,27 грн.

Надаючи правову оцінку доводам позивача, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно обставин справи позивачем оскаржується законність прийнятих митним органом податкових повідомлень форми «Р»щодо донарахування податкових зобов'язань, в тому числі і податку на додану вартість, після проведення митного оформлення товару та випуску його у вільний обіг, прийнятих на підставі п.п. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 та п.п. 123.1 ст. 123 ПК України.

Статтею 40 Митного кодексу України встановлено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, а митними процедурами, згідно з пунктом 19 цієї статті, є операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації та також необхідних для здійснення митного контролю і оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Відповідно до наказу Держмитслужби України № 314 «Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації»від 20.04.2005р. працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю.

Згідно обставин справи при здійсненні митного оформлення вищенаведених ВМД позивачем були виконані вимоги, передбачені наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005 р. У свою чергу, працівниками митниці здійснені необхідні процедури щодо прийняття спірних ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа «Під митним контролем»та здійснений митний контроль, який включає в себе згідно п.21 «перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства».

Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 41 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.

Частиною першою статті 69 Митного кодексу України передбачено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Згідно з частиною першою статті 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію наведеної правової норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 09.04.2008 року №339, якою затверджено Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів (далі по тексту -Порядок №339).

Відповідно до п. 1 названого Порядку він визначає основні вимоги до здійснення митними органами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів.

Пунктом 3 Порядку №339 закріплено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після завершення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом за наявності таких підстав, зокрема, виникнення обґрунтованого сумніву стосовно достовірності відомостей, що містяться в документах, поданих митному органові, в тому числі у разі надходження від:

- митних органів іноземних держав інформації про непідтвердження автентичності документів, поданих митному органові України щодо товарів, митне оформлення яких завершене, та недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів про надання інформації стосовно зовнішньоекономічних операцій, які проводили за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України;

- правоохоронних органів, органів державної податкової служби, інших контролюючих органів та фінансових установ відомостей, що стосуються зазначених зовнішньоекономічних операцій чи обставин продажу імпортних товарів;

або виявлення:

- фактів митного оформлення товарів, рівень митної вартості яких на момент здійснення митного контролю та митного оформлення нижчий за рівень вартості прямих витрат, пов'язаних з їх виробництвом, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу таких товарів;

- обставин, що вплинули на митну вартість товарів і не були відомі або документально підтверджені на момент здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після завершення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом шляхом:

1) проведення перевірок, у тому числі невиїзних документальних, системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

2) надсилання запитів до митних органів іноземних держав, державних органів, установ та організацій для встановлення автентичності документів, поданих митному органові України; перевірки дотримання вимог статті 267 Митного кодексу України;

3) вжиття інших заходів, передбачених Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

На реалізацію наведеної правової норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 02.02.2011 року №71, якою затверджено Порядок проведення митними органами невиїзних документальних перевірок (далі по тексту -Порядок №71).

Відповідно до п. 3 названого Порядку перевірка проводиться у разі:

- виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення податкового законодавства за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів тощо;

- надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Під час проведення перевірки посадові особи митного органу:

1) вивчають, аналізують та порівнюють:

відомості, зазначені у митних деклараціях та/або їх електронних копіях, що містяться в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби, а також належних до таких декларацій комплектах товаросупровідних документів;

дані, що містяться в документах, отриманих від уповноважених органів іноземних держав, та інформацію, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриману від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів тощо;

2) приймають рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування тощо;

3) роблять висновок щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів.

Згідно з п. 9 Порядку №71 за результатами перевірки складається відповідний акт у двох примірниках, що підписується посадовими особами митного органу, які її проводили, та платником податків. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування тощо окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про проведення перевірки.

Як убачається із матеріалів справи, а саме копії акту від 25.03.2011 року №н8/11/125000000/32919815, відповідачем під час проведеної перевірки визначено митну вартість імпортованого позивачем товару, а відповідно і розраховано розмір мита та податку на додану вартість, що мали бути сплачені позивачем.

З огляду на викладене помилковим є твердження позивача та висновок суду про те, що суму належних до сплати податків і зборів митницею визначено, виходячи з суми заниження фактурної, а не митної вартості товарів.

Аналізуючи посилання митного органу на лист від митних органів Королівства Бельгії стосовно фактичної вартості товарів як на підставу визначення розміру зобов'язань по сплаті мита та податку на додану вартість, колегія суддів зважає на таке.

Так, перевіркою встановлено, що у якості підстави для переміщення товарів за ВМД №125000013/2009/603021 від 22.04.2009 року та №125000013/2009/603344 від 18.06.2009 року (електроприлади побутові та ручний інструмент) через митний кордон України позивачем були надані інвойси SI 2910911 від 10.04.2009 року (вартість товарів 18397 доларів США) та SI 2918920 від 09.06.2009 року (вартість товарів 18150,40 доларів США), згідно з якими продавцем товару виступила фірма «Corund, Miller & Co»(8004, Zurich, Badenerstr. 15, Швейцарія).

Відповідно до відомостей, зазначених у графі 2 названих вище ВМД відправником товару виступила фірма «Varo-Vic. Van Rompuy n.v.»(Joseph van Instreat 9, 2500 Lier, Belgium).

На перевірку зазначеної інформації відповідачем направлено запит з відповіді на який видно, що за інвойсами на товари SI 2910911 від 10.04.2009 року та SI 2918920 від 09.06.2009 року, виставленими компанією -виробником одержувачу -позивачу вартість товарів становить 47141,80 євро та 44948,28 євро, відповідно. Зазначена інформація підтверджується платіжними документами, отриманими від митних органів Королівства Бельгії.

Таким чином, відповідачем відповідно до положень названих нормативно-правових актів встановлено заниження позивачем митної вартості імпортованих товарів, що призвело до несплати митних платежів у повному обсязі.

Посилання позивача на те, що названі обов'язкові платежі визначені з вартості товарів, зазначеної продавцем -фірмою «Corund, Miller & Co»(8004, Zurich, Badenerstr. 15, Швейцарія), колегія суддів до уваги не приймає, оскільки як убачається з листа митних органів Королівства Бельгії №09/901/14868 виробник імпортованих товарів - фірма «Varo-Vic. Van Rompuy n.v.»(Joseph van Instreat 9, 2500 Lier, Belgium) працювала безпосередньо з позивачем -отримувачем товарів та формувала перелік товарів саме на замовлення резидента України -ТОВ «Промтех». Згідно пояснень працівника фірми «Varo-Vic. Van Rompuy n.v.», відповідального за експорт, остання не мала жодних зв'язків з компанією «Corund, Miller & Co», заснованою в Цюріху, а вартість товарів за інвойсами сплачувалась названою компанією від імені київського ТОВ «Промтех».

Висновок суду про неприйняття зазначеного листа як офіційного документа, що підтверджує факти та події, які мають юридичне значення, або з якими чинне законодавство пов'язує виникнення, зміну або припинення прав і обов'язків фізичних або юридичних осіб, колегія суддів також вважає помилковим.

Як убачається із матеріалів справи, відповідна інформація отримана Київською обласною митницею від митних органів Королівства Бельгії за наслідками розгляду останніми запиту Департаменту організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби України, який направлявся з метою перевірки автентичності документів, які були надані позивачем до митного оформлення. У свою чергу відповідно до п. 1.4. Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої наказом МЗС України від 04.06.2002 року №113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 року за №535/6823, не підлягають легалізації оригінали та копії документів, що мають характер листування.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, а оскаржувані позивачем рішення прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської обласної митниці та Державної митної служби України задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Промтех»відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Повний текст постанови складено 22 травня 2012 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М