Ухвала суду № 24362684, 15.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17240/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"15" травня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Сидоренко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоза»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоза»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва

від 31 жовтня 2011 року №0002542380.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 лютого 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нову про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що доказів використання позивачем товарів, придбаних відповідно до договорів між позивачем та ТОВ «Бікколайдер», ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс»в межах своєї господарської діяльності матеріали справи не містять. Отже, відсутня необхідні умова для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту, на підставі податкових накладних, виданих даними контрагентами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Лоза»є юридичною особою та платником податку на додану вартість в розумінні ЗУ «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Лоза»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Бікколайдер», ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс», за результатами якої складено акту №306/23-80/33998662 від 13 жовтня 2011 року.

В ході проведеної перевірки відповідачем зроблені висновки про те, що суми податкового кредиту, задекларовані позивачем, не відповідають сумам податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «Бікколайдер», ПП «Поліхім», ПП«Флоратекс». Відповідачем встановлено, що позивач порушив ч.1, ч.5 ст.203, ч.1 ,ч.2 ст.215, ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України та п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення від 31 жовтня 2011 року №0002542380, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 015 591,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові санкції) в розмірі 253 897,75 грн.

Відповідно до п.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану

вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх

кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних

документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням

товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З аналізу наведених норм вбачається, що умовою виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є придбання ним товарів (послуг) для використання їх в межах господарської діяльності такого платника податків. Підставою для виникнення права на формування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна, виписана контрагентом платника податків.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 20 травня 2011 року у справі №1-130/2011р. (набрав чинності 16 грудня 2011 року) ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ст.205 ч.1 КК України і призначено йому покарання у вигляд позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від покарання з випробуванням строком на 3 роки. Цим же вироком ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.205 ч.2 КК України і призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, на підставі ст.75 КК України -звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виправдано за ч.3 ст.364 КК України за відсутністю складу злочину.

Частина друга статті 205 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, якщо такі дії вчинені повторно або заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам. Вироком встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у період часу з листопада 2008 року по 29 серпня 2010 року, діючи умисно, використовуючи банківські рахунки низки підприємств, зокрема, ПП «Поліхім», ПП«Флоратекс», які були фіктивними підприємствами, з метою одержання матеріальної винагороди, здійснювали організацію фінансової діяльності, направленої на систематичне перерахування отриманих від підприємств-контрагентів безготівкових грошових коштів з розрахункового рахунку одного підприємства «транзитера»на рахунок іншого, під виглядом оплати за нібито поставлений товар та надані послуги, з подальшим переведенням їх у готівку, для підприємств-контрагентів.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що договори, укладені між ТОВ «Лоза»та ПП «Поліхім», ПП«Флоратекс»є такими, що не мають реального характеру та не спрямовані на досягнення мети господарської діяльності даних суб'єктів господарювання.

Належних доказів використання позивачем комп'ютерів, оргтехніки, скляних виробів, торгових вітрин та необхідності їх придбання в таких об'ємах (відповідно договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Бікколайдер») в межах своєї господарської діяльності матеріали справи не містять.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність необхідних умов на виникнення у позивача права формувати податковий кредит з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Лоза»та ПП «Поліхім», ПП«Флоратекс»за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року та про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України відповідачем доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення -рішення від 31 жовтня 2011 року №0002542380.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лоза»-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 лютого 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Ухвалу складено в повному обсязі 18.05.12